Спецпредставник президента США з питань України і росії Кіт Келлог порівняв російсько-українську війну з російсько-японською 1904-1905 років. Насамперед він наголосив на місії президента США Теодора Рузвельта, який ледве не змусив дві країни підписати мирну угоду.
«Російський цар і японці були готові вийти за двері (під час переговорів), а Рузвельт фактично зібрав їх разом і сказав: ви обидва повинні трохи поступитися. І вони поступилися. Тедді Рузвельт отримав Нобелівську премію миру, а війна припинилася», — сказав Келлог.
нагадує, як проходила російсько-японська війна.
Головні факти про російсько-японську війну
Приблизно так Японсько-російську війну бачили на її початку у французькому виданні Le Petit Parisien. Проте швидко стало зрозуміло, що сили Японії не поступаються російським
Початок війни був пов'язаний з імперською експансією. У хід ішли передові зброя та боєприпаси (особливо з боку Японії: сучасний флот і артилерія), але ні цивільне, ні військове керівництво не були готові до війни.
В основі причин виникнення війни лежали амбіції одразу двох імперій. росія прагнула остаточно захопити Маньчжурію і підкорити Корею, згідно з проєктом «Жовторосія», Японія також хотіла експансії в регіоні та збереження Кореї. Два хижаки зчепилися через здобич, яка здавалася легкою.
1901 року японський спецпредставник привіз до Петербурга пропозицію про розподіл сфер впливу: росії — Маньчжурію, Японії — Корею. Царю Ніколаю II цього здалося замало.
Наступні дії царя сьогодні назвали б «гібридною війною». Під виглядом лісорубів у Маньчжурію та Корею перекинули переодягнених офіцерів і солдатів, там будувалися військові об'єкти. Росіяни були впевнені, що в разі війни вони «шапками закидають» японців і взагалі для запобігання революції в росії потрібна «маленька переможна війна», тому на жодні поступки не йшли.
Як проходила російсько-японська війна
Цікаво, що на більшості російських плакатів часів війни Японія зображається не, як незалежний учасник війни, а саме «молодший партнер» Британії та США. Схожий наратив вони використовують і сьогодні стосовно України
31 грудня 1903 року Японія висунула ультиматум росії, вимагаючи визнати свої вимоги у Маньчжурії. Поступок не сталося, 6 лютого стався розрив дипломатичних відносин із росією. Вранці 9 лютого японський флот атакував російський у Порт-Артурі, вивівши з ладу ледве не всю російську ескадру на Далекому Сході за одну битву і заблокувавши у гавані решту кораблів.
Після мобілізації на фронті зіткнулися 4,5 млн росіян і 850 тис. японців. Сухопутні війська Японії почали здобувати перемоги і поступово просуватися на північ, де на початку березня 1905-го вступили у вирішальну битву з російською армією під Мукденом. З обох боків зійшлися близько 600 тис. солдатів. Попри те, що японська армія здобула перемогу, втрати були занадто високими для переслідування російської армії.
Фінальною крапкою війни стала Цусімська битва 27-28 травня 1905 року, в якій японський флот вдруге розгромив російський. Із 45 російських кораблів лише 10 змогли врятуватися. Більшість кораблів були з Балтійського флоту, який майже рік ішов через Африку на підмогу.
Відмінності та схожості російсько-японської та російсько-української воєн
Значну роль у війні відіграли західні гроші: як французькі кредити для росії, так і позики японцям від британських та американських банкірів. Японія витратила на війну приблизно $30 млрд у сучасному еквіваленті, майже 70% суми — зовнішні позики, росії війна коштувала близько $40 млрд.
Головними кредиторами Японії справді стали США та Велика Британнія
Важливу роль у війні відігравали союзники. Наприклад, Британська імперія не тільки допомогла Японії фінансово, але й не дозволила Балтійському флоту росії пройти через Суецький канал, що змусило його обігнути всю Африку перед Цусімською ганьбою. Проте ані росія, ані Японія фактично не отримували збройної допомоги від союзників.
Важливою була роль неурядових організацій, зокрема Червоного Хреста, який вирішував масштабну гуманітарну кризу.
Проте ключовим фактором швидкого досягнення миру стали не бої на суші чи морі, а внутрішня ситуація в російській імперії, яку охопила революція. Есери влаштовували теракти, робітничі страйки на початку 1905-го налічували близько 440 тис. осіб, а в жовтні у всеросійському страйку брали участь до 2 млн людей, бунти почалися навіть в армії.
За різними оцінками, втрати японської армії склали близько 47 тис. загиблими, коли росія втратила близько 52 тис. Тобто втрати росії були значно меншими за чинну війну проти України.
Як Рузвельт отримав Нобелівську премію миру за закінчення війни
Американська карикатура («Let Us Have Peace»), що вітає миротворчі зусилля президента Теодора Рузвельта, який став посередником у припиненні російсько-японської війни, 1905 рік.
Попри військові успіхи, Японія гостро виснажувалася економічно. Національні резерви золота стрімко скорочувалися. росія, хоч і зазнала поразок, все ще мала людські ресурси і потенціал для продовження війни.
Тому наприкінці квітня 1905 року японці звернулися до президента США Теодора Рузвельта по допомогу в укладанні миру. Рузвельт не хотів, щоб одна з країн домінувала у Східній Азії, тому одразу погодився.
Справжні переговори розпочалися в серпні. Було очевидно, що Японія переможець, її армія не зазнала жодної поразки у великій битві. Проте росіяни були готові лише до скромних поступок. Голова російської делегації постійно виступав перед американськими журналістами, запевняючи їх, що росія ніколи не віддасть території і не заплатить жодної компенсації. Японці вимагали віддати їм російський порт Владивосток і компенсувати витрати на війну.
Рузвельт переконав японців відмовитися від претензій на Владивосток, але й наполягав на гнучкості щодо потенційних репарацій.
Також японці завоювали весь острів Сахалін під час війни і тепер вимагали визнання власності на нього. Водночас росіяни хотіли повернення острова і пропонували японцям лише торгові поступки на його території. Делегація росіян не була готова до жодного «приниження», особливо від азіатів, до яких зневажливо ставилися в росії.
Як Рузвельт переконував японців і росіян
Теодор Рузвель: преший у війні, перший у мирі
При цьому Рузвельт відкрито підтримував Японію. «Я був глибоко задоволений перемогою Японії», — сказав він після Порт-Артура.
Обидві сторони хотіли завершення війни, проте якщо росія відчувала, що може продовжувати воювати попри все, японці все ж вирішили йти на поступки через важку економічну ситуацію.
Коли 5 вересня 1905-го договір нарешті підписали, Рузвельт сказав: «Це величезна перемога для росії, величезна перемога для Японії, величезна перемога і для мене». За посередництво при укладанні Портсмутського договору він отримав Нобелівську премію миру.
У підсумку:
- Корея відійшла до сфери впливу Японії;
- росія передавала Японії Ляодунський півострів, міста Порт-Артур і Дальній;
- Японія отримувала контроль над Південним Сахаліном;
- Обидві країни зобов'язувалися вивести війська з Маньчжурії (вже у 1932-му японці підкорять регіон);
- росія не сплачувала репарацій.
У Японії рішення не виплачувати репарації викликало суспільне обурення. В країні почалися антиамериканські протести, оскільки населення очікувало більш вигідного результату. У росії договір сприйняли як почесний вихід з війни, хоча імідж країни на міжнародній арені був підірваний. Деякі японські історики та націоналісти згодом почали називати Рузвельта ворогом країни, а його участь в перемовинах негативною.
Як це схоже на ситуацію в російсько-українській війні
Чинна адміністрація Дональда Трампа постійно говорить про потребу поступок від обох сторін, аби досягти миру. Здається, саме на цьому акцентує Кіт Келлог.
До того ж, на відміну від війни 120-річної давнини, жодна зі сторін не виглядає переможцем, що ускладнює переговори. Як і у випадку торгу японської та російської делегацій, на нас можуть чекати місяці різних пропозицій. Зазвичай це так і працює, якщо країна не капітулювала, а її столиця не захоплена ворогом.
Читайте також
