Саміт Україна-ЄС. Як він пройшов та що обіцяли Україні. Фото: ОП
В Києві завершився саміт Україна-ЄС 2023. Крім теми перспективи та швидкості вступу України до ЄС, там обговорювали фінансову, енергетичну гуманітарну та збройну підтримку України під час війни з росією.
Саміт був знаковий через те, що пройшов не у Брюсселі, а в Києві, куди, окрім президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Єврораді Шарля Мішеля, прибули також 15 єврокомісарів. Київ одразу оголосив таку подію символічною, втім, ЄС не дав конкретних обіцянок про рік вступу України до Євросоюзу.
The Page зібрав ключові підсумки саміту Україна-ЄС у 2023 році.
Коли Україна вступить до ЄС
Україні не обіцяли швидкого вступу до ЄС. Фото: ОП
За підсумками саміту Україна-ЄС 2023 президент Володимир Зеленський, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Шарль Мішель виступили зі спільною заявою, якою підтвердили, що членство України в ЄС — невідворотне. Проте конкретного року вступу або терміну, за який Україна може сподіватися на членство, озвучено не було.
Як The Page уже писав раніше, хоча країни Східної Європи, зокрема Польща і країни Балтії, виступали за обіцянку Україні якомога швидшого вступу, проте великі країни Західної Європи, серед яких Франція та Німеччина, виступали проти занадто обнадійливого комюніке за результатами саміту.
Переговори про вступ можуть розпочатися тільки після виконання Україною домашнього завдання ЄС. Фото: ОП
«ЄС підтвердив свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України. ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку комісії, будуть повністю виконані. Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ», — говориться у спільній заяві за результатами вступу.
Оновлену оцінку щодо виконання Україною плану дій та рекомендацій щодо збереження кандидатства у ЄС Єврокомісія надасть навесні 2023 року.
Урсула фон дер Ляєн заявила, що вступ України до ЄС не має часових рамок, однак є завдання, які потрібно виконати.
Урсула фон дер Ляєн про вступ України до ЄС. Фото: ОП
Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що ЄС та Україна схвалили план пріоритетних дій на 2023—2024 роки, який де-факто зробить Україну частиною ЄС на рівні таких економічних сфер:
- промисловість;
- енергетика;
- аграрний сектор;
- транспорт;
- цифрові послуги;
- фінансова сфера;
- митниця.
Голова Євроради Шарль Мішель, зі свого боку, заявив, що не вважає нереальним прагнення України вступити у ЄС за два роки, якщо у Києва буде сильна політична воля прискорити реформи.
Санкції проти росії та репарації
Під час саміту Україна-ЄС Київ також повідомив Європі про свої очікування від 10 пакету санкцій Європи проти росії через її збройну агресію. Загальна сума пакету санкцій складає 10 млрд євро, заявила Урсула фон дер Ляєн. Насамперед він стосуватиметься технологій та обходу санкцій.
ЄС анонсував 10 пакет санкцій проти росії. Фото: ОП
Серед іншого, Київ також вимагає:
- санкцій проти російської енергетичної програми;
- розширення енергетичних санкцій, зокрема, і на ядерну енергетику рф;
- розширення персональних санкцій проти російських чиновників та воєнних злочинців.
Також сторони погодилися про необхідність ствовення спеціального трибуналу для притягнення росії до відповідальності за злочини проти України.
ЄС пообіцяв активізувати свою роботу щодо використання заморожених активів рф для відбудови України після війни та відшкодування збитків, нанасених державою-агресором.
Підтримка України у війні проти росії
Саміт Україна-ЄС: Київ продовжить отримувати допомогу від Європи. Фото: ОП
Делегація ЄС обіцяла Україні продовжувати надавати політичну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку стільки, скільки буде потрібно. Наразі загальна допомога Україні, погоджена Євросоюзом, становить майже 50 млрд євро.
Перший мільярд євро на відновлення ЄС Україна отримає вже зараз, заявила Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що робота має розпочатися негайно.
Крім того, Україна імпортуватиме електроенергію з Євросоюзу для покращення ситуаціії у поруйнованій російськими обстрілами енергетичній системі.
Окремо ЄС виділить Україні 25 млн євро для розмінування територій, заявив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
Саміт Україна-ЄС: Україна отримає 25 млн євро на розмінування територій. Фото: ОП
Голова Євроради Шарль Мішель також підкреслив, що ЄС готовий працювати разом з Україною над реалізацією всіх пунктів формули миру від Володимира Зеленського. В тому числі, сторони погодили додаткове фінансування оборони України.
«Цей саміт надсилає два чітких меседжі. Перший: ЄС буде підтримувати Україну у всі можливі способи. Кремль нас не залякав і не залякає. І другий меседж — майбутнє України — всередині Європейського Союзу», — заявив за підсумками саміту Шарль Мішель.
Як ЄС оцінює прогрес України
Саміт Україна-ЄС: Що має зробити Київ на шляху до євроінтеграції. Фото: ОП
Останній звіт ЄС по прогресу України з виконання Угоди про асоціацію та євроінтеграції був опублікований у червні 2022 року.
Серед іншого, у ньому зазначено, що певні сфери законодавства України ще перебувають на початковому рівні стандартів ЄС. Мова йде про:
- фінансовий контроль;
- вільне переміщення працівників;
- інтелектуальну власність;
- соцільну політику;
- захист довкілля;
- сільське господарство.
Трохи вище ЄС оцінює такі сфери українського законодавства:
- правосуддя
- свобода;
- безпека;
- держзакупівлі;
- статистика;
- корпоративне право;
- захист прав споживачів;
- оподаткування;
- рух капіталу.
На середньому рівні оцінили такі сфери:
- вільне переміщення товарів;
- цифрова трансформація;
- медіа;
- економічна та монетарна політика;
- науки та досліджень.
На просунутому рівні, на думку ЄС, в Україні знаходиться одна сфера:
- надання цифрових послуг населенню та бізнесу.
Саміт Україна-ЄС: як ЄС оцінює реформи Києва. Фото: ОП
Найвище ЄС оцінив законодавство України таких сферах:
- енергетична політика;
- зовнішня політика;
- політика безпеки та оборони.
The Page запитав експертів, як вони оцінюють результати саміту Україна-ЄС. Вони пояснили, чому розраховувати на швидкий вступ до кінця війни не варто, і на чому зараз має зосередитися Київ.
Саміт у Києві — вже хороший знак
Хорошими критеріями можна назвати те, що саміт пройшов у Києві, що до нас постійно приїжджають представники Європи, з огляду на те, що країна перебуває у стані війни. Це гарний дзвіночок. І насамперед це знак солідарності та підтримки, а зараз для нас це вже добре.
Абсолютно правильно працює дипломатія українська з міжнародними союзниками щодо вступу України не тільки до ЄС, а й до НАТО відразу після війни.
Захід об'єднаний у підтримці України, але є суперечки та дебати є щодо інтеграційних процесів. Тут я можу лише похвалити наших дипломатів.
Що нам робити далі: я вважаю, треба зміцнювати, розширювати та посилювати наше лобі в США, країнах Європи, Канаді – тих країнах, які з нами, грубо кажучи, із самого початку.
Якщо говорити щодо прогнозів євроінтеграції, то так, тут європейські політики обережні, думаю, ще й тому, що незрозуміло, чим закінчиться війна в Україні.
Але я думаю, саме фронт вибудовуватиме наші відносини та надії на сміливіші кроки європейських лідерів у рамках євроінтеграційних процесів. За успішного просування на фронті консенсусу щодо України буде більше.
Захід об'єднаний у підтримці Києва, але сміливіші кроки визначить успіх України у війні.
Перемога України прискорить вступ до ЄС
Те, що не буде конкретних термінів вступу, очікувалося. Експерти писали напередодні саміту, що не варто чекати проривних рішень. На даний момент йдеться про оцінку виконання Україною домашнього завдання, 7 кроків для збереження кандидатства.
Якщо говорити чесно й обʼєктивно, статус кандидата ми отримали авансом — завдяки героїзму українських воїнів, українського народу, але нам ще далеко до виконання критеріїв членства в ЄС.
Також є стримана консолідована позиція деяких західноєвропейських країн стосовно не тільки вступу України, а взагалі — подальшого розширення ЄС.
А по Україні треба розуміти, що, поки йде війна, не варто чекати прискорення процесу євроінтеграції. Рішення про початок переговорів буде, але вони, за досвідом наших сусідів, зокрема Польщі та деяких країн Балтії, можуть тривати декілька років.
І до початку переговорів треба виконати впевнено не тільки два пункти, а й інші 5. Саме це, я думаю, дасть підстави для початку консультацій щодо дати початку переговорів.
Зараз не треба драматизувати цю ситуацію. Я вважаю, була абсолютно помилковою заява премʼєр-міністра Дмитра Шмигаля про два роки до вступу в ЄС. Це не відповідає дійсності абсолютно. Не треба робити такі заяви, вони породжують неадекватні завищені очікування.
Зараз ми вступаємо в тривалу насичену змістовно фазу здійснення реформ до вступу. Як правило, між отриманням статусу кандидата до початку переговорів про вступ проходить мінімум рік або більше, вони починаються не відразу. ЄС ще потрібен певний час на оцінку ситуації в Україні, він має визначити, які реформи нам необхідно зробити та в яких сферах, після виконання чого ми перейдемо до перехідних дій.
Все йде нормально. Просто треба розуміти: по процедурах ЄС навряд чи буде прискорення внаслідок війни в Україні. Тому потрібно набратися терпіння та сконцентруватися не на датах, а на конкретних реформах.
Зараз ЄС та Україна зосередилися на окремих питаннях — наприклад, на впровадженні системи спільного роумінгу з ЄС, а це вже стосується мільйонів українців.
А переговори почнуться, якщо все буде гаразд. Може, навіть і цього року, я цього не виключаю. Головне, що є політична воля до включення України до ЄС. Про це свідчать і заяви керівників ЄС, і ще більш важливим критерієм є рішення Європарламенту, який є колегіальним органом політичного представництва ЄС.
Звісно, будуть проблеми з боку окремих країн — мова йде про Угорщину, яка регулярно намагається шантажувати нас, скептично налаштовані деякі західноєвропейські країни. Але навіть ситуація минулого року засвідчила, що проблеми можна долати.
Вирішальним аргументом про прискорення євроінтеграції стане наша перемога. Як події минулого року прискорили наше кандидатство, так і наша перемога стане каталізатором вступу України до ЄС.
Перемога України стане каталізатором вступу до ЄС.