У січні Верховна Рада ухвалила закон №1210 з поправками до Податкового кодексу. Вони передбачають норми трансферного ціноутворення, введення плану дій BEPS з протидії ухиленню від сплати податків, а також підвищення деяких рентних ставок. Однак президент Володимир Зеленський досі не підписав і не ветував закон, хоча українські бізнес-асоціації закликали його до цього.
Поправки до Податкового кодексу розкритикували члени Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації. Остання закликала уряд до діалогу з бізнесом, хоча й зазначила, що деякі його зауваження в законі врахували.
обговорило спірний закон з новообраним віцепрезидентом Європейської асоціації платників податків Гріголом Катамадзе та засновником і головою юридичної компанії UNA PARTNERS Наталією Ульяновою.
Про відношення до законопроєкту
«Закон №1210 і тотальна фіскалізація — це перебір. Цього бізнес не пропонував і не наполягав на цьому».
Грігол Катамадзе
Віцепрезидент Європейської асоціації платників податків
«Якщо ми запитаємо зараз будь-якого підприємця, який розвиває малий, середній або великий бізнес, то він вам скаже, що адміністрування податків краще не стало, відповідно й ситуація з веденням бізнесу не полегшилася».
Наталія Ульянова: «Стосовно законопроєкту 1210 ситуація дійсно складна. Варто зауважити, що Україна нещодавно приєдналася до плану BEPS — світової боротьби з ухиленням від сплати податків і крокує шляхом деофшоризації. А в законопроєкті втілили багато чого: ускладнення норм трансфертного ціноутворення, контрольовані іноземні компанії (тобто якщо ти маєш закордонну компанію, тобі потрібно звітувати та платити за неї податки на території України) та інше».
«Неможливо впровадити всі норми одразу, ускладнюючи їх».
Наталія Ульянова
Засновник та голова юридичної компанії UNA PARTNERS
Про використання великим бізнесом ФОПів
Наталія Ульянова: «Зараз в Україні більшість великого бізнесу складається приблизно зі 150 фізичних осіб-підприємців (ФОП). Такий бізнес не можна об’єднати, він не має змоги отримувати закордонне та локальне фінансування, у зв’язку з чим не може виходити на іноземні ринки і масштабуватися. У випадку, коли держава намагається регулювати діяльність ФОПів більш жорстоко, починається бунт, який є справедливим лише для реального малого та середнього бізнесу, адже від подібних законів залежить його існування».
«Замість того аби допомагати розвитку малого та середнього бізнесу, наприклад впроваджуючи якісні пільги, держава «гребе всіх під одну гребінку».
Грігол Катамадзе: «Я завжди говорив, що великий бізнес використовує ФОПів, але ніколи не вважав, що останніх потрібно ліквідовувати. Коли це робили наприкінці 90-х та на початку 2000-х років, то мали на меті розвиток малого та середнього підприємництва».
Про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал
Грігол Катамадзе: «Останні п’ять років багато говорять про заміну податку на прибуток (зараз в Україні він сягає 18%) податком на виведений капітал (відтермінований податок). Міністерство фінансів визнало, що діючий зараз податок сплачують тільки 10% зареєстрованих в Україні компаній. До того ж цей податок набагато складніший, ніж податок на виведений капітал. Уряд боїться, що з його введенням бюджет недоотримає кілька мільярдів гривень. Інші країни, які впровадили його, запевняли, що ці кошти вони інвестували в розвиток бізнесу, а не втратили. Завдяки цьому такі країни кожен рік збільшують свій ВВП на 1,5-1,8%».
Наталія Ульянова: «Дуже гарний приклад цього — Естонія. Країна запровадила прибуток на виведений капітал, який означає, що оподатковується виведення коштів з обороту підприємства, наприклад дивіденди. Після введення цього податку економіка Естонії значно покращилася».
Про спроби українського уряду допомогти бізнесу
Грігол Катамадзе: «Нова команда намагається робити певні кроки для полегшення ведення бізнесу в Україні. У липні, наприклад, ми підписували бізнес-меморандум зі «Слугою народу», в якому прописано все, що вимагає бізнес. Але закон 1210 і тотальну фіскалізацію ми не пропонували.
Він, зокрема, не має змінювати чинне законодавство. Треба прийняти новий Податковий кодекс розвитку, за яким готовий працювати український бізнес. Уряду потрібно повернути довіру бізнесу до себе».
Наталія Ульянова: «Зараз Україна приєднується до тенденції, за якою бізнес повинен бути реальним і платити податки в країні, де він реально існує. Але норми в Україні досі не змінили, у нас немає зручної податкової системи для існування бізнесу. Крім того, бізнес боїться, що залишиться в країні незахищеним, адже у нас не відбулася судова реформа, він також побоюється рейдерства і того, що стане неконкурентоспроможним поряд з підприємцями, які не переходитимуть у відкриті площини».
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
