Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Як ЄС шукає вихід з «угорського глухого кута» в питанні нафтового ембарго

Фото: Euronews

Фото: Euronews

Особиста зустріч президентки Єврокомісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн і прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, що відбулася 9 травня, не призвела до такого необхідного прориву в питанні щодо відмови від імпорту нафти з РФ.

«Обговорення з прем'єр-міністром Віктором Орбаном допомогло прояснити питання, пов'язані із санкціями та енергетичною безпекою, – написала фон дер Ляєн. – Ми досягли прогресу, але потрібна подальша робота. Я скличу відеоконференцію з регіональними гравцями, щоб зміцнити співпрацю в галузі нафтової інфраструктури».

Спочатку відеоконференцію було заплановано на ранок 10 травня за участю фон дер Ляєн, Орбана та президента Франції Емманюеля Макрона, чия країна нині головує в Раді ЄС. Але потім представник ЄК сказав, що її відкладено, і вона відбудеться, щойно буде досягнуто прогресу на «технічному» рівні.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Обговорення зараз зосереджено на інфраструктурі для транспортування нафти, інфраструктурі нафтопереробних заводів і трансформації енергетичної системи, а не на диференційованих строках, пояснив чиновник.

Минулого тижня в повідомленнях передбачалося, що Угорщині може бути дозволено завершити поетапну відмову до грудня 2024 року, але Орбан сказав, що його країні, яка не має виходу до моря і тому не може імпортувати танкерну нафту, знадобиться від чотирьох до п'яти років для модернізації своєї енергетичної системи.

Підписуйтесь на нас в Google News!

«Ми не можемо допустити, щоб угорський народ заплатив ціну за цю війну, – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто після зустрічі двох лідерів у Будапешті. – Енергопостачання Угорщини зараз перебуває на міцному ґрунті. Однак набуття чинності запропонованим пакетом санкцій зруйнує нашу енергетичну безпеку — буде неможливо отримати сиру нафту, необхідну для роботи угорської економіки».

Сіярто додав, що переговори принесли «певний прогрес» і допомогли пояснити особливі обставини країни та економічні проблеми.

Зазначимо: хоча Угорщина є найгучнішим критиком ідеї ембарго, у цьому питанні вона не на самоті. Словаччина, Чехія та Болгарія також вимагають урахування своїх національних інтересів задля недопущення економічних потрясінь.

Так, Словаччина просить трирічного відтермінування, щоб оновити технологію свого єдиного нафтопереробного заводу «Словнафт», який сьогодні працює винятково з важкою нафтою з Росії. За оцінками уряду, перепрофілювання системи на легшу нафту вимагатиме від чотирьох до шести років та інвестицій у розмірі 250 млн євро.

Чехія вимагає відтермінування до червня 2024 року, коли вона розраховує під'єднатися до Трансальпійського трубопроводу.

Санкції ЄС вимагають одностайного схвалення всіх 27 держав-членів.

«Гадаю, що ми зможемо дійти згоди протягом тижня, ми багато працюємо над цим. Ймовірно, це питання кількох днів, – заявив 10 травня міністр з європейських справ Франції Клеман Бон. – Ми маємо діяти швидко, і я про це говорю з упевненістю: шостий пакет європейських санкцій буде, вони будуть дуже потужними, і ми поступово вийдемо з російської нафти».

На цьому тлі Європарламент схвалив пакет пропозицій щодо реформи Євросоюзу, який передбачає, зокрема, відмову від принципу консенсусу під час ухвалення найважливіших рішень.

З 24 лютого до 9 травня 27 держав-членів ЄС витратили на російську нафту приблизно 24 млрд євро. Такі дані наводить незалежна дослідницька організація Центр досліджень енергії та чистого повітря (CREA).

Імпорт у ЄС російської нафти та нафтопродуктів, млрд євро

import-nefti.jpg


Коментарі

Всі новини