Суд над генералами: уроки для армії чи полювання на відьом

Суд над генералами: що далі

Затримання двох генералів, відповідальних за оборону Харківщини навесні 2024-го, та полковника — колишнього командира 155 бригади «Анна Київська», якого переслідують за масове СЗЧ особового складу, викликали значний суспільний резонанс. Тепер офіцерам інкримінують неналежне виконання службових обов'язків. Багато військових бачать в цьому прецеденті велику небезпеку: такі переслідування можуть послабити армію через те, що командири будуть боятися проявляти ініціативу.

Також вкрай популярною є думка ветерана Юрія Гудименка: військових не можуть судити цивільні, це мають робити тільки військові суди. Це цілком логічно: військовим видніше, у них більше досвіду і компетенції.

Отже The Page пропонує ознайомитися з тим, що про цю справу кажуть військові і що вони пропонують, аби виправити системні помилки.

Як можна було запобігти судовим процесам проти генералів

В Україні відсутні будь-які офіційні процедури післяопераційного аналізу бойових дій, які прийняті в усіх без винятку країнах НАТО.

Ще з початку повномасштабного вторгнення командир 3 ОШБР Андрій Білецький майже в кожному інтерв’ю підкреслює, що в українській армії немає аналізу дій після виконання завдання. Він наголошує на необхідності впровадження в Силах оборони системи армії США «After action review» («Аналіз проведених дій» або «Огляд після події»).

Що таке After action review

After Action Review (AAR) — це систематичний процес аналізу виконаних дій, який використовується в армії США від рівня відділення (найменший підрозділ в армії) до стратегічного командування для оцінки та покращення ефективності операцій.

Американські і польські солдати проводять After action review після навчань з бойовою стрільбою в Конотопі, Польща, 18 січня 2016 року. Фото: Міноборони США


Навіщо армія США використовує AAR:

  • зворотний зв'язок: AAR забезпечує швидкий аналіз дій, що дозволяє оперативно виявляти та виправляти помилки;
  • постійне вдосконалення: сприяє підвищенню боєздатності підрозділів та розвитку особового складу;
  • розвиток і навчання: допомагає зберігати та передавати засвоєні уроки, що сприяє покращенню навчального процесу та підготовки військових.

Як проводять AAR в армії США

Після стандартних планування і виконання завдання йде фіксація ключових подій, рішень та результатів. Під час аналізу обговорюються наступні питання:

  • Що планувалося зробити?
  • Що було зроблено насправді?
  • Чому виникли відхилення?
  • Як покращити виконання в майбутньому?

Під час обговорення слово дають кожному присутньому, і вищий за званням має всіх заслухати. Далі йде спільне визначення дій для усунення недоліків і їхнє впровадження.

Проте, за словами Білецького, After action review мають лише 3 ОШБР та ще кілька бригад, що самостійно вирішили запровадити цей метод. При цьому він згадує, що українські генерали, як мінімум, проходили навчання від спеціалістів НАТО щодо цієї системи, але її так і не впровадили як серед підрозділів, так і у Генштабі.

Саме тому фактично єдиним методом в Україні, який дозволяє розібратися, чи були операції сплановані, а накази виконані якісно, є розгляд у суді.

Як арешт українських генералів може вплинути на ЗСУ

Це безпрецедентна історія. Минула спроба притягнути військових офіцерів за неналежне виконання військових обов’язків такого рангу була у 2014 році. Тоді розпочався суд над генералом Віктором Назаровим, який був начальником оперативного штабу АТО.

Генерала звинуватили у недбалості після збиття бойовиками українського літака Іл-76 в Луганському аеропорту, внаслідок чого загинуло 49 військових. Назарову закидали, що літак був відправлений без прикриття в небезпечну зону.

Генерал-майор Віктор Назаров у залі суду

У 2021 році Верховний суд виправдав генерала.

Моральний дух і ініціативність

Засудження командирів під час війни може підірвати моральний дух військових і створити атмосферу страху серед офіцерів. Побоюючись кримінальної відповідальності за можливі помилки, командири можуть уникати рішучих дій, що особливо небезпечно у швидкоплинних бойових умовах.

Як казав командир полку К-2 Кирило Верес, реальні рішення часто приймаються на рівні відділень, взводів і рот: на місцях краще видно — відступати чи тримати позицію, наступати чи закріплюватись. Війна — це сфера невизначеності, де помилки неминучі, а відсутність ініціативи може стати фатальною.

Втрата довіри до системи

Дії, які військові можуть сприймати як несправедливі, підривають довіру до правосуддя і політичного керівництва. Втрата цієї довіри може негативно вплинути на співпрацю між армією та державою.

На важливості довіри та єдності, як головних елементів перемоги, наполягав лейтенант-хорунжий «Азову» Владислав Дутчак Доцент в інтерв’ю The Page.

Дестабілізація командних ланцюгів

Усунення офіцерів чи генералів у розпал війни може дестабілізувати командні структури. Особливо небезпечна ситуація, коли бракує адекватно підготовлених замін, що є значною проблемою в ЗСУ, на думку багатьох аналітиків.

Співзасновник Deepstate Роман Погорілий не раз підкреслював: «Проблема не тільки на найвищому щаблі. Це може бути на різних рівнях, від взводу до роти, від батальйону до бригади і вище. Приклад з Юрієм Содолем показав, що проблема ширша».

Використання ситуації ворогом

Ворог може активно використовувати подібні історії у пропаганді для деморалізації армії та суспільства. Це посилює інформаційний вплив противника та створює внутрішні розбрати.

Артем Захарченко, який аналізує російську пропаганду, пояснював The Page, що головний наратив росіян завжди такий: «фронт провалюється, продавлюється, Україна близька до якоїсь поразки». Цей наратив підкріплюється різними вкидами, переслідування генералів може стати ідеальним варіантом для цього.

Прецедент «полювання на відьом»

Засудження військових на основі недостатньо обґрунтованих звинувачень може створити небезпечний прецедент. Історія свідчить, що такі дії, як, наприклад, сталінські чистки, призводять до втрати компетентних лідерів і ослаблення армії.

Чим може бути корисним притягнення до відповідальності командирів

Звинувачений у халатності колишній комбриг 125-ої бригади Артур Горбеко разом із Володимиром Зеленським, коли останній перевіряв готовність до оборони Харківщини й затвердив все без зауважень.

Бригадний генерал, колишній командир 128 ОГШБр Сергій Собко наголошує, що справедливе притягнення до відповідальності військових керівників може продемонструвати, що навіть у складні часи діє верховенство права. Це сигнал суспільству, що посадові особи несуть відповідальність за свої дії.

Також генерал Собко вважає, що за умови прозорого і чесного процесу можна досягти позитивних наслідків.

Мотивування до відповідальності

Якщо засудження стосуються реальної недбалості, це може стимулювати інших діяти відповідально. Подібні кроки також сприяють відновленню довіри суспільства до військової системи.

Уроки для системи

При прозорому та справедливому підході засудження можуть допомогти вдосконалити систему командування, зменшивши ризик повторення помилок. Аналіз воєнних прорахунків після завершення конфлікту може допомогти відокремити помилки від злочинної недбалості.

Проблеми військової освіти і підготовки

Україна потребує модернізації військової освіти. Пострадянські підходи, що ігнорують ініціативність і сучасну тактику, вже довели свою неефективність. Застосування досвіду країн НАТО, регулярні тренінги для командирів та впровадження культури навчання допоможуть створити сучасну армію.

За словами командира бригади НГУ «Азов» Дениса Прокопенка, «офіцери перестали думати: або не навчили, або за них «подумали». Він вважає, що саме нестача підготовки та знань є головною проблемою сьогодні, а не нестача людей, боєприпасів, техніки чи фортифікацій.

Аналіз помилок замість покарання

Варто зауважити, що кожний військовий підкреслює: помилки є неминучими в умовах війни, головне — винести уроки для майбутніх операцій (вже згадана вище система After action review).

Кримінальні справи мають бути винятковими і стосуватися лише очевидної недбалості чи зради.

«Карати за прорахунки під час війни, а особливо без глибокого аналізу – це ризикована стратегія, яка може послабити бойовий дух і командну ефективність, — підсумовує Сергій Собко. — Замість цього варто інвестувати у військову освіту, аналіз помилок і зміцнення довіри між державою, армією та суспільством. Лише таким чином можна побудувати армію, здатну не лише перемагати, а й забезпечувати мир на десятиліття вперед».

Читати на The Page