Найголовніше, що зараз потрібно українцям, — бути чесними один з одним. Будь-яку інформацію зараз легко перевірити. Брехня призводить не тільки до втрати довіри, але й до втрати мотивації до бою, адже якщо сильно брешуть, це означає, що справи дуже погані. Ми зібрали для вас правдиву, наскільки це можливо, інформацію з полів бою за останні 96 годин. І вона дає надію, що все в нас вийде.
Під Миколаєвом українці прикінчили «кишку» (колону техніки — 
) на Вознесенськ. Там росіяни намагалися форсувати Південний Буг, але спроба провалилася. У місті вже відновлено рух комунального транспорту, зачищено трасу на Нову Одесу. А в ЗСУ з'явилися нові трофеї — гаубиці Д-30, бронемашини, боєприпаси.
Під Києвом тривають бої — позиції противника поблизу Гостомеля, Бучі та Житомирської траси обробляються гігантським обсягом артилерійського вогню ЗСУ. Прикриваючись забудовою і працюючи викочуванням у полі, отримуючи дані з дронів і від активістів, використовуючи потужну ППО в регіоні, ми завдаємо противнику сильної вогневої поразки.
Ірпінь переважно наш, Горенка — наша. Під Мощуном легка піхота з мінометами, що кочують, кошмарить фланги й наводить великий калібр. На лінії зіткнення працюють ССО (Сили спеціальних операцій) і спецпризначенці ГУР Міноборони. У лісах під Києвом повно битої російської техніки, чутно вибухи від детонації ворожих боєкомплектів. Росіяни змушені багато копати й маскуватися. Вони втратили темп, уперлися в село Ясногородка й поки що втратили можливість оточувати столицю.
Російські гаубиці відбиті українськими військовими. Фото: Facebook
Із Сумського та Чернігівського напрямків приходять дані про те, що частина російських сил виводиться на Донбас і в Луганську область, — імовірно, ворог зрозумів, що досягти успіху в секторі неможливо. Колони постачання дробляться на дрібніші: 5-6 машин упереміж із 5-6 БТР і танками конвою — українські засідки здорово зіпсували їм кров. Щодня приходять нові фото та відео захоплених українцями й кинутих машин: САУ «Мста-М», Т-72Б3 і десятків автомобілів постачання.
Тривають посилені обстріли Харкова ствольною й реактивною артилерією. Після контратаки ЗСУ на місто Дергачі спроби росіян ставити блокпости довкола Харкова провалилися. Забезпечувати їх боєприпасами та продовольством необхідно під обстрілами української артилерії та вогнем ПТРК-команд (протитанкових груп – ). Але штурм міста поки що не передбачається. Адже провести лобову атаку на мільйонник із неподавленою українською артилерією — це вже ненаукова фантастика. От і доводиться росіянам відіграватися на житлових кварталах.
Найважчі бої зараз у зоні ООС (Операції об'єднаних сил – ). Там противник намагається охопити наш південний фланг біля Вугледара. Ідуть запеклі вуличні бої в Ізюмі — наші та ворог ділять його по річці. Спроба штурмувати це досить велике місто лише двома БТГР із коліс вилізла РФ боком. Зараз там дуже важко: вогонь танків за прямим наведенням і удари авіації. Зіткнення також ідуть за переправи на південь від міста. Росіяни спробували протиснутися на схід крізь мережу селищ, але отримали по зубах і відкотилися.
Волноваху ми залишили після численних лобових штурмів і флангових охоплень. Зараз місто виглядає, як на кадрах про Другу світову: кістяки будинків, купи техніки та машин, знесені до підвалів адмінбудівлі. Наша 53-тя механізована бригада зазнала тяжких втрат, утім, як і частини штурмувальників. Тепер сторонам може знадобитися відновлення боєздатності.
Мертвий російський офіцер. Фото: Facebook
Противник продовжує рух із півдня на північ, вишиковуючи лінію бойового дотику, щоб охопити частини 54-ї бригади. Найнебезпечнішим виглядає рух до Вугледара.
У так званій «ЛНР» місцеві корпуси та росіяни невдало штурмують Попасну. Уже двічі заходили на околиці до вежі і двічі їх звідти вибивали вогнем. У нападників виведено з ладу до половини батальйону.
Було два невдалі лобові штурми Авдіївки — на підготовлені позиції, мінні поля та вогневі точки погнали, зокрема, мобілізованих. Результат був цілком очікуваний, як і тяжкі втрати. Біля міста йде запекла артилерійська стрілянина, завдають ударів «граки» (МІГ-25) супротивника.
Знищена російська техніка. Фото: Facebook
Український гарнізон Маріуполя перебуває в повній ізоляції. Завдати деблокувального удару через степ і авіацію РФ у Криму для наших сил нереально. Навіть якби в секторі були свіжі резерви, прорватися в агломерацію, не маючи переваг у повітрі та важких ЗРК, — нетривіальне завдання. Це не означає, що тут планується героїчна загибель зі співом гімну. Можна дочекатися формування корпусу резерву або виїхати, як у Сирії, на зелених автобусах за домовленістю, вичерпавши всі можливості до оборони.
Крім того, у Маріуполі значний гарнізон із чотиризначною кількістю захисників: 36-та бригада, 140-й розвідбат і ВМСУ, що відійшли з Бердянська. А також поліція, спецпризначенці прикордонників, «Азов», ПТРК-команди, які перекидали вертольотами, територіальні частини. У них значні запаси боєприпасів і техніки. У місті повно промислових будівель, сховищ, а східна околиця готувалася до оборони з 2014 року. Тож росіяни отримують тут Грозний №2 прямо зараз.
Судячи з того, що російські танки розстрілюють багатоповерхівки із західної сторони поблизу автоцентру на вулиці Купріна, штурм одночасно йде з кількох сторін. Щоправда, і биті танки на вулицях із західного боку є вже в терапевтичній кількості. З півночі росіяни вирішили взяти місто на ривок і проїхатися Таганрозькою до гуртожитку «Азовсталі». Де їм і влаштували вогняний мішок. Тільки на фото з місця бою можна побачити чотири «Рисі», три «Тигри», шість БТР-82А та три МРАП «Тайфун-К». Судячи із забарвлення та специфікації машин — це російські спецпризначенці. «Азов» заявляє, що це 22-га бригада ГРУ РФ, але там може бути збірна солянка. Разом із битими танками на вулицях із заходу — мінус три десятки лише останнім часом.
Український вояк після бою. Фото: Facebook
Головна проблема в Маріуполі зараз не в ізоляції гарнізону, а в 300 тисячах цивільних, які зазнають втрат від артилерійського вогню та змушені виживати на тому, що залишилося в місті, відриваючи ресурси в гарнізону.
Але як би не було важко в зоні ООС і під Маріуполем, наші частини чинять запеклий опір, ходять у контратаки. ВСУ ніде не посипалися, ніде немає здачі в полон і оборони, що колапсує.
Навіть за оцінками західних фахівців, втрати росіян в цій війні становлять 8 тис. людей — це більше, ніж в Іраку та Афганістані разом узятих за 10 років війни.
Маріуполь і фланги зони ООС дають Україні час відмобілізуватися, перевести економіку на військові рейки та озброїти корпус резерву.
Фотогалерея
Російські гаубиці захоплені українськими військами. Фото: Facebook
Знищена російська техніка. Фото: Facebook
Український воїн після бою. Фото: Facebook
Знищений російський військовий. Фото: Facebook
Читайте також
