Російське ГРУ вербує українців у Польщі, а ЗМІ отримали докази катування українців у полоні. Тим часом Єнс Столтенберг спростовує слова посадовця НАТО Стіана Єнссена про можливі територіальні поступки України. А прихильники Дональда Трампа погрожують присяжним у справі проти колишнього президента.
пропонує дайджест західних медіа, яким закінчується робочий тиждень 14 — 18 серпня 2023 року.
Російське ГРУ завербувало українських біженців у Польщі
У Польщі викрито операцію російського ГРУ, повідомляє The Washington Post. Як стверджують представники польського Агентства внутрішньої безпеки (ABW), з початку цього року шпигуни публікували загадкові вакансії в російськомовних Telegram-каналах, популярних серед біженців.
За суму до 12 доларів зловмисники пропонували розвішувати листівки або робити написи з пропагандистськими гаслами на кшталт «ПОЛЬЩА ≠ УКРАЇНА» або «NATO GO HOME». За словами слідчих, розповсюдження таких матеріалів переслідувало дві мети: розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі, а також перевірку готовності новобранців виконувати завдання проти країни, яка їх приймає.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін. Фото: Getty Images
Ті, хто надсилав підтвердження виконаної роботи, отримували більш небезпечні завдання. Вони мали придбати мобільні телефони та фотоапарати й передати їх іншим новобранцям, які стежили за залізничними станціями, аеродромами й морськими портами, а також ховали пристрої для відстеження у військових вантажах. Потім, у березні, надійшли нові накази: скидати з рейок потяги зі зброєю, що прямували в Україну, скоювати підпали та вбивства. За словами представників ABW, за ці злочини пропонували платити лише кілька сотень доларів.
Таємничі роботодавці – ГРУ
Польська влада вважає, що таємничим роботодавцем була російська військова розвідка ГРУ, і що зірвана операція становила найсерйознішу російську загрозу на території НАТО з моменту вторгнення Москви в Україну минулого року. Мета Росії полягала в тому, щоб перервати постачання зброї через Польщу, на яку припадає понад 80 відсотків військової техніки, що передається Україні.
Справа також має делікатний політичний підтекст: побоюючись негативної суспільної реакції, офіційна Варшава публічно не визнала, що 12 ув’язнених у цій справі є біженцями з України. Окрім них, був затриманий один росіянин і троє громадян Білорусі.
У лютому розвідувальні служби США попередили, що Росія, ймовірно, шукатиме способи вчиняти диверсії на території НАТО, які б дозволяли їй приховувати свою причетність. Відтоді польські слідчі викрили російські плани підпалів і вбивств, проте не вважають загрозу усуненою. За словами працівників ABW, російські розвідувальні служби залишаються активними в Польщі і «намагатимуться усунути помилки, які вони зробили».
Люди беруть участь у Марші за мир в Україні, рухаючись від Вавельського замку до Головної площі 24 лютого 2023 року в Кракові. Фото: Getty
НАТО не змушує Україну торгувати територіями — Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна вирішуватиме, коли вона хоче вести мирні переговори з Росією, повідомляє The Guardian. Глава військового альянсу виступив на фестивалі демократії в Арендалі, Норвегія, де за кілька днів до цього керівник його апарату Стіан Єнссен припустив, що Україна може «віддати територію» заради миру та членства в НАТО.
«Якщо ви хочете міцного, справедливого миру, тоді військова підтримка України – шлях до цього. У цьому немає сумнівів», — підкреслив Столтенберг, наголосивши, що лише Україна може ухвалювати рішення щодо переговорів.
Єнс Столтенберг та Володимир Зеленський на саміті НАТО у Вільнюсі. Фото: Getty Images
Це була третя спроба за три дні згладити обурення, спричинене словами Єнссена у вівторок. Того вечора НАТО оприлюднило заяву, в якій наголошувалося, що політика підтримки України не змінилася, а в середу Єнссен вибачився і сказав, що зробив помилку, висловившись надто спрощено.
У четвер радник президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк розкритикував ідею здачі території.
Подоляк, який раніше критикував коментарі Єнссена, насамперед мав на увазі Ніколя Саркозі, колишнього президента Франції, який дав інтерв’ю Le Figaro, закликаючи до припинення війни шляхом «дипломатії, дискусій і переговорів». Саркозі заявив, що в разі продовження війни існує ризик військової ескалації.
BBC отримало свідчення про катування українців у російському полоні
Звільнені з полону українські військові розповіли в інтерв’ю BBC, що їх піддавали тортурам під час ув’язнення в ізоляторі на південному заході росії. Це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права.
Колишні військовополонені заявили про фізичне та психологічне насильство з боку російських офіцерів і охоронців у СІЗО №2 в місті Таганрог. Свідчення, зібрані під час тижневого розслідування, описують послідовну схему надзвичайного насильства та жорстокого поводження в закладі, де росіяни утримують українських військовополонених.
Серед військових, опитаних BBC, були захисники Азовсталі старший лейтенант Артем Середняк і старший сержант Сергій Ротчук, бойова медикиня Ірина Стогній, військовий хірург Денис Гайдук і головний сержант 36 ОБрМП Артем Дубенко. За їхніми свідченнями, чоловіків і жінок у таганрозькому СІЗО під час щоденних перевірок і допитів неодноразово б'ють, у тому числі в нирки та грудну клітку, а також застосовують електрошок.
«Азов 14 місяців у полоні» відео
Російські охоронці постійно погрожують і залякують затриманих, чим змусили деяких дати неправдиві зізнання, які були використані проти них у судах. Полонені постійно недоїдають, а пораненим не надають належної медичної допомоги, через що деякі полонені померли в СІЗО. Особливо жорстоко наглядачі поводяться з військовослужбовцями «Азову» та тими, хто має на тілі татуювання.
Російський уряд не дозволяв стороннім організаціям, включаючи ООН і Міжнародний комітет Червоного Хреста, відвідувати установу, яка до повномасштабної війни використовувався виключно для утримання російських в'язнів.
За словами українського уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, дев’ять із десяти колишніх полонених стверджують, що їх катували під час перебування в російському полоні.
Жінка, загорнута у прапор полку «Азов», стоїть серед людей, які зібралися вшанувати пам'ять українських солдатів, які загинули під час російського обстрілу Оленівської в'язниці. Фото: Getty Images
Суди над Трампом: прихильники експрезидента погрожують присяжним
Як повідомляє The New York Times, Офіс шерифа округу Фултон заявив у четвер, що розслідує онлайн-погрози на адресу присяжних, які цього тижня проголосували за висунення звинувачень колишньому президенту Дональду Трампу та 18 іншим особам, підозрюваним у змові з метою скасування результатів виборів у Джорджії 2020 року.
Отримавши імена присяжних з обвинувального акту, зловмисники опублікували їхні обличчя, профілі в соціальних мережах, можливі адреси та номери телефонів на інтернет-сайтах, у деяких випадках із закликами їх переслідувати. Офіс шерифа округу заявив, що він знає про онлайн-погрози проти присяжних і встановлює їх походження.
Судові справи проти Трампа й раніше супроводжувалися погрозами. Цього місяця жінці з Техасу було висунуто звинувачення у погрозах вбивством судді Тані С. Чаткан, яка розглядає справу про втручання колишнього президента у федеральні вибори.
Колишній президент Дональд Трамп роздає автографи після свого удару під час третього дня турніру LIV Golf Invitational 13 серпня. Фото: Getty Images
Присяжні у справі в Джорджії були обрані з усього округу Фултон, де в понеділок вони затвердили обвинувальний акт. Невдовзі після цього деякі користувачі соціальних мереж почали розкривати особисті дані присяжних, закликаючи «зганьбити» їх і «не дати їм ходити вулицями».
The New York Times переглянула публікації в кількох Telegram-каналах, де оприлюднили інформацію про присяжних. У багатьох із цих каналів висувалися претензії щодо расової або релігійної приналежності присяжних на основі їхніх імен або політичних поглядів.
Джорджія — один із небагатьох штатів, де законодавство вимагає оприлюднювати склад суду присяжних, що затверджує обвинувальний акт. За словами Майкла Мірса, професора Школи права Джона Маршалла в Атланті, це робиться для того, щоб адвокати могли перевірити правомірність обрання кожного присяжного. Проте Джон Б. Гулд, юрист і кримінолог з Каліфорнійського університету в Ірвайні, зазначає, що таке оприлюднення ставить присяжних під загрозу переслідування за їхні рішення, особливо у справах, пов’язаних із бандами та організованою злочинністю.
