Україна готова до переговорів щодо вступу в ЄС, на думку Європейської комісії (ЄК). Безпосередньо перемовини мають розпочатись весною 2024-го.
Раніше Анналена Бербок, голова МЗС Німеччини, запропонувала детальну та інноваційну дорожню карту розширення ЄС, яка надасть країнам-кандидатам, таким як Україна, переваги на ранньому етапі переговорів.
Таким чином голова МЗС пропонує почати інтеграцію кандидатів задовго до завершення технічних переговорів про членство, які можуть затягнутися на роки.
поговорив із Костянтином Федоренко, дослідником Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень у Берліні, аби зрозуміти, як перспективи вступу України до ЄС оцінюють в Європі.
Повне інтерв'ю з Костянтином Федоренком із прикладами країн Балкан, які вже десятиріччя ведуть переговори про вступ (відео)
Рекомендація на початок переговорів щодо вступу багато не змінила
Що на практиці означає рекомендація Єврокомісії почати переговори та скільки ці перемовини можуть зайняти часу?
Ці перемовини займають багато років, тому що вестися вони будуть навколо 35 тематичних глав.
ЄС одна за одною відкриває ці глави, Україна виконує їхній зміст. Зазвичай, це законодавство, наприклад, екологічне, ефективне урядування...
Проблема в тому, що для закриття та відкриття кожної глави для кандидата потрібне голосуванням консенсусом кожної країни ЄС. Тобто потрібна політична воля країн, тому Угорщина та Словаччина цілком можуть стати на шляху просування України.
На фото Костянтин Федоренко, докторант у Центрі східноєвропейських і міжнародних досліджень у Берліні. До цього Федоренко працював політичним аналітиком в Інституті євроатлантичного співробітництва
Безумовно, початок переговорів – це крок уперед для України. Ба більше, добре, що просування у цих переговорах передбачає реформи в Україні та зміну законодавства.
Але відкриття переговорів не означає, що до членства залишилося трошечки, тому що всі минулі приклади країн-кандидатів показують – це займає роки.
Це можуть бути десятки років, адже ЄС – це насамперед економічний блок, а стан тієї ж Польщі на початку двохтисячних був кращий, ніж в України нині через війну. Звісно, на цьому шляху буде й фінансове та політичне заохочення з боку ЄС для України. Та потрібно робити свої очікування більш реалістичними.
Чи змінює щось дорожня карта, яку запропонувала Анналена Бербок для України?
Звісно, бо ця карта пропонує певні вигоди країні у момент, коли вона просувається на шляху до євроінтеграції. Але питання в тому, чи не захочуть деякі країни ЄС зупинити процес інтеграції, надавши певні переваги.
Також добре, що це включає вимоги до реформування України. Бачимо, без зовнішнього стимулу реформи в Україні працюють погано. Індекс реформ в Україні у 2014-15 році був високим, потім наблизився до нуля й тільки після повномасштабного вторгнення реформи знову пішли.
Тепер громадяни України зможуть тиснути на владу із питаннями, чому ми застрягли на певній главі переговорів, чому нічого не просувається.
Скільки часу потрібно для України для вступу до ЄС
Перемовини про вступ Польщі, Угорщини, Чехії та інших країн, які приєдналися 2004 року до ЄС, тривали п’ять років. Скільки для України потрібно часу?
Потрібно буде більше часу, ніж цим країнам. Основні функції ЄС пов’язані з економікою. Тому економічний розвиток має серйозне значення. Румунія та Болгарія під час вступу, а їхні переговори тривали довше, ніж Польщі, мали кращий економічний рівень, ніж Україна зараз.
Шарль Мішель (голова Євроради), Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляєн (президент Єврокомісії) під час останнього саміту Україна – ЄС 3 лютого 2023 року в Києві. Фото: ОП
До того як Україна відновить свою економіку, про вступ до ЄС важко казати. Країнам ЄС потрібно думати, чи можуть вони собі дозволити прийняти, наприклад, 10 млн людей, які виїдуть з України працювати в Європу, а це цілком можливо за нинішньої економічної ситуації.
Тому треба почекати українцям, бо, як Польща, ми не вступимо. Так, Євросоюз ставить високі вимоги до країн, які хочуть до нього вступити. Євросоюз не політичний клуб, це складна технократична, економічна структура з величезними томами спільного законодавства.
Навіть якби ми мали ідеальну суперпроєвропейську владу, яка приймала б усі потрібні реформи та закони вкрай швидко, за нинішньої економічної ситуації це б тривало років десять. Насправді ж можуть знадобитись десятки років для повноцінного членства.
Нова концепція розширення ЄС вже розглядається Францією
У ЗМІ кілька разів проходила інформація про варіанти реформування ЄС для його розширення. Чи розглядаються якісь зміни серйозно?
Насправді є один такий варіант – ідея «Європи багатьох швидкостей». Франція пропонує ввести саме цей варіант. Він передбачає ще більшу інтеграцію країн ядра ЄС, далі буде друге концентричне коло країн ЄС та третє коло – держави-кандидати на вступ, як зараз Україна, Молдова, Албанія…
Наприклад, країни-кандидати можуть отримати статус асоційованого члена. Якщо що, ми не отримували ніякого асоційованого членства, коли підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, бо такого статусу в Євросоюзі наразі немає. Асоційоване членство може передбачати:
- більшу участь у спільному ринку;
- отримання частки грошей із структурних фондів ЄС;
- невелике політичне представництво в Європарламенті або щось на зразок дорадчого голосу, але без права вето у важливих рішеннях союзу.
Україна вже висловлювала позицію, що не хоче такого членства. Але потрібно розуміти, що в ЄС є реальні проблеми з реформуванням щодо голосування консенсусом, а не кваліфікованою більшість, на яку намагаються перейти.
На жаль, деякі країни, як-от Угорщина, Словаччина, Греція, Мальта, не дуже зацікавлені в тому, щоб змінювати систему голосування, а без цього прийняти нові країни з правом вето буде вкрай складно.
Дві головні проблеми потенційного вступу України
Активісти на початку Євромайдну в Києві на Хрещатику, листопад 2013 року. Фото: Getty Images
Чи знімає цей проєкт проблеми розподілення грошей у фондах ЄС для України та чи є проблемою для нинішніх країн-членів потенційно велика кількість депутатів від України до Європарламенту?
Безумовно, це також одна із проблем на шляху до ЄС, але, я думаю, якби не право вето, то цю ситуацію вирішили б. Навіть питання бюджету та його розподілення для країн ЄС набагато легше, ніж думка про те, що з’являться ще кілька не найнадійних країн із правом вето.
Після досвіду Угорщини та Польщі доволі низький апетит у ЄС отримати потенційно схожі проблеми від нових членів.
Але Союзу очевидно, що реформування системи потрібне, адже треба кудись рухатись, треба приймати нових членів.
Чому це очевидно? У Європі все більше популярності набирають партії з антиміграційною повісткою: чи може ЄС закритись у своїх «прекрасних кордонах» і більше не приймати нових членів?
З одного боку, на прикладі партії Джорджи Мелоні в Італії «Брати Італії» та ще кількох партій ми можемо побачити, що вони не проти українських біженців і робочої сили зі Східної Європи. Насамперед їхня позиція – це ісламофобія. Вони не виступають проти розширення ЄС на схід.
З іншого – класичні європейські партії розуміють: якщо зараз не привабити Україну, Молдову, Грузію, країни Балкан до себе, то вони відійдуть до орбіти росії. Вони просто можуть втратити Україну як проєвропейську країну, бо завжди знайдуться політики, які казатимуть: ми не можемо поступатись власними інтересами під час євроінтеграції, хоча всі країни ними поступалися.
До того ж такий приклад є: країни Західних Балкан буквально розчарувались у ЄС, тому що багато років триває переговорний шлях, у деяких більше десяти (Чорногорія веде переговори з ЄС із 2012 року – ), і немає наближення до кінцевої мети.
ЄС розуміє, що регіон можна просто втратити, якщо не змінити чогось у майбутні роки. А для цього потрібно або відносно швидко приймати нові країни з правом вето, що є вкрай проблематично та небажано у Брюсселі зараз, або розробляти нові варіанти членства в ЄС, наприклад, «Європа багатьох швидкостей».
Костянтин Федоренко детально посняює, чому країни ЄС не хочуть нові країни через право вето та які є варіанти вирішення (відео)
Читайте також
Перевірка контрагента: на що треба звернути увагу, щоб виявити шахраїв і захистити активи бізнесу
