Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження тарифів проти 184 країн. Це миттєво вдарило по світовій економіці: лише за чотири дні американські компанії зі списку S&P 500 втратили понад $5,8 трлн, а світові ринки — не менше $10 трлн, що дорівнює приблизно 10% глобального ВВП.
Вже 9 квітня падіння ринків змусило президента змінити підхід. Він продовжив «війну» тільки проти Китаю — наклавши ще вищі 125% мита на весь китайський імпорт. Інші країни отримали 90-денну «паузу», протягом якої діє 10% мито.
розповідає про головні наслідки тижневої торговельної війни.
Підсумки торговельної війни Трампа проти світу
Один із найпопулярніших індексів S&P 500 в останній день взаємних тарифів обвалився на 20%. За даними Bloomberg, це було найглибше падіння індексу з моменту його створення.
Впровадження «економічного націоналізму» позначилось і на інших активах: ціни на нафту знизилися на 9%, на золото — спершу зросли до рекорду в $3167 за унцію, але потім впали, а біткоїн з моменту інавгурації Трампа до пом’якшення тарифів подешевшав на 30% — з $109 тис. до $75 тис.
Ситуація з Китаєм у новій торговельній війні Дональда Трампа набагато гостріша, країна не отримала загального послаблення, а навпаки стала винятком. На китайський імпорт США одразу встановили наджорсткі мита в розмірі 125%, а вже 10 квітня збільшили їх до 145%.
Китайська влада оголосила про додаткові мита у 50% на американський імпорт, що загалом підвищило тарифи на товари зі США до 84% – це найжорсткіші зустрічні тарифи з боку будь-якої країни. Водночас, за оцінками The Economist, у Китаї переконані, що зможуть виграти у цій торговельній війні.
Скільки світовій економіці коштував тиждень тарифів Дональда Трампа у порівнянні з найбільшими ВВП світу. Компанії США втратили щонайменше $5,8 трлн
У фінансових колах панує тривога: Goldman Sachs уже прогнозує 45% ймовірність рецесії у 2025 році з інфляцією до 3,5%. Реакція всередині США – не менш гостра. Ілон Маск, який закликав до вільної торгівлі з ЄС, назвав торгового радника Трампа «дурнішим за мішок цегли». Найпопулярніші блогери США висміяли тарифну політику.
Політична система теж почала реагувати. Конгрес розглядає законопроєкт, який зобов’яже президента повідомляти про плани введення нових тарифів за 48 годин, а парламент матиме змогу затверджувати їх протягом 60 днів. Це може стати першою спробою перегляду «тарифного закону» 1962 року, який надав президентам повноваження одноосібно вводити тарифи.
Читайте також
