Коли уряд Януковича вирішив призупинити процес підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 21 листопада 2013 року — це стало приводом для початку протестів, які за кілька днів стали Євромайданом, а згодом — Революцією Гідності.
На Євромайдані вимагали відставки прем’єра Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС і підписання угоди на саміті у Вільнюсі 28 листопада.
Президентка Литви намагається неформально схилити Януковича до підписання Асоціації з ЄС
Влада не прислухалася до цих вимог, тоді почалися масові протести.
На Майдані «Беркут» та інші силові структури використовували проти мітингувальників газ, кийки, гумові кулі, а згодом й бойові. Загалом у Києві протягом Революції Гідності загинуло 88 осіб. Після її перемоги шлях України до Європи став головним завданням країни.
Як розвивалася євроінтеграція після Революції Гідності
Майдан незалежності у січні 2014 року
Результатом Майдану стало відсторонення Януковича, його уряду та «Партії регіонів» від влади, а також рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України» 22 лютого 2014 року.
Події Майдану та розв’язана росією війна помітно вплинули на орієнтацію українців: із вересня 2013 до лютого 2015 року частка прихильників вступу до ЄС зросла на 6% (з 41% до 47%), підтримка вступу до російського проєкту — Митного союзу — знизилася майже втричі (з 35% до 12%).
Але навіть у лютому 2015-го, після втечі Януковича, окупації Криму, початку війни на Донбасі у більшості населення ще не було розуміння потреби євроатлантичного вибору України, за вступ до НАТО були лише 43,3% громадян.
Політичну частину Угоди про асоціацію, яку не захотів підписувати Янукович, підписав 21 березня 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 27 червня 2014 року підписав п'ятий президент Петро Порошенко.
Арсеній Яценюк під час підписання політичної частини угоди про Асоціацію з ЄС
Ці договори сприяли насамперед:
- поступовому зближенню країн у політичній і економічній сферах;
- повільній інтеграції України до ринку ЄС;
- посиленню діалогу щодо вступу України до Євросоюзу.
Загалом Угода про асоціацію є першою зі сходинок вступу до Європейського Союзу, всього їх п’ять:
- підписання Угоди про асоціацію;
- включення в офіційну програму розширення ЄС;
- подача заявки на вступ;
- отримання статусу кандидата в члени ЄС;
- вступ до ЄС через перемовини.
Так тільки на 23-му році незалежності Україна реально розпочала свій рух до ЄС. Чим займалися минулі президенти і уряди, читайте у нашому таймлайні.
Зона вільної торгівлі та Шенген
Тодішній Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, президент України Петро Порошенко та президент Європейської Ради Герман ван Ромпей під час підписання економічної частини угоди про Асоціацію в Страсбурзі 27 червня 2014 року. Фото: Reuters
За каденції Петра Порошенка сталися ще дві вкрай важливі події. 1 січня 2016 року Україна приєдналася до Поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) із ЄС. З 11 червня 2017 року українським громадянам було надано безвіз.
Заради справедливості потрібно зазначити, що як перемовини про ПЗВТ, так і безвіз реально почав обговорювати із європейськими партнерами ще президент Віктор Ющенко. Всюди представники ЄС вели перемовини з нашими дипломатами, але навіть у питання безвізу ніхто не був готовий ставити точні терміни до Революції Гідності, коли українці показали свою відданість Європі.
ПВЗВТ передбачав:
- зменшення і скасування тарифів на деякі товари;
- лібералізацію доступу до ринку послуг;
- приведення українських правил і регламентів у відповідність правилам і регламентам ЄС для вільного руху товарів.
Безвізовий режим же передбачає право на в'їзд до країн Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Також за каденції Порошенка у 2014 році створили Консультативну місію ЄС в Україні (EUAM Ukraine), яка активно допомагала із розбудовою НАБУ, САП, ДБР та структур МВС.
З 21 лютого 2019 року в Конституції України зафіксовано напрямок на вступ країни в ЄС, що робить неможливим зміну нашої зовнішньої політики.
Чому українці не довіряють владі: інтервʼю з Тимофієм Бріком
Як на євроінтеграцію вплинули Зеленський і війна
Шарль Мішель (голова Євроради), Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляєн (президент Єврокомісії) під час останнього саміту Україна – ЄС 3 лютого 2023 року в Києві. Фото: ОП
Володимир Зеленський прийшов до влади з аналогічною до Ющенка заявою: Україні потрібно знати конкретні кроки для вступу в ЄС.
У 2021 році Україна та Євросоюз підписали угоди про Спільний авіаційний простір, але справжній прорив стався тільки після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів.
28 лютого 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна має бути в ЄС, але для цього потрібен час. Тоді наша країна й подала заявку на вступ до Євросоюзу.
Вже у квітні Україна отримала анкету-опитувальник, заповнення якої є обов'язковою умовою для вступу. 18 червня Урсула фон дер Ляєн вперше надала Україні сім більш-менш чітких завдань, а 23 червня під час саміту лідерів країн ЄС Україна отримала статус кандидата на членство у Євросоюзі.
Україна готова до переговорів про вступ в ЄС
Останнім проривом став висновок Європейської комісії 8 листопада про те, що Україна готова до переговорів щодо вступу до ЄС. Фактично це остання сходинка перед повноцінним членством у Євросоюзі, але навряд чи варто очікувати на швидкий вступ України.
Перемовини з ЄС будуть вестися навколо 35 глав, які Україна має поступово закривати, щоб просунутись у євроінтеграції. Ці глави включають адаптацію нашого законодавства до аналогів ЄС та реформи, а закриватись можуть тільки голосуванням консенсусом у ЄС. Тому, наприклад, Угорщина цілком може блокувати наше просування.
«До того як Україна відновить свою економіку, про вступ до ЄС важко казати. Навіть якби ми мали ідеальну суперпроєвропейську владу, яка приймала б усі потрібні реформи та закони вкрай швидко, за нинішньої економічної ситуації це б тривало років десять. Насправді ж можуть знадобитися десятки років для повноцінного членства», – сказав в інтерв’ю 
Костянтин Федоренко, дослідник Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень у Берліні.
Інтерв’ю з Костянтином Федоренком, де він пояснює проблеми України та острахи ЄС, які можуть заважати вступу
Більше про перспективи євроінтеграції України та скільки ще нам чекати читайте тут.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
