В Україну планується відвантаження протиповітряної тактичної ланки з Британії, Німеччини та Італії. Що отримають та як посиляться ЗСУ від чергового пакету військової допомоги?
Прості «Ерлікони»
Італія збирається передати Києву ППО тактичної ланки Sidam 25 — гарматну систему із чотирьох 25-міліметрових «Ерліконів» на базі БМП М-113.
Прем'єрміністр Італії Маріо Драгі готує візит до Києва, де оголосить новий пакет допомоги із САУ, колісних танків та бронетранспортерів, у якому важливим елементом стануть ці бойові машини.
Свого часу Рим вибрав їх за дешевизну: платформа масова та охоче поставляється союзникам зі США, гарматна система проста як молоток і наводиться через оптичний канал з лазерним далекоміром.
Бачу мету — стріляю. Не бачу мети через погоду чи дим — не стріляю.
Фото: Міноборони Італії
«Гепарди» з електронікою
Німеччина близька до того, щоб поставити до ЗСУ зенітні самохідні установки «Гепард» — це 35-міліметрові «Ерлікони», лише на базі «Леопарда-1». Багатоцільова система, здатна працювати з бойових порядків механізованих частин, прикривати колони на марші, завдавати ударів із засідок за рахунок РЛС, яка засікає повітряну мету в 15 км.
На відміну від італійського побратима, «Гепард» нафарширований електронікою, системами автоматичного супроводу цілі та двома радарами. Які можуть паралельно виконувати контроль обстановки, і обстріл літального апарату, коригуючи вогонь по датчиках на стовбурах.
У принципі, все це — паліатив, зброя часів того, коли Європу мали наповнити масові радянські машини, що низько летіли (ударні «крокодили» Мі-24 і «граки» Су-25).
25-35-міліметрові осколкові снаряди мали добре працювати за такими живучими цілями в повітрі. А якби справа пішла погано, і в другу лінію прорвалися б «червоні», екіпажі використали б бронебійні стрічки — вони шили б танки в борт, а бронемашини — в лоб.
Фото: Міноборони Німеччини
Захід і сам не озброювався
Жодних особливо високих технологій — масова дешева зброя з недорогими снарядами. Не вдалося влучити, отже, мережею трасерів і близьких розривів вдалося відлякати та не дати комфортно працювати.
СРСР «клепав» тисячі ударних літаків та гелікоптерів — доводилося шукати асиметричну відповідь. Німеччина та Італія, звичайно, не могли випустити по кожному штурмовику ракету за ціною квартири в Римі.
Тому відповідь була знайдена такою — йдуть механізовані частини, і разом із ними на марші гарматні гусеничні ЗСУ (зенітно-самохідні установки — прим. ред.), здатні у разі ближнього контакту ще й постояти за себе.
Після розпаду СРСР загроза завдання ударів з повітря по силах Альянсу була настільки зникаючою, що вливати мільярди в ППО могли далеко не всі. І колективний Захід і радий був би передати щось Києву, але сам перебивається Стінгерами на колісній техніці або гарматними системами на М-113.
Чому ЗСУ треба брати все
Чи застаріли ці самохідки для ЗСУ? Звичайно, ні. Ми масово використовуємо як об'єктове ППО ЗУ-23-2 на автомобілях та стародавні «Шилки», а на тактичне ППО на марші ми не так, щоб дуже багаті.
Тож у нашій ситуації підняття на ноги корпусу резерву та 150 батальйонів ТРО вибирати не на часі. Тим більше, що нікуди не поділися 1500 «Стінгерів» лише від США. Нікуди не поділися сотні польських «Громів» та «Перунів». Є британські Starstreak, які непогано працюють за масовими «Орланами».
Ешелон до 5 км забитий так щільно, що авіації противника вже доведеться несолодко навіть без гарматних платформ. Не минає й дня, щоби не завалили борт: пуск з-під кожного куща — це вже реальність.
Головне тут — не «Ерлікон» з його «пристроями для вибору снаряда» або програмованим вогнем по 15 пострілів.
Хоча навіть декількома «Тунгусками», «Гепардами» та виносними постами з радянськими «Іглами» можна вже влаштувати пеклище вертушкам і штурмовикам, що залетіли за лінію зіткнення.
Роблячи засідки, вогневі мішки та зони суцільного ураження з кількох точок, коригуючи всю цю справу з дронів та камер.
На висоти противник не горить бажанням заходити через «Буки» та «С-300» у засідці, а притискатися до землі не дасть мала зенітна артилерія та ПЗРК.
Але це не головне.
Фото: Міноборони Британії
Рим та Берлін: стрибок від Москви
Головне тут – прецедент. Те, що вкрай проросійська Італія, яка вічно гальмує санкції та намагається не прогаяти свого в торгівлі, готова постачати нам важку зброю в терапевтичних кількостях.
І, що в Німеччині Олафа Шольца таврують у пресі опозиція, «зелені» та колишні політики з партії Меркель, які самі максимально гальмували постачання Києву, а тепер стали такими яструбами, що любо дорого глянути.
раніше писала також про обіцянку Франції поставити Україні 155-мм САУ «Цезар» та ПТРК «Мілан».
Але в будь-якому разі, тренд очевидний — дедалі більше країн постачають нам ППО, САУ, важке озброєння та бронемашини. І ті політики, які цього не роблять, стають мішенями для найжорстокішої критики.
Не тільки старе
Причому нам передають не лише списані речі із наявності. Наприклад, британські Stormer HVM – це одна з найсучасніших машин у класі тактичного ППО, і на них уже навчаються у Польщі наші бійці.
Адже питання не тільки в ТТХ та ефективності — проти нас працюють ті самі «грачі» Су-25 часів розпаду СРСР зі значком + у модернізації. Справа в тому, що постачання пакета техніки — це ще й колеса логістики: запчастин, боєприпасів, мастил та всього того, що рухає збройні сили.
А будь-які поставки, які зменшують наші потреби та дадуть можливість Заходу звалити частину з них на себе, — це добре. Тож Київ отримає не лише засіб проти масових безпілотників РФ та ударів армійської авіації, а й західний тил.
Контекст
- Ми раніше писали, що Лондон підтримав Україну у використанні зброї на території росії.
- Крім того, повідомляла про те, що Литва передала Україні партію важких мінометів.
- Водночас, ми розписували, як італійська компанія Danieli допомагає Путіну будувати ядерні підводні човни та атакує українських волонтерів.
Читайте також
Ревізія стану енергетичного сектору після зими та заяв про «енергетичне перемир’я»
We make it Grain: реєстрацію на міжнародну конференцію Grain Ukraine 2025 відкрито
