Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Три місяці запеклої війни в Україні. Чому росії не вдався косплей США в Іраку

Колаж The Page

Колаж The Page

САУ та Гарпуни переломлять хід битви за Донбас

Дев'ятий рік затяжних та кровопролитних бойових дій між росією та Україною. І 90 днів найзапеклішої війни у Європі з часів Другої світової.

Що намагалася показати росія (спойлер — безуспішно) і коли ми почнемо перемагати?


Косплей США в Іраку: щось пішло не так

Фото: Max Levin

Фото: Max Levin

Три місяці спроб Москви косплеїти справжню наддержаву США в Іраку видно як на долоні:

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
  • ракетні удари;
  • спроба придушити ППО;
  • глибокі рейди, незважаючи на вогнищеву оборону та гарнізони міст;
  • швидкий лобовий штурм столиці.

Згадується, як навколовоєнні російські блогери смакували, що путінський режим веде «військово-поліцейську операцію», метою якої стануть хірургічні удари по радикалах, які захопили владу в Україні.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Головне — це мінімальні втрати у ЗСУ та мінімум пошкоджень громадянської інфраструктури.

Чик-чик — і капітуляція.

Через місяць світ побачив посічений реакторами Харків, фактично знищену Бородянку, вкрадені комбайни з Херсона, що випливли в Чечні, знесену артилерією Попасну та Волноваху. І десятки забитих колон агресора.

Щось пішло не так.

Чити від Ілона Маска та НАТО

Фото: mil.in.ua

Фото: mil.in.ua

Три місяці воя сирен ночами, комендантської години, світломаскування, приходів напівтонних «сигар» по сплячих містах, страждань мільйонів біженців, яких зірвало з насиджених місць вітрами війни.

Чи можна підбити якісь проміжні підсумки?

Головне, що вдалося зробити Києву, — збереження управління по всій вертикалі. І військами, і мобілізаційним розгортанням, і військово-цивільними адміністраціями у тилу.

Противник не зміг придушити ППО, винести в одну хвіртку ВПС і в ракетну фазу обезголовити армію.

Не зміг придушити зв'язок і вибити РЛС, а потім у нас з'явилися чіти у вигляді Starlink і літаків ДРЛО (авіаційні комплекси радіовиявлення та наведення) НАТО, що висять на кордоні з Польщею.

Що Україна могла зробити краще

Фото: Wikipedia

Фото: Wikipedia

Багато чого перед війною було не зроблено — замкнутий цикл виробництва боєприпасів усередині країни, не було закінчено реставрацію арсеналів та переведення їх на капсульні укриття, не було налагоджено виробництво тих самих БТР-4, критично запізнилися з лопатями до вертольотів.

Цей список можна продовжувати та продовжувати.

Можна було багато зробити по-іншому — виділити більше коштів у загрозливий період для ТРО, закликати тисяч 60 резервістів ще в січні, посадити їх на лопату в районі Антонівського мосту, Чорнобаївки, Токмака.

Навіть рота мобілізованих з РПГ і наданою «Рапірою» на опорному пункті могла б багато змінити в тій швидкості, з якою росіяни просувалися півднем.

Але план – перша жертва бою. З цим уже нічого не можна вдіяти. Хоча висновки зробити потрібно.

Чого Київ може досягти зараз

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Потрібно продовжувати вести важку оборонну операцію та сточувати можливості противника до наступу.

Спочатку режим Путіна міг наступати під Києвом, Черніговом, Сумами, Миколаєвом, Харковом та у колишній зоні ООС одночасно. Нині вони можуть тиснути лише у зоні ООС. Хоча тиснути досить сильно.

Після прориву біля Попасної та загрози флангу ми залишили Світлодарську «дугу» — приблизно 22 тис. осіб населення, дамба та Вуглегірська ТЕС.

Дамбу намагалися висадити в повітря, станцію вивести з ладу, людей закликали евакуюватися два місяці поспіль — ми залишаємо противнику «випалену землю» навіть у разі відходу.

Йдуть запеклі бої навколо Сєверодонецька та вуличні бої у Лимані. Противник тягне «кишку» з півночі, намагаючись осідлати комунікації у Авдіївки.

Лисі танки та саксофоністи «ДНР»

Фото: Wikipedia

Фото: Wikipedia

Є роти, в яких залишилося 20 людей та танкові батальйони з декількома машинами. Але все це є й у ворога.

Ешелони «лисих» Т-62, які бачили Брежнєва, вже масово їдуть зі зберігання, а в «Московському комсомольці» є чудова стаття вбитого нині комбата танкістів — про 11 російських машин, виведених з ладу «Джавелінами» внаслідок двох сутичок.

Лобові штурми Авдіївки з 250 безповоротними на добу та мобілізація серед вчителів та саксофоністів у «ДНР» означають лише одне — росіяни сточують свою кадрову армію та кадрову армію колабораціоністів об найзміцненіший оборонний район ЗСУ.

САУ та «Гарпун» вже в дорозі

Фото: seaforces.org

Фото: seaforces.org

На стратегічному рівні ми продовжуємо скорочувати чисельний та технологічний відрив від супротивника.

Нам йдуть дрони-камікадзе Switchblade та безпілотники ротної ланки «Пума», важкі 155-мм гаубиці з півдюжини країн.

Також ми чекаємо на французькі, норвезькі та німецькі САУ, чеські «Мі-24В» та данські протикорабельні ракети «Гарпун».

«Подарунки» від Заходу надходять до Польщі, наші люди освоюють озброєння та техніку, а потім залізницею чи тралами все це їде на лінію бойового дотику.

Поки що росіяни не можуть перешкоджати західним постачанням. Це вони для свого обдуреного пропагандою населення можуть знімати агітки про ядерний попіл і погрози вдарити по лініях постачання. Що ж їх лякає?

Квиток у рай для російських олігархів

Фото: Pixabay

Фото: Pixabay

З часів Холодної війни в доктрині США на будь-яке застосування тактичної ядерної зброї «порадами» повинен був йти миттєвий удар стратегічними ядерними силами по пускових, базах човнів та управлінню.

Будь-які штабні ігри щодо застосування тактичної ядерної зброї вели до зростання ескалації до повномасштабного ядерного конфлікту. А навіщо тоді давати супротивникові час для підготовки першого удару?

Загалом сил на глибоку повітряну операцію на заході України у росії немає, а погрози Альянсу можуть закінчитися квитком до раю, куди російські олігархи з палацами та винними погребами явно не планують.

Тому техніка, боєприпаси та зброя продовжать надходити — скоро почнуть доставляти не літаками, а кораблями з лагою півтора тижні на доставку і з місяць на навчання.

Коли перевага Києва стане помітною

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Україна не має іншого вибору, крім як озброювати Корпус резерву, відновлювати боєздатність виведеним з ладу бригадам, контратакувати та, якщо вже віддавати противнику наші міста на сході, то в стані Попасної та Волновахи.

Раз вже росіяни змінюють свої кадрову армію та війська постійної готовності на виснажені руїни.

Тому що альтернатива – це фільтраційні табори, Буча, зґвалтовані діти та вирвані на підвалах зуби. Тобто альтернативи немає.

До середини літа постачання з Британії, США та ЄС почнуть впливати на оперативний рівень битви, а Україна вже зараз має кілька підрозділів бригадної ланки, які чекають лише на важке озброєння.

Росіяни до середини літа також підтягнуть БАРС, бійців ПВК «Вагнер», виведуть війська із Сирії, максимально наберуть добровольців за 300 тис. рублів у депресивних регіонах.

У районі серпня розпочнуться найзапекліші бої, які вирішать долю всієї літньої кампанії 2022 року.

Захист кадрів та вбивство дронів

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Зараз ми робимо те саме, що робили на півночі та в Києві — не допускаємо оточень, побоїщ управління, зв'язківців, артилеристів, операторів дронів та РЕБ. Усіх тих, хто готується місяцями та роками, а їх не можна прогнати через короткі курси.

Втягуємо супротивника у прогризання наших ліній оборони, мінних полів та контрбатарейну боротьбу. У них вже відчутно менше дронів, що висять над головою 247, і йдуть в бій лисі танки зі спекотними екіпажами.

Перегони з Заходом під санкціями їм не виграти, тому вони вбиваються у лобових атаках та втягуються у вуличні бої в одній із найбільших агломерацій Східної Європи.

У якій ми й поховаємо їхню армію.

90 гримлячих, рясно политих кров'ю діб. Честь і слава всім полеглим за захист нашої батьківщини. Ми переможемо.


Контекст

Коментарі

Всі новини