10 березня грузинський парламент у другому читанні відхилив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», або так званий закон про іноагентів. ЄС уже привітав відкликання законопроєкту про іноагентів у Грузії. Саме цей проєкт закону призвів до масових протестів у Тбілісі. Але чи припиняться вони після його відкликання та чому цей закон був таким небезпечним?
Вимога змінити владу: чому грузини не готові згортати протести
З огляду на те, що протести в Грузії жорстоко розганяли 7 — 8 березня, та й сам закон про іноагентів вважали свідченням прогинання грузинської влади під росію, уже 9 березня мітингувальники почали закликати до дострокових виборів для зміни влади.
Протестувальники запевняли, що не розійдуться, допоки не переконаються, що курс Грузії на ЄС є незмінним.
Соціальні мережі після відкликання закону про іноагентів вибухнули меседжем «Путінізм не пройшов!» Головна редакторка Jamnews Маргарита Ахвледіані розповіла в ефірі програми «Свобода Live», що грузини масово асоціюють цей закон із Кремлем, до того ж це визнають навіть ті, хто його просував.
Маргарита Ахвледіані: чому грузини виходять на протести [відео]
«Це дійсно масове явище. І взагалі було б дивним не асоціювати, бо він практично є копією того, який ухвалено в росії. І наслідки всім нам добре відомі. Те, що відбувається, ми називаємо «Мітинг надії», «Протест надії».
Грузія 2022 — 2023: зривання масок із проросійської політики
Ахвледіані зізналася, що активісти навіть не сподівалися так швидко досягти успіху, який дався важкою ціною:
За її словами, на протести вийшли понад 100 тис. людей. Експертка з міжнародних відносин Ека Акобія назвала те, що відбувалося у 2022 — 2023 роках у міжнародній політиці з боку Грузії, «зриванням масок» — стало очевидним, що уряд є проросійським.
Що передбачав закон про іноагентів
запитало в Назара Кульчицького, юриста, голови АО «Назар Кульчицький і партнери», як він оцінює закон про іноагентів. За його словами, найбільш докладний опис закону йому вдалося знайти на сайті правозахисної організації Human Rights Watch. Фактично грузинські депутати внесли на розгляд парламенту два майже однакові документи, які є калькою російського закону.
Проєкти передбачали таке:
- іноземними агентами вважатимуться будь-які недержавні структури, які на 20 або більше відсотків фінансуються з-за кордону. Це може бути фінансування від громадян Грузії, які перебувають за кордоном, гранти від іноземних і навіть міжнародних організацій;
- іноземні агенти мають бути зареєстровані у відповідному реєстрі, що адмініструватиметься Мін’юстом;
- іноземні агенти та їхнє керівництво будуть зобов’язані подавати декларації про використання всіх грошових коштів;
- Мін'юст матиме право перевіряти правдивість наданих даних;
- іноземні агенти не зможуть отримувати будь-яку інформацію від державних структур;
- уникнення внесення до реєстру каратиметься штрафом у розмірі $10 тис., за іншим законопроєктом – тюремним ув’язненням до 5 років.
Що закон про іноагентів означав би на практиці
Насамперед, за словами Кульчицького, ця ініціатива спрямована проти незалежних ЗМІ та громадських організацій, хоча під нього потрапляли всі, зокрема, благодійні фонди, навчальні заклади тощо.
За його словами, необхідність розкриття держструктурам інформації про джерела фінансування може відбити бажання здійснювати таке фінансування пов’язаним з Грузією бізнесом, оскільки такий бізнес стане мішенню для всієї бюрократичної системи.
Окрім того, Мін'юст разом з іншими держорганами зміг би перевіряти правдивість інформації не тільки зареєстрованих іноземних агентів, а й тих, кого вони запідозрять у тому, що вони уникають реєстрації.
Які права порушує закон про іноагентів
Юрист додає, що, безумовно, ця ініціатива порушувала права людини, зокрема, статтю 10 Конвенції про захист прав людини, яка гарантує свободу слова, та статтю 11 Конвенції, яка гарантує свободу зібрань і об’єднань.
Наступним кроком за аналогією з росією могло б стати визнання організацій «небажаними» з повною забороною їхньої діяльності та кримінальною відповідальністю для всіх, хто з ними співпрацює.
Ще до початку повномасштабного вторгнення за такою схемою було заборонено всі організації українців у росії та інші організації, які відверто говорили про окупацію Криму та Донбасу, нагадав юрист.
Чи можуть протести перерости в революцію
Експерт PhD із соціології Андрій Кочуков у коментарі I-UA.tv зазначив, що закон викликав таку реакцію суспільства не просто так.
За його словами, партія «Грузинська мрія» здобула владу після Михайла Саакашвілі, а головою та бенефіціаром партії, що отримала більшість у парламенті, є Бідзіна Іванішвілі. Одразу після розгромної перемоги над партією Саакашвілі «Грузинська мрія» почала проводити завуальовану політику проти європейського курсу Грузії. Водночас бізнес самого Іванішвілі знаходиться у рф, хоча частково він його продав, аби збудувати віллу в Тбілісі.
Останньою краплею став закон про іноагентів і спроба його ухвалити – це спосіб показати Москві свою прихильність.
У 2024 році в Грузії мають відбутися вибори президента, і Бідзіна Іванішвілі не хоче віддавати владу, а в цьому його може підтримати тільки рф. Отже, цей закон також мав би заблокувати діяльність опозиції.
Відповідаючи на запитання, чи можуть ці протести перерости в революцію та зміну влади, експерт говорить, що не факт, але спробу ухвалити подібний закон пізніше мітингувальники можуть. На знесення владного режиму в Грузії можуть знадобитися роки, адже поки що в Грузії немає лідера, за яким може піти народ, зазначив Кочуков.
