Facebook Pixel

«Кидок лангуста»: як знищений «Саратов» вплине на військову обстановку

Втрата росіянами БДК «Саратов» коштувала окупантам дуже дорого. Чому їм було важливо постачання десантними кораблями та чи змінить підрив корабля оперативну обстановку?


Міни та коктейлі Молотова замість квітів

Після того, як армія РФ зайняла Мелітополь і Бердянськ, провела запеклий зустрічний бій з ЗСУ в Токмаку і потягла кишку на Запоріжжі, на повний зріст перед Москвою знову постало питання з проклятим постачанням на північному сході від Чонгара.

Розбиті армією та не найкращі навіть у мирний час дороги відверто не могли з цим впоратися. Плече навіть від таборів у перешийка до умовного Мангуша або лінії дотику по лінії Каменське-Гуляйполе займало годин 12-13 туди з навантаженням і 12-13 годин звідти з розвантаженням.

Це все — територією, на якій російську армію зустрічали не квітами та цукерками, а мінами та коктейлями Молотова. Великий ризик, велике навантаження на водіїв, ресурс у автомобілів, що стрімко закінчується.

Хто хоче причаститися до атмосфери, що панує у другій армії світу, може насолодитися допитом військовополоненого — без жодних бойових дій у роти танків вийшло з ладу вісім машин.

Міст у Геніческа був підірваний та все постачання висіло на перешийку, ще більш обтяжуючи ситуацію. Конвоїв супроводу на угруповання, що наступає на захід (49-армію та 22-й корпус у напрямку на переправи Південного Бугу) і на схід (Енергодар з Маріуполем) відверто не вистачало.

Звідти — бронепоїзди, які грали роль не лише для пропагандистської евакуації до Криму, а й ремонтували та обслуговували гілку на Бердянськ — у таких умовах залізниця відіграє стратегічне значення.

Десантні кораблі для постачання: війна а-ля 1918 рік

Трохи згодом, коли росіяни опанували базу ВМСУ «Схід», вони почали використовувати великі десантні кораблі для доставки палива та боєприпасів. Постачання угруповання з узбережжя — не нове слово у військовій справі. Німці у другій Світовій активно використовували у Приазов'ї самохідні озброєні баржі.

У такій війні а-ля 1918 рік, коли на 2 тис. км театру військових дій досить крихітні роти та батальйони борються за перехрестя вузлових доріг, станції та порти, основне навантаження йде на тили.

Яким доводиться у випадку росіян діяти на вкрай ворожій території, де місцеві як мінімум активно наводять армію та ТРО на колони, а зазвичай самі можуть взяти участь у нальотах на погано озброєні конвої. Низка малих боїв і сутичок не лише завдає втрати «хвостам колон», а й послаблює їх.

БДК «Орськ» прибув у порт Бердянська з помпою та заголовками у російських ЗМІ, що «неонацисти залишили базу «Схід» без бою». 21 березня корабель привіз БТР, боєприпаси, продукти та амуніцію для наступного угруповання. За кілька днів запрацював повноцінний «експрес», як у Сирії: за завданнями постачання почало працювати все угруповання російських БДК — і проєкту 775 «Ропуха», і проєкту 1171 «Тапір». Автомобілі, танки, вагони боєприпасів, паливно-мастильні матеріали – все це щодня розвантажувалося в обсягах 4-5 тис. тонн.

Вранці 24 березня о 7:00 ЗСУ поставили цій справі «Точку». На відео камери з порту видно невеликий повітряний підрив і одиночний вибух — вже висловлювалися думки про диверсію чи поразку з «Байрактаром». Але бентежить пожежа на кормі балкера з супутникового знімку — задалеко для накопичених на молі боєприпасів.

За лічені хвилини БДК «Саратов» (спочатку ЗМІ повідомляли про знищення саме «Орська», але потім Генштаб уточнив інформацію — прим. ред.), що стояв біля південної частини молу, охопило полум'я, ще за десять хвилин здетонував боєзапас зброї на носі — від потужного вибуху зірвало та розкрило носову десантну аппарель.

Корабель ліг на ґрунт на глибині 5 метрів і затонув — пожежа була така сила, що боротьба за живучість не велася. Доля 55 членів екіпажу невідома — до Бердянська прибуло з десяток багатоцільових вертольотів — проводити санітарну евакуацію. Сподіваємося, що опікові відділення в Криму завантажені роботою по горло.

Два інші «Ропухи» пішли із задимленнями — в однієї досить сильно палахкотіло в районі носової артилерійської установки. Ще один доказ у скарбничку того, що було проникнення під палубу із загорянням, а не випадкові розльоти снарядів.

Але, судячи з того, що кораблі одразу пішли прямо до Севастополя, а не до Керчі — жодних тяжких ушкоджень, лише кілька вбитих членів екіпажу, пошкоджені кубрики та обшивка. Не думаю, що буде потрібний довгий та важкий ремонт — треба бути не лише патріотом своєї країни, а й реалістом.

Що отримала Україна від затоплення Саратова

Що Україна отримала від цього страйку, окрім морального задоволення та помсти за загиблий в радіолокаційному дозорі 3 березня «Слов'янськ», по якому вдарили ракетою Х-31?

Обрив постачання угруповання на захід від Маріуполя — навряд чи, незважаючи на з'єднання ДНР та Криму: його в найближчому майбутньому зможуть постачати крізь мінні поля, укріплення та виснажені снарядами позиції на південь від Волновахи.

Але це сповільнить штурм самої блокованої агломерації та наступ на Вугледар із Мар'їнкою. Операція однозначно вплинула на оперативний рівень.

Одеса тепер може перевести дух у контексті протидесантних заходів. Імовірність висадки в Лиман або в міста і так була низькою, тепер (коли Москва заявляє, що зосередиться на зоні ООС) і зовсім стала зникаючою. Бо потрапити під комбінований удар «Ураганів» та батареї «Точок» у ЧФ РФ — мало охочих, а сил, щоб утримати позиції біля Миколаєва, немає.

Уражені запаси постачання під розвантаженням, запаси палива, команди розвантаження та охорони молу, з великою ймовірністю — бронетехніка. Це великий успіх, що майже на межі можливостей озброєння росіянам так добре прилетіло.

Після пошкодження катера «Раптор» із ПТРК у Маріуполі, командування РФ має прикрутити активність флоту у «бурих водах». Тому що втрата 113-метрового корабля з сотнями тонн припасів, 3 тисяч тонн палива на причалі та виведення з ладу катера за лічені дні — це вкрай дорого.


Ну і, звичайно, знатний ляпас окупанти отримали в плані пропаганди. Прийшли забирати трофеї з бази Схід, а поїхали годувати мідій. Приїхали звільняти українців від націоналістів, а там більшість – націоналісти. Хотіли за 48 годин зрушити кордони НАТО у 1997 році, а тепер тягнуть водолазні катери — подивитися, як там двигун на Саратові: згорів чи ні.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉