Вибори в головах: хто і навіщо підбурює українців до волевиявлення під час війни

Автор

Артур Гмиря

Розмови про вибори останнім часом міцно вкорінилися в українському інформпросторі. Звісно, політики мають готуватися до виборів, але не під час війни. Адже в умовах воєнного стану виборчі права громадян обмежені, а перспектив припинення вогню, не кажучи вже про мирну угоду, не видно навіть за обрієм. з’ясовує, які центри впливу і з якою метою підживлюють інтерес до теми виборів в Україні у 2025 році.

Перспектива виборів далека, але їхня тінь вже тут

Наелектризоване інфополе впливає на учасників політичного процесу. «Ми не дуже віримо, що у 2025 році буде мирна угода, але всі говорять про вибори, а це означає, що всім потрібно приготуватися», – розповів про настрої політиків один з депутатів фракції «Слуга народу».

Політологи вважають, що хвилі передвиборчого ажіотажу в Україні спричиняють кілька чинників – як внутрішніх, так і зовнішніх.

Верховна Рада в перші дні повномасштабного вторгнення, тоді всі партії оголосили про всибічну підтримку президента Володимира Зеленського. Фото: ВРУ

«Зараз ми знову бачимо натяки, що про вибори думають і на Банковій, і в опозиції. Зрештою, це не дивно, політики мають думати про вибори. Питання в тому, наскільки вони принципово підходять до цього», – окреслює загальну ситуацію в інтерв’ю Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії та науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи».

При цьому як опозиція, так і офіційна влада у своїй риториці відкидає можливість проведення виборів під час війни. До прикладу, Петро Порошенко заявляв, що вибори мають відбутися лише після встановлення миру, не пізніше, ніж через 180 днів після закінчення війни.

Олексій Гарань підкреслює парадоксальну ситуацію. Про вибори справді потрібно думати, бо вони, як мінімум, потребуватимуть внесення додаткових змін у законодавство через свою повоєнну особливість. Так само можна дискутувати про строки проведення волевиявлення після сталого і гарантованого припинення вогню. Але робити це варто спокійно й зважено.

«Слуги» та інші партії побоюються навіть підняти в парламенті питання про зміни до Виборчого кодексу. Першого, хто це зробить, почнуть звинувачувати в тому, що він підштовхує до виборів, до зняття воєнного стану», – каже професор.

Чи впливають російські наративи на позицію США щодо виборів в Україні

«У росії тема виборів (в Україні) підіймається не заради виборів, їх вибори не цікавлять. Я думаю, в Кремлі чудово розуміють, що проросійські сили не можуть прийти до влади в Україні, тим більше зараз немає легальних проросійських сил. Тема виборів для росії – це метод створення враження, що в Україні немає легітимної влади, тому потрібні вибори», – каже політолог Володимир Фесенко в коментарі .

Він вбачає небезпеку не в самих виборах, а у прив’язці їх до списку вимог під час мирних переговорів. Адже в цьому контексті росіяни можуть висувати вимоги щодо легалізації проросійських партій, заборонених ЗМІ, доступу до російської пропаганди.

Колишній голова забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко йде на допит в СБУ 17 грудня 2024 року після невдалого початку зав у передвиборчому дусі. При цьому Бойка досі не під вартою, за заявами опозиції, голоси колишніх ОПЗЖ потрібні владі. Фото: УП

Вірогідність того, що росія за зачиненими дверима нав’язує наратив про нелегітимність Зеленського американцям, що останні сприймають як аргумент про потребу виборів, не відкидає й Олексій Гарань.

Володимир Фесенко підкреслює, що за його інформацією, США не мають вимог щодо проведення виборів. У американців є думка, що вибори потрібно було б провести, адже війна не зупинила США від цього кроку. Але ж тоді бойові дії не відбувалися на території Штатів.

Олексій Гарань висловлює дещо інше припущення: «Далі ми почули меседжі про нелегітимного президента та владу від росії. Вона це закинула в США, можливо, у чомусь переконала президента Дональда Трампа. Останнім часом він не згадує вибори, але якщо йому буде потрібно, знову витягне їх на обговорення».

Як російська пропаганда змінює свою позицію щодо виборів в Україні

Артем Захарченко, керівник CAT UA, центру, що аналізує український інфопростір, у відповідь на питання про те, як і на кого поширюється російський вплив в Україні, каже, що російські наративи щодо теми виборів значно змінилися останнім часом.

Після сварки Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого президент України отримав значний приріст популярності та довіри серед українців. Тому, за словами Захарченка, росіяни зрозуміли, що тепер просунути проросійського або принаймні більш нерішучого кандидата не вийде. Тому краще поширювати наратив про нелегітимність влади, але без просування теми проведення виборів.

«Наразі головний наратив тут – це підкреслювати, що Зеленський затягує війну, аби залишитись на посаді. Мовляв, щойно вибори – президент втратить посаду», – каже аналітик.

Захарченко відзначає й іншу цікаву зміну в наративах росіян. Якщо наприкінці лютого та в березні вони смакували заяви Трампа і співали з ним в унісон про «диктатора Зеленського» та 4% його рейтингу, тепер все змінилось.

«Останнім часом Трамп у їхній подачі – слабкий і безвольний. Він не може змусити Україну прийняти вимоги росії, а Зеленський, мовляв, ним маніпулює. Раніше вони так казали про Джо Байдена. Хоча ще в березні росіяни заявляли, що Зеленському хана і Трамп його скоро дотисне», – пояснює Захарченко.

При цьому Олексій Гарань підкреслює, що в будь-якому разі зняття воєнного стану призведе до часткової демобілізації армії, від’їзду частини людей за кордон, а вибори передбачають жорстку критику та конкуренцію.

«росія точно цим скористається для дестабілізації ситуації, враховуючи свій інформаційний вплив, законсервованих агентів і політичні сили, які можуть розігрувати російські наративи», – попереджає Гарань.

Чому українські політики вже хочуть виборів

Політологи вважають, що масла у вогонь підлила сама влада, коли наклала санкції на Петра Порошенка, які можуть завадити йому використовувати всі власні ресурси під час потенційних виборів. На фото блокування ВРУ «Європейською Солідарністю» після санкцій

Волевиявлення – основа вільного суспільства. Проте під час війни вибори неможливо провести безпечно та чесно.

«Зараз є обговорення в Україні, тому що дійсно вибори під час воєнного стану проводити не можна, але оновлення влади потрібне. Кожна влада бронзовіє, і ми бачимо, що нинішня не є виключенням. Очевидно, у людей виникає багато питань, а як вони можуть, скажімо, висловитися, як не під час виборів? Тому виникає об'єктивна потреба в тому, щоб це обговорювати. Звісно, ще є інтереси як Офісу президента, так і опозиції», – каже Олексій Гарань.

Фесенко підкреслює, що українські політики хочуть виборів не через вимоги якоїсь країни. «Це пов'язано з очікуваним припинення війни. Бачимо такий ланцюжок: з'являється публікація у виданні The Economist, що ґрунтується на українських джерелах. І після цього здіймається хвиля. Начебто все вже вирішено. Якщо The Economist написав, що вибори будуть, вони будуть, і починається активне обговорення теми».

Політолог підкреслює, що так вже було в листопаді минулого року, коли частина українського політикуму справді повірила в заяви Трампа про завершення війни протягом 24 годин і вже планували вибори на початку квітня-травня 2025-го.

«Тема (виборів) з'являється в Україні, а західні видання тільки посилюють інформаційну вагу, повертаючи її в Україну. Але головна причина тут – це очікування завершення війни. Щойно це очікування посилюється, з'являються думки про те, що вже завтра буде припинення вогню. Відповідно, треба готуватися до виборів, тому що відразу після припинення бойових дій почнеться виборчий процес. Тобто всі на низькому старті», – підсумовує Володимир Фесенко із посиланням на розмови з провладною коаліцією.