Проєкт рішення Київради про підвищення в столиці ставок орендної плати за землю для забудовників може створити прецедент, від якого постраждають не тільки будівельні компанії, а й тисячі киян.
Експерти Інституту законодавчих ідей провели антикорупційну експертизу документа та дійшли висновку, що проєкт рішення Київради від 11 січня 2022 року містить корупційні ризики та порушує низку норм податкового законодавства.
У разі ухвалення документа, на переконання фахівців, нові ставки орендної плати вплинуть на самих киян, для яких податкові ініціативи влади міста обернуться зростанням ціни квадратного метра. Адже кожну гривню додаткових витрат забудовник перекладає на кінцевий товар — нерухомість, тобто на покупців чи кінцевих орендарів.
Оренда землі: у чому полягає корупційна складова рішення Київради
Влада виклала свої аргументи в пояснювальній записці, згідно з якою бюджет міста недоотримав 500 млн грн через закон про інвестиції, ухвалений ще у 2019 році. Натомість конкретних показників, як зростуть надходження до бюджету та чи будуть вони пропорційні новим ставкам орендної плати, Київрада не додає.
Як заявив у коментарі 
юрист-аналітик Інституту законодавчих ідей Максим Дьомін, із документа наразі незрозуміло, чому саме тепер ухвалюється таке рішення та що бюджет міста від нього отримає.
«Київрада цим виправленням змінює податок, де визначалися нові мінімальні ставки оренденої плати. Підвищують ставки деяких позицій у 2-3 рази, а нерухомість зростає в 100 разів. Тобто це виправлення вносить вагомі корективи у вартість будівельних робіт», — пояснив юрист.
З іншого боку, Київрада допустила порушення норм Податкового кодексу. Адже збільшувати або зменшувати ставки орендної плати на 2022 рік за процедурою можна було до 15 липня 2021 року (не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду). Крім того, упродовж бюджетного року їх не можуть змінювати.
Іншими словами, експерти вказують на юридичну колізію, яка дає можливість податковим органам маніпулювати нормами: до когось із орендарів можуть застосовувати старі нижчі ставки, до когось — нові та вищі.
Експерти наголошують: міська влада перевищує свої повноваження, коли, попри прописану в Податковому кодексі процедуру, пропонує змінити розмір ставок і ввести в дію вже через 10 днів після ухвалення рішення.
Для такого рішення Київрада пропустила строки на пів року, наразі ж будь-які зміни можуть ухвалюватися лише 2023 року.
Кого стосуються податкові зміни
Фактично нові ставки орендної плати вплинуть не стільки на забудовників, скільки на самих киян, для яких податкові ініціативи влади міста обернуться зростанням ціни квадратного метра. Адже кожну гривню додаткових витрат забудовник перекладає на кінцевий товар — нерухомість.
Як може збільшитися мінімальна ставка орендної плати на землю в Києві:
- у 100 разів — з 0,1 до 10% — для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків;
- у 3 рази — з 3 до 10% — для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку (на період будівництва);
- у 3 рази — з 3 до 10% — для іншої житлової забудови;
- у 2,5 раза — з 3 до 8% — для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (на період будівництва);
- у 1,5 раза — з 5 до 8% — для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (нежитлове використання);
- у 4 рази — з 3 до 12% — для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови.
Київрада не надала обґрунтування ефективності цього рішення. Такі розрахунки мали б показати, з одного боку, цифру, на скільки підвищення орендної ставки поповнить бюджет столиці, — хоча б очікувані показники.
З іншого боку, кияни мають право дізнатися, на скільки у зв'язку з цим рішенням збільшиться вартість квадрата за новими умовами будівництва.
Наразі проєкт рішення перебуває на розгляді комісії Київради. Інститут законодавчих ідей рекомендує або відмовитися від ухвалення рішення з корупціогенними чинниками, або ж встановити, що воно набуває чинності з 1 січня 2023 року.
«Наші рекомендації полягають у тому, щоб, по-перше, провести консультації з громадськістю — вислухати думку киян про потребу такого рішення. І вже після консультацій або ухвалювати рішення з уведенням його в дію з 1 січня 2023 року, або зняти з розгляду, якщо не побачимо реальної обґрунтованості введення нових орендних ставок», — пояснив експерт.
Як зазначено у висновку Інституту, у разі ухвалення проєкту в такому вигляді з порушенням процедури це може стати небезпечною практикою в майбутньому: оскільки створюється прецедент для забудовників, то в подальшому такий сценарій можуть застосувати для широких верств населення.
Читайте також
