За даними Мін'юсту, в Україні налічується понад 200 тисяч ФОПів у сфері IT. За 2020 рік їхня кількість збільшилася майже на 30 тисяч. Наразі Україна перебуває на 11-му місці в топ-50 країн із найкращими програмістами. Водночас у нас є велика проблема з отриманням якісної IT-освіти й не тільки. 
дізналося, де навчаються українські програмісти, скільки вони заробляють і з якими складнощами стикаються у своїй діяльності.
За інформацією Міністерства цифрової трансформації, щороку українські виші випускають 15 — 17 тисяч ІТ-фахівців, а на ринку з’являється приблизно 40 тисяч нових вакансій. Загалом програмістів навчають у вищих технічних навчальних закладах (в Україні їх понад 50) і в різноманітних академіях і школах.
Наприклад, DOU.ua склав рейтинг найпопулярніших українських вишів за такими IT-спеціальностями, як-от: «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Інформаційні системи та технології», «Системний аналіз». За підсумками вступної кампанії 2020 року перше місце посідає Український католицький університет. Друге та третє — Київський національний університет ім. Шевченка та «Львівська політехніка». Однак експерти ринку вважають, що в багатьох освітніх закладах процес навчання далекий від сучасних вимог.
«У КПІ, ХПІ, «Львівській політехніці» навчають сomputer science, тобто саме класичного програмування. Студенти, які закінчують ці ВНЗ, не можуть одразу йти працювати за спеціальністю, бо отримані знання потрібно ще «прокачувати». Студенти вивчають мови, якими вже ніхто не користується, або працюють на комп’ютерах, які за швидкістю опрацювання даних поступаються смартфонам.
На ринку також є низка курсів, де обіцяють навчити програмування за 3 місяці чи за 3 тижні. Вартість навчання коливається від 20 до 120 тис. грн, але отримані навички того не варті. Там ми маємо протилежну до університетів ситуацію: тут дають практику, але не розуміють основ».
Ігор Ситник
Директор «ЛИТЕР-ІКТ»
Такі курси часто не мають єдиної програми, яка б у підсумку складалася в єдиний пазл. Тому навчання відбувається хаотично: хтось вчиться одразу кодити на Python, хтось починає вивчати Java. Але насправді робота програміста — це не лише код. Тут важливий і проджект-менеджмент (розуміння, із чого взагалі починається ІТ-проєкт), і робота в команді, і вміння поставити, розділити та делегувати завдання, і знання, як працює саме «залізо»: сервери, плати тощо.
Альтернативою такому підходу можуть бути курси від Coursera чи інших платформ, які розроблено іноземними університетами. Утім, не всі їх можуть подужати, оскільки зазвичай вони викладаються англійською.
То де ще можна навчатися в Україні на програміста?
СЕО та співзасновник IT-компанії Neurotrack.tech Віталій Міняйло розповідає, що з-поміж закладів, що працюють у цій сфері, є комп'ютерна академія «ШАГ», яка має 105 філій у 22 країнах. Вона готує програмістів, дизайнерів та інших фахівців. Школа програмування Mate Academy організує навчання так, що на теорію відводиться 20% занять, решта — понад 500 годин — практика. Школа для девелоперів GoIT позиціює себе як місце, де освоїти IT можуть абсолютно всі, і постійно проводить онлайн-марафони.
Курси в середньому тривають пів року, теорія спеціалізована, у пріоритеті практичне використання отриманої інформації.
Розуміючи дефіцит кадрів на ринку, ІТ-компанії й самі створюють власні курси та школи. EPAM, SoftServe, GlabalLogic та інші «вирощують» кадри під себе. Але вони готують фахівців, які потрібні конкретно їм.
Є й альтернативний погляд на навчання. Наприклад, Дмитро Софина, CEO в IT-Association Vinnytsia, розповів: якщо студент до завершення спеціалізованого ВНЗ влаштовується на роботу в IT-компанію, як це робить більшість, то диплом йому взагалі не потрібен. Він отримає всі знання на практиці.
Які професійні вимоги висувають до програмістів?
Під словом «програміст» розуміють майже 30 різних спеціальностей. Але загалом будь-який спеціаліст ІТ-галузі має володіти такими професійними навичками, як-от:
- технічна англійська на рівні Upper Intermediate і вище;
- знання мов програмування відповідно до вимог і потреб компанії (HTML, Java, JavaScript, C; C++, PHP тощо);
- проєктування структур сховищ даних;
- досвід роботи з Microsoft SQL Analysis Services, Microsoft SQL Server, Reporting Services, PowerBI, Linux, Git, Yii Framework, AngularJS тощо.
«Однією з головних вимог до високооплачуваного програміста є здатність до плідної роботи в команді, комунікативність, ініціативність, організаторські здібності. Окрім знання декількох мов програмування, необхідно гарно володіти бібліотеками готових компонентів. У вакансіях також часто зустрічається вимога щодо високого рівня володіння англійською — як письмовою, так і розмовною».
Кирило Красніков
Chief Digital Information Officer «Видавництво «Розумники»
Якого рівня фахівці наразі працюють в індустрії?
Вимоги залежать від посади. Якщо для Trainee це наявність гарної математичної бази та soft skills + вміння швидко самостійно навчатися, то на посаді Junior фахівець уже має самостійно писати прості програми. Ідеальний рівень — це Middle, коли програміст уже працює самостійно, але йому ще бракує досвіду для неймовірно складних завдань або нових технологій. На піку цього переліку перебуває Senior.
«IT-індустрія цікава тим, що ця сфера дуже залежить від людей і їхніх різноманітних навичок, не лише технічних, а ще й особистих якостей — так званих soft skills. Бо IT-проєкт — це не лише про код і технології, це також про людей та їхню взаємодію. Якщо говорити про middle-спеціалістів і вище, то тут цінується багатозадачність. Особливо для роботи в стартапах. Тобто ти добре знаєш свою спеціалізацію, але паралельно вивчаєш суміжні сфери. Наприклад, я frontend-фахівець, але якщо будуть якісь проблеми із сервером, зможу розібратися й налагодити його роботу».
Ігор Лопушко
Back-end Team Lead
Який рівень зарплат в українських програмістів?
Зарплата програміста залежить від його кваліфікації та компетенції. За інформацією експертів IT-ринку, середній рівень зарплат у молодих фахівців в Україні — від $300 до $1200. Програміст на посаді Middle у середньому отримує $2000, а Senior — від $3500 до $7000.
Середня зарплата програміста в Україні становить $2500 на місяць. Наразі спостерігається зростання зарплат: у System Architects вона зросла на $300, у Team/TechLeads — на $150, у Senior — на $200, у Junior — на $100.
Для порівняння: місячна заробітна плата в США та Канаді варіюється в діапазоні $4000 — 7000. Отже, зарплати українських програмістів сьогодні такі самі, як у фахівців зі Східної Європи, і наближаються до зарплат у Західній Європі з перспективою досягнути рівня доходів у США.
Чи є дефіцит кадрів?
За даними сайту з пошуку роботи для ІТ-фахівців Djinni, наразі в Україні шукають роботу 16 тисяч фахівців, але актуальних вакансій лише 21 тис. На ринку спостерігається дефіцит спеціалістів усіх IT-професій. Однією з причин є виїзд фахівців за кордон. А головною перевагою для закордонного роботодавця є більш дешеве співвідношення «ціна/якість» наших фахівців.
«Сьогодні ринок програмістів в Україні неймовірно перегрітий. Доходить до того, що на одного розробника (певної технології та кваліфікації) на ринку може припадати декілька нових вакансій. Компанії завжди шукають кадри. Зазвичай індустрія зростає на +20% на рік, а якби задовольнити всі вакансії, то це було б +100%».
Дмитро Софина
CEO R&D Center Winstars Tech та голова Вінницької ІТ-Асоціації
Пандемія та карантинні обмеження теж збільшили дефіцит кадрів на цьому ринку, адже вони стимулювали бізнеси по всьому світу вкладати кошти в діджиталізацію процесів і сервісів. Відтак в ІТ-компаній додалося роботи: з’явився раптовий запит на ці технології, але виявилося замало спеціалістів, які готові їх втілити.
«Бум розпочався влітку 2020 року після першого карантину. Запит на спеціалістів влітку 2021 року вже майже втричі перевищує кількість тих, хто шукає роботу. За даними порталу Djinni, кількість відгуків технічних спеціалістів із будь-яким досвідом на 1 вакансію — у межах від 0,9 до 2,7. Вважаю, що попит найближчим часом не падатиме, адже така тенденція є й на багатьох інших ринках».
Євгеній Вінійчук
Senior Frontend Developer в ІТ-компанії Youshido
Українських програмістів цінують і в інших країнах. Найчастіше їх кличуть до Німеччини, Ізраїлю, Великої Британії та США. З України виїжджають спеціалісти, які шукають для себе кращі умови та цікавіші проєкти. Хоча якщо раніше однією з переваг за кордоном була можливість віддаленої роботи, то останній кейс із перерахунком зарплати в Google залежно від місця проживання може змінити правила гри на ринку.
Які проблеми є в індустрії українських програмістів?
Одна з проблем в ІТ-бізнесі — робота з іноземними інвестиціями. Чимало закордонних інвесторів не мають бажання укладати угоди в українському правовому полі через проблеми з бюрократією, корупцією та судами.
Не врегульовано і сферу з опціонами в українському праві. Опціони — це можливість дати право працівнику в майбутньому отримати певну частку в компанії. Таке часто практикують за кордоном (у ЄС, США), особливо компанії, які виходять на ІРО. У нашому правовому полі ця сфера є не до кінця врегульованою. Тому ці питання ІТ-бізнес зазвичай вирішує в іноземних юрисдикціях.
«Наразі найголовніші проблеми ІТ-сектору урядовці намагаються розв'язати за допомогою законів і законопроєктів про Дія.Сіті. Зараз практично увесь ІТ-ринок працює через систему групи ФОПів. Підрядники оформлені не за Трудовим кодексом із відповідним податком у розмірі 41,5%, який має сплачувати за них роботодавець, а працюють за системою субпідрядників. Тобто вони стають фізособами-підприємцями і сплачують податок у розмірі 5% обороту. З іншого боку, з огляду на те, що зарплати в ІТ-спеціалістів досить високі, то навіть 5% компенсують нібито «втрачені» 41,5%. Але однаково — це сіра зона в законодавстві».
Наталія Гайкалова
засновниця та СЕО фінансово-правової компанії Finevolution
Експертка зазначає, що зараз ми спостерігаємо зрушення, які мають на меті розв'язати і врегулювати ці питання та прибрати роботу через ФОПів. У тому самому законопроєкті про Дія.Сіті прописано обмеження для ІТ-компаній, що добровільно приєднаються до Дія.Сіті, щодо роботи з ФОПами до 50% до 2024 року (як перехідне положення) і подальше зменшення до 20%. Тобто поступово, до 2025 року, цю схему спробують змінити.
Загалом урядові ініціативи останніх років демонстрували зацікавлення в розвитку ІТ-сектору. Адже ІТ — одна з передових сфер, яка приносить до бюджету України значні кошти (торік експорт ІТ-послуг став рекордним за всі часи і склав понад $5 млрд), визначає наш вектор розвитку, створює певний імідж. Тому просто ігнорувати цей сектор не вийде й не потрібно, адже за ним майбутнє. Уряд робить певні кроки, або принаймні декларує полегшення роботи ІТ-підприємців, але про те, наскільки це вдасться, ми дізнаємося лише в майбутньому.
