Які умови роботи у Новій пошті, МХП і багатьох інших українських компаніях, розповідає проєкт «Найкращі роботодавці України 2024». В ході ініціативи анкети учасників проєкту оцінило журі HR-експертів. Ми запитали у них, які кейси роботодавців є найбільш показовими?
Інклюзія і адресна підтримка співробітників
«Вразили кейси, де йдеться про більш активне використання жестової мови [в компанії МЕТРО], тому що з інклюзією у нас не дуже добре, як і з працевлаштуванням людей з інвалідністю загалом, – розповідає Тетяна Пашкінка, незалежна HR-експертка. – Надихає приклад компаній, які підтримують не тільки своїх працівників, що воюють, а й їхні сім’ї».
Також Пашкіна відзначає компанії, які надають індивідуально сфокусовану підтримку і розповідають історії конкретних працівників, як, наприклад, Олександра з кейсу 38. Нагадаємо, відповідно до умов проєкту учасники журі оцінювали анкети роботодавців без назв компаній, щоб уникнути впливу усталеного бренду роботодавця. Але наразі можемо уточнити, що тут мова йде про працівника компанії Нова пошта, який отримав тяжке поранення і втратив ногу, а роботодавець допомагає йому повернутися до роботи у новій ролі.
Додамо, що подібною історією також поділилися в ПУМБ, де сприяють поверненню до роботи на новій посаді інкасатору Федору, який отримав надважку травму голови та обличчя. Тим часом у «Сільпо» розповідають про Романа – сировара, якому після поранення та ампутації кінцівок компанія допомагає знов взятися за улюблену справу.
Системність HR-стратегії
Наталія Слинько, засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match, зазначає, що найвищі бали від неї компанії отримали за комплексність підходу до вирішення задач: від організації умов роботи до забезпечення зростання і побудови окремої спільноти для якісної психологічної підтримки.
Тут за приклад можна навести кейс компанії «Auchan Україна», де для всіх співробітників впроваджена політика добробуту, що включає три напрями: фінансовий, ментальний та фізичний. Або Acino, де власну модель добробуту розвивають з 2015 року, а команда постійно вдосконалює систему бізнес-процесів та взаємодії у колективі. Також за системність підходу експерти високо оцінили кейси ПУМБ, Intellias, ELEKS.
«Мені найбільше відгукнувся кейс №29 [компанії МЕТРО], – ділиться враженнями Домініка Іванова-Бекар, засновниця консалтингової компанії Bekar Consulting. – Він про системну турботу компанії як про фізичну безпеку, так і про рівні можливості праці для різних категорій працівників. Безумовно, актуальними є програма з реінтеграції ветеранів і забезпечення безперервної роботи працівників, які працюють віддалено під час блекаутів. Але найбільше відгукнулася ініціатива з впровадження школи жестової мови та дублювання корпоративних комунікацій жестовою мовою – це великий крок для створення інклюзивного середовища».
Катерина Скибська, CEO рекрутингової компанії DOPOMOGA Ukraine, відзначає кейс 51, де роботодавець пропонує дійсно необхідну людям підтримку, якою вони точно будуть користуватися, а саме:
- релокація працівників;
- допомога постраждалим від війни;
- пункти незламності;
- безвідсоткові позики;
- матеріальна допомога у важких ситуаціях;
- проєкт адаптації та інтеграції ветеранів тощо.
уточнює, що тут мова йде про кейс компанії Kernel, яка прагне продемонструвати, що соціальна відповідальність – не просто слова, а реальні дії.
Турбота про фізичне і ментальне здоров’я
На думку Злати Тягунової, кар’єрної та HR-консультантки, кейси чітко групуються навколо двох важливих тем:
- матеріальна підтримка співробітників завдяки різним формам та видам програм;
- піклування про ментальне здоров’я працівників.
Перший кейс, який відзначила Тягунова, стосується комплексної програми здоров'я через зміну парадигми мислення працівників. «Така програма – щось принципово нове в українському підході до управління персоналом, – коментує експертка. – Змінити спосіб мислення людей від звичного самолікування до усвідомленої стратегії ранньої діагностики й профілактики захворювань – серйозний виклик і складне завдання. Але така програма точно має потужний соціальний і економічний ефекти як для компанії, так і для самих співробітників».
уточнює, що тут мова йде про комплексну програму «МХП-Здоров'я», яка націлена на профілактику захворюваності, стимулювання здорового способу життя і доступність медичного забезпечення, як-от діагностика, лікування, вільний доступ до корпоративного лікаря, медичні чекапи, страхування здоров’я тощо.
Другий кейс, який згадує Злата Тягунова, розповідає про планування співробітниками своїх цілей та мрії на рік. «Якщо зазвичай формат таких програм є індивідуальним, де людина сама чи з допомогою коуча за власною ініціативою працює над постановкою річних цілей, то в цьому проєкті саме компанія мотивує і допомагає співробітникам робити певні кроки, щоб втілювати свої мрії та цілі у реальність», – коментує співрозмовниця .
Тут мова йде про кейс юридичної компанії «Міллер», де у 2024 році запустили проєкт, який допомагає співробітникам досягати не лише професійних, але й особистих цілей. Це гарний приклад, коли цікаву HR-практику запроваджує не велика корпорація, а компанія, у якій працює кілька десятків людей.
В цілому, на думку Злати Тягунової, представлені кейси на проєкті можуть виступати надійним бенчмарком для інших бізнесів, які прагнуть зберегти свій персонал, розвивати його та готові стати людиноцентричними.