Колаж The Page
Україна на шляху до ЄС має кілька серйозних перешкод
Єврокомісія може 23-24 червня надати Україні статус кандидата у члени ЄС. Водночас шлях до повноцінного членства може зайняти роки. Що непокоїть західних лідерів?
Статус кандидата та більше зброї для Києва
Фото: ЄП/FB
Європарламент висловився за те, щоб надати Україні статус кандидата у члени ЄС. Офіційно це рішення може бути затверджене 23-24 червня, після дебатів на цю тему у Єврокомісії, що відбудуться 17 червня.
Тим не менш, 438 євродепутатів схвалили резолюцію, що рекомендує розглянути заявки України, Молдови та Грузії та підтримати їх на проміжному шляху до вступу в ЄС. 65 депутатів були проти, 94 — утрималися.
У резолюції ЄП щодо «зовнішньої, безпекової та оборонної політики ЄС через агресивну війну росії проти України» підкреслюється, що підхід до інтеграції України має включати підтримку демократичних та економічних реформ, а також підвищення безпеки та обороноздатності.
Зокрема, євродепутати підтримують надання Україні як фінансової, так і військової допомоги, а також закликають підвищити обороноздатність країн Східного партнерства та припинити блокувати постачання зброї як до них, так і до України.
«Європарламент заохочує держави-члени до подальшого зміцнення військової стійкості України шляхом надання зброї, включаючи протикорабельну, зенітну та протитанкову зброю», — говориться в резолюції.
Депутати також констатували, що Польща стала логістичним центром, відповідальним за забезпечення постачання до українських збройних сил, тому також закликали допомогти зміцнити її кібербезпеку та оборонну здатність.
Кандидати «першого та другого сорту»
Водночас західні медіа дуже обережно висловлюються щодо шансів для Києва швидко набути членства в ЄС.
Зокрема, CNBC підкреслює, що цей процес не буде легким та нагадує, що Україна все ще перебуває у стані активної війни, крім того, на черзі до ЄС стоять роками ще кілька держав. Мова йде про Західні Балкани:
- Албанію;
- Боснію та Герцеговину;
- Чорногорію;
- Косово;
- Північну Македонію;
- Сербію.
Навіть якщо Єврокомісія схвалить заявку та Україна стане кандидатом вже у червні, це стане «лише початком довгої та складної подорожі», — підкреслюють автори матеріалу.
«Це момент, коли нам потрібно надіслати найсильніший політичний сигнал: Україна належить до європейської сім’ї», – пояснювала прискорення процедур для України голова Європейського парламенту Роберта Метсола.
Даніель Грос, експерт брюссельського аналітичного центру CEPS, додає, що отримання політичної підтримки для вступу до ЄС стане моральним стимулом для України та сигналом для росії.
Австрійські міністри Олександр Шалленберг і Каролін Едтстадлер у листі до вищого дипломата ЄС Жозепа Борреля наприкінці травня підкреслили, що Західні Балкани не можуть залишитися позаду України:
«Ми не можемо дозволити собі створювати кандидатів першого та другого сорту».
Страх «ще однієї Угорщини»в ЄС
Лідери ЄС стали відкритішими до розширення, але не хочуть більше ніколи допустити такої помилки, як із доєднанням Будапешту, що наразі фактично за вказівкою росії затягує ухвалення санкцій проти кремля.
Про це заявила Анна Розенберг, партнерка консалтингової фірми Signum Global:
«Жоден лідер ЄС не хоче допустити другу Угорщину до блоку».
Саме блокування нафтового ембарго Віктором Орбаном показало, як легко країни з різними пріоритетами можуть зайти у глухий кут у прийнятті рішень, і невідомо, чи не посилиться ця проблема при розширенні блоку більше, ніж на 27 членів.
Другою складністю називають те, що наразі немає ясності, коли закінчиться війна росії в Україні. Експерти пояснюють, що заморожений конфлікт не дасть Києву шансів отримати повноцінне членство.
Коливання європейських лідерів
Видання GMF нагадує, що повідомлення від європейських лідерів, що з кінця травня проводять дискусії щодо можливості розширення ЄС, були неоднозначними.
Хоча президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала Україну «одною з нас» та запевнила, що Європа хоче бачити Київ у ЄС, президент Франції Еммануель Макрон пропонував створити окрему спільноту для тих країн, які прагнуть членства, але не можуть набути його достатньо швидко.
Крім того, голова МЗС Німеччини Анналена Бербок, яку приголомшила поїздка до Бучі, тим не менш, застерігала Європу від «фальшивих обіцянок» або «ярликів» для членства України.
Фото: Анналена Бербок/Twitter
Водночас міністерка законрдонних справ Німеччини підкреслила:
«Україна є невід’ємною частиною Європи, я хочу, щоб ми знайшли сильну та переконливу відповідь на ваше бажання приєднатися».
Фото: Getty Images
Канцлер Німеччини Олаф Шольц також висловлював думку, що не варто змінювати окремо для України правила вступу до ЄС, адже тоді Європу не зрозуміють країни Західних Балкан, що стоять у черзі на вступ.
Довгий шлях реформ та сигнал Путіну
Крім того, CNBC нагадує й ще один момент: Україна має ще запровадити низку економічних та політичних реформ, щоб імплементувати європейські норми.
GMF також вважає, що Україна сьогодні не готова до членства в ЄС, посилаючись на останню доповідь Єврокомісії про імплементацію угоди про Асоціацію.
У документі йде мова про досягнутий прогрес, але й зазначається, що Україні все ще потрібно докласти значних зусиль у сфері верховенства права, судової реформи та прав інтелектуальної власності.
Фото: Wikipedia
На думку авторів матеріалу, для ЄС також настав час заново винайти моделі європейської інтеграції: зі збереженням правил, але наданням чіткої та привабливої перспективи тим, хто ще не виконав усі кроки до вступу.
Автори підкреслюють, що українці мають чітко розуміти, що швидке кандидатування не означає швидке членство.
Тим не менш, експерти вважають, що відмова надати Україні статус кандидата в ЄС надішле неправильний сигнал і винагородить злочинну поведінку росії.
Саме тому сигнал до Путіна, що роками противився європейській та євроатлантичній інтеграції сусідів, і особливо це стосувалося Києва, мав би бути протилежним.