Каймо Кууск: як Естонія протидіє впливу росії та чому Україна має перемогти. Фото: пресслужба посольства Естонії в Україні
Каймо Кууск, посол Естонії в Україні, 21 рік працював у зовнішній розвідці Естонії, а його дипломна робота була присвячена російській геополітиці. Дідусь Кууска був українцем, а сам посол називає Україну пріоритетом зовнішньої політики Естонії та носить пін, де український і естонський прапори поєднуються разом, за картиною естонського художника.
Він розповів The Page та SPEKA про досвід Естонії в боротьбі з російським впливом і пропагандою, як естонське суспільство ставиться до українців, чому Україна має перемогти заради спільної безпеки у Європі, а росія – стати слабкою, аби більше не вчиняти агресію. Докладніше про допомогу Україні у війні та російську пропаганду в Естонії читайте в SPEKA.
Естонія завжди була мішенню для російської пропаганди. Фото: пресслужба посольства Естонії
Естонія є однією з мішеней російської пропаганди, зі значною кількістю населення з російським корінням, навіть попри на те, що багато з них і досі не мають громадянства як такого. Як росія намагалася поширювати свій вплив на Естонію тоді, коли ви працювали в розвідці? Як ви боролися з російським впливом в Естонії?
У нас зараз менш як третина населення… ну, ми називаємо його російськомовним, але я вважаю, що це несправедливо принаймні дев’ять останніх років, адже з-поміж них є багато українців, які почали відчувати й не тільки відчувати, але й демонструвати, що вони українці, хоча багато з них розмовляли російською.
Отже, відбувається багато, можливо, «сутичок» — це занадто важке слово, або суперечок на робочих місцях, де, наприклад, є українці та є росіяни.
Росіяни брали квартири, але не поверталися в росію
Щодо громадянства ми обрали дуже консервативний підхід – вирішили, що в Естонії його просто так не отримати всім, хто там перебував станом на 1991 рік, коли ми повернули незалежність. Особливо величезною була кількість російських військових.
З-поміж іншого була програма із західними країнами, згідно з якою для таких людей мали бути побудовані квартири в росії, щоб вони могли повернутися, або вони отримали гроші, щоб купити квартиру в росії.
Звичайно, як це типово буває для росіян, гроші вони взяли, квартири взяли, але назад не повернулися. Вони продають ті квартири.
Скарги на «важку естонську мову»
Зараз громадян Естонії з-поміж тих росіян, про яких ми говоримо, більше, ніж громадян росії або так званих «людей із сірими паспортами», що звучить як фантастичний фільм «паспорт прибульця» англійською. Багато з них мали достатньо часу, щоб вивчити мову, скласти іспити, якщо вони цього хочуть.
Діти, які народилися з 1991 року, звичайно, мають можливість легко отримати естонське громадянство.
Іноді росіяни скаржаться в Естонії, що естонська мова така важка, її важко вивчити. Так от, мій дід був українцем. Отже, естонська мова має бути для нього такою самою важкою, як і для всіх інших.
Але він закохався в мою бабусю і дуже швидко вивчив мову. Тож це точно не проблема. Це питання мотивації.
«Російська загроза ніколи не зникала»
Росія завжди використовувала або намагалася використати росіян в Естонії як важіль впливу. Це також стало причиною, чому ми не надали громадянство всім. Якщо ви одразу надасте їм громадянство (а тоді їх було понад 35%), вони зможуть брати участь у парламентських виборах, і баланс буде досить сильно порушено.
Мітинг на 30 тис. осіб на підтримку України 24 лютого 2022 року (24 лютого також День незалежності Естонії). Фото пресслужби посольства Естонії в Україні.
Ми бачили це в Україні, я думаю. Служба зовнішньої розвідки Естонії випустила торішній звіт про те, що росія планувала накопичити свої війська біля кордону з Естонією. Про які загрози з боку росії можна сказати зараз?
Для Естонії російська загроза ніколи не зникала. Ми вважаємо, що нас окупували. У 1991 році ми відчули тиск росії, імперія хотіла нас повернути. Вони використовували ті самі інструменти, що й проти України.
Власне Єльцин зупинив постачання нафти для нас (ще на початку 1990-х). Коли я був школярем, пам’ятаю, змушений був ходити на великі відстані, бо дизеля на автобуси не вистачало. Тому я цього не забуду й не пробачу (сміється).
Трьома пріоритетами зовнішньої розвідки Естонії завжди в 1990-х, 2000-х, а також зараз були росія, росія й росія. Ми не маємо ілюзій. Ми одразу вирішили, що нам потрібно інтегруватися в західні інституції — Євросоюз, НАТО, але нам знадобився час.
Коли ми почали цей шлях у 1996 – 1997 роках, великі країни говорили нам:
«Ні, ні, ні, заспокойтеся, будьте нейтральними, не поспішайте».
Ми не слухали – ми хотіли бути в безпеці. А єдина безпека, яку ви можете отримати зараз, це членство в НАТО, і ми досягли цього в 2004 році.
Росія мала військові плани на Естонію з 1990-х
Росіяни мали проти нас військові плани з 1990-х років: як нас захопити, як урізати хоча б шматок території. І вони демонстрували це під час навчань «Захід», які відбудуться й цього року, але вони завжди тренувалися воювати з НАТО.
Тож не варто плекати ілюзій, що вони мирні. Для росіян і особливо російських військових чи військової розвідки немає такого поняття, як мирний час. Якщо це не гаряча війна, то це етап підготовки до гарячої війни.
Розкажіть, будь ласка, як змінилося ваше особисте ставлення до України та українців за ваше життя, перебування на посаді посла та під час повномасштабної війни?
Україна була і є нашим зовнішньополітичним пріоритетом, тому що ваш успіх для нас – критично важливий. Ми сприймаємо це як інвестицію в нашу власну безпеку. Ми – егоїсти, Україна має перемогти.
Ми не можемо допустити краху України. Ви мусите виграти цю війну. Насправді вам не можна втратити ані шматка землі. Навіть якщо Україну примушуватимуть до цього, ми вас підтримаємо. Ми не зможемо це прийняти ніколи. Україна переможе.
«Українці не терплять царків, ви їх викидаєте»
Каймо Кууск: Україна має перемогти й не втратити ані шматка землі. Фото: пресслужба посольства Естонії в Україні
Про моє особисте ставлення. Я вже говорив, що мій дідусь був українцем, і я вперше потрапив сюди у 2015 році. Я й далі дивуюся, наскільки великою є Україна, величезною, як порівняти з Естонією.
Перебуваючи тут, ти вивчаєш менталітет людей. Люди української нації – вільні. У вас дуже-дуже хороше громадянське суспільство, яке не сприймає царків — ви їх виганяєте.
Те, що ми побачили тут протягом цих чотирьох років, це те, що в людей усе більше з’являється відчуття власності на свою країну. І якщо у вас є почуття власності, ви не викидаєте сміття, а сортуєте його. Ви боретеся, голосуєте, сплачуєте податки, хоча деякі речі та звички займають більше часу. Іноді в мене виникає відчуття дежавю з 1990-х років в Естонії. Але ви рухаєтеся в правильному напрямку.
Звичайно, є кілька токсичних прикладів «старого колгоспного директора». Я вважаю, що директор «Мотор Січ» (Вʼячеслав Богуслаєв – 24 жовтня 2022 року був заарештований СБУ, а згодом звинувачений у державній зраді – The Page) — не чудовий, але яскравий приклад. Приємно бачити, що це надзвичайно зарозуміле, грабіжницьке ставлення буде покарано.
Від природи я оптиміст. Для мене склянки наполовину повні, і я думаю, що Україна зробить хорошу справу, і ви приєднаєтеся до нашого клубу.
Як естонці змінили ставлення до війни в Україні
Чи змінилося в естонському суспільстві за останній рік ставлення до дев’ятирічної війни в Україні та українців як нації?
Я думаю, що ця широкомасштабна війна дала зрозуміти факт війни як такої. Від вихованців дитячих садочків до найстарших, бо це так очевидно, що зворушує й нас.
Українські біженці складають майже 4% населення Естонії – 4%!Коли ти говориш про це, люди реагують «просто вау», відсоток дійсно високий. Отже, усі знають хоча б одну українську родину, дітей, які втекли від війни. Раніше ми також знали про війну, особливо державні інституції. Пригадую, коли мої родичі дізналися, що я приїду сюди послом, вони запитали:
«Куди ти зібрався? Війна триває».
Потім ви пояснюєте, що так, війна йде, але це 700 км від Києва, тож це майже як від Таллінна до Варшави. Естонці розуміють – гаразд, це далеко.
Я думаю, для більшості Заходу ця восьмирічна війна перед широкомасштабною була надто комфортною. Я не міг так до цього ставитися.
Звірства росіян не були несподіванкою для естонців
Як щодо ставлення естонців до росіян, чи змінилося воно за останні місяці? За минулий рік, можливо?
Ті звірства, які тут чинила росія, не були для нас несподіванкою, тому що вони так само поводилися з естонцями після Другої світової війни. Ми втратили під час окупації величезну кількість населення.
Учні Школи Свободи в Естонії пишуть диктант національної єдності. Фото: пресслужба посольства Естонії
Вторгнення в Україну було ще одним доказом того, що ця імперія не надто змінилася. Я думаю, зараз ми стали більш наполегливими. Ми вирішили, що переходимо на повну естонську освіту.
Ми відкрили українську школу в Таллінні для українських дітей, і ми використовуємо там модель навчання 60/40: естонською – 60%, українською – 40%. Ви скопіювали це в нас, власне, і для своєї моделі школи національних меншин.
Знесення радянського танку та декомунізація
Естонці демонтували радянський танк як символ пропаганди. Фото: пресслужба посольства Естонії
Ми намагаємося інтегрувати тих, хто хоче бути інтегрованим. Але, наприклад, у Нарві у нас десятиліттями стояв радянський танк Т-34 із гарматою, спрямованою на Таллінн.
Тож ми вирішили, що приберемо його з публічного простору, бо для естонців це символ окупації. Звісно, пролунав досить гучний російський голос: мовляв, агов, що ви робите? Для нас це важливий символ, і ми будемо його берегти. Але цього разу з боку держави вагань не було.
Ми просто це зробили — ми його зняли та подивилися на танк, який перетворили на смітник. Тобто вшановували символ, а він був просто повний сміття: пакувальні пакети для морозива та чипсів, багато недопалків тощо.
І ми теж зараз закінчуємо — ми із цим трохи полінувалися – перейменування вулиць, адже деякі вулиці було названо іменами пілотів бомбардувальників, які бомбили наші міста, але про це вже ніхто не пам'ятав.
Ми абсолютно розуміємо, що ви тут робите. Як-от колишня вулиця Пушкінська (адреса посольства Естонії в Україні, тепер Чикаленка 43Б – The Page), і я після розмови дам розпорядження, що нам уже потрібна нова табличка. Це – вулиця Чикаленка.
Так, сподіваймося, що карти Google також оновляться.
Це потребує часу. Плутанина буде, однозначно.
Які основні меседжі росіяни поширюють в Естонії?
Наприклад, вони намагаються поширювати інформацію чи кампанії про те, що коли росія нападе на Естонію, НАТО насправді не допоможе.
Інколи це буває вдало. Ми нервуємо. Ми, естонці, хочемо, щоб Америка щороку повторювала, що не хвилюйтеся, стаття п’ята є, ми з вами й знищимо росію, як щось трапиться.
24 березня ми вислали одного так званого російського дипломата з Таллінна, який також працював на російську пропаганду.
Які кроки, на вашу думку, необхідно зробити, щоб Україна швидко стала членом ЄС?
Каймо Кууск. На шляху до ЄС Україні необхідно говорити про свої успіхи. Фото: пресслужба посольства Естонії в Україні
Ви отримали статус кандидата, що дуже, дуже важливо. Він йшов разом із сімома домашніми завданнями. І їх зараз треба виконувати на 110%, як ми говоримо. Крім того, необхідно, щоб ви розповідали про свої історії успіху.
Наступна оцінка буде в травні або на початку червня від ЄС. Дослухайтеся до неї. Деякі із цих домашніх завдань не дуже легко виміряти.
Власне, одне з них – боротьба з корупцією. Кроки та рух мають бути видимими. Отже, ви маєте повідомити про всі ці розслідування, що почалися за останні місяці та за останні роки. Кого визнали винним? Що конфісковано?
Це потрібно перерахувати, тому що скептики в Західній Європі дуже легко можуть сказати, що насправді «велика риба» в антикорупційній роботі не ловиться. Я не згоден. Розпочато розслідування й проти міністрів, депутатів, олігархів. Але комунікація важлива.
Як ви думаєте, чи може Україна перемогти так, щоб ослабити росію? Адже ми можемо повернути наші землі, але росія й далі атакуватиме нас. Ракетами зокрема.
Ви повернете свої землі. Ви вступите в НАТО. Ми будемо разом у НАТО. Ми всі інвестуємо в нашу безпеку та відіб'ємо всі амбіції. Один зі сценаріїв може полягати в тому, що вони боротимуться та впадуть самі після поразки, бо насправді вони не зможуть переварити поразку, бувши приниженими.
Я зовсім не погоджуюся з деякими західними лідерами, які говорять, що ми не мусимо принижувати росію. Вони принижують самі себе, чинячи звірства, використовуючи ці імперіалістичні настрої та вчиняючи такі дії у 21 столітті. Ми просто захищаємося. Так, їх величезна маса. Але зараз це війна сучасної зброї проти масової. Сучасна зброя переможе.