Зовсім нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, який запроваджує правовий режим Дія Сіty та визначає ключові засади його функціонування.
За прогнозами очікуваних наслідків ухвалення Закону, передбачається збільшення кількості робочих місць у галузі з 200 тисяч до 450 тисяч, а також підвищення рівня конкурентоспроможності цифрової економіки України.
Закон передбачає прозорий декларативний принцип під час ухвалення рішення про набуття статусу резидента Дія City, що забезпечує відсутність корупційних ризиків; збалансованість повноважень регуляторного органу (Мінцифри), а також запроваджує можливість обирати різні форми залучення IT- фахівців (у формі класичних трудових договорів, цивільно-правових договорів, до яких пропонується включити «гіг-контракти», а також надання права укладати «трудовий контракт», який є особливою формою трудового договору).
Цікаво, що в процесі доопрацювання базовий законопроєкт № 4303 отримав понад 300 правок від народних депутатів і представників індустрії. Понад 70% із них було враховано. У процесі підготовки до другого читання редакції документу було ухвалено ще 172 правки.
Зокрема, для стартапів важливими будуть норми щодо запровадження елементів системи загального (англійського) права, які забезпечують гнучкі інструменти залучення фінансування резидентами Дія City.
Що означає ухвалення Закону?
Добровільне резидентство в Дія City для юридичних осіб, які відповідають спеціальним вимогам.
Спеціальні умови оподаткування, що застосовуватимуться до компаній-резидентів.
Запровадження нової форми співпраці між компаніями та фахівцями — «гіг-контракти».
Додаткові механізми захисту прав інтелектуальної власності та інвестицій учасників Дія City.
Необмежений строк правового режиму Дія City.
Державні гарантії непогіршення законодавчого регулювання для інвесторів на час дії правового режиму.
Впровадження механізму, що дасть змогу спростити доступ інноваційних проєктів до венчурного капіталу, – договору опціону.
Гарантії захисту суб'єктів господарювання у сфері ІТ від протиправних дій із боку правоохоронних органів.
Юристи коментують Закон зі свого професійного погляду.
«Загалом можна говорити про те, що набуття чинності Законом про спеціальний правовий режим Дія City (Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») стало першим кроком у напрямку створення стабільнішого середовища для функціонування ІТ-бізнесу в Україні.
Зокрема, хотілося б виділити такі позитивні моменти, закладені в Законі:
• невеликі компанії (діяльність до 2 років і дохід до 7 млн грн), які, власне, і є тими самими «стартапами», котрі держава хоче підтримувати, можуть отримати статус резидента Дія City за спрощеною процедурою: без вимог щодо мінімального рівня винагороди ІТ-спеціалістів чи їхньої мінімальної кількості в компанії, без вимог щодо подання аудиторського висновку після перших місяців роботи в Дія City, як це передбачено загальними правилами для інших компаній;
• встановлені законом критерії для вступу невеликих компаній об’єктивно визначені в законі без суб’єктивної оцінки діяльності таких компаній, аналізу їхніх бізнес-планів, про які йшлося в більш ранніх редакціях законопроєкту;
• адміністративні процедури щодо роботи Дія City (процес і підстави набуття та втрати статусу резидента режиму, оскарження рішень уповноваженого органу, взаємодії компаній із таким органом) переважно було деталізовано безпосередньо на рівні закону, тобто без відсилань до підзаконних актів або численних рішень інших органів, які могли б обмежувати чи розширяти надані Законом права».
«Утім, до ухвалення закону, яким будуть встановлені особливості оподаткування для резидентів Дія City, що має стати «фінансовим ядром» цієї концепції й зараз перебуває в парламенті на доопрацюванні до другого читання, цей Закон можна розглядати лише як рамковий, а відтак повноцінно аналізувати всі його переваги чи недоліки ще зарано».
«Наразі мені складно говорити про недоліки, але я бачу досить гарну можливість створити в Україні центр тяжіння стартапів і продуктових компаній. Якщо до цього Україна навіть не розглядалася як країна для інкорпорації хоч якого глобального проєкту, то з Дія City ситуація може змінитися. Я говорю так впевнено, бо Латвія вже зробила дещо схожий проєкт. Україна не є єдиною країною, яка створює подібну зону. Добре, що ми не випадаємо з тренду. Головне, щоб на етапі реалізації та підзаконних актів усе було зроблено належним чином».
«Стартапи зможуть залучати фінансування за типовими для венчурної індустрії інструментами, без витрат на створення та підтримку іноземної компанії. До кінця другого року резидентства стартапу в Дія City до нього висувається лише одна вимога: якщо маєш дохід, то 90% відсотків цього доходу має приносити цифрова економіка (ІТ, ІТ-освіта, робототехніка тощо).
Стартапи, як і інші компанії, зможуть нести нижчі витрати на фахівців, відображаючи в договорах із ними реальні домовленості й запропонувавши їм опціони. І це все в Україні, з українськими ТОВ.
Сподіваємося на ухвалення податкового законопроєкту й належне впровадження цієї ініціативи».
Стартапи, бувши представниками «цільової аудиторії» спеціального режиму Дія City, також активно коментують текст Закону.
«IT-сфера в Україні — одна з найдинамічніших і найперспективніших.
Зокрема, щодо переваг Закону, я вважаю, що він є доречним — чому б і ні. Бо власне інтеграція Дія City — це і про сприяння росту до 10% ІТ-індустрії у ВВП України.
IT-компанії отримають спеціальну модель оподаткування, гнучкі умови працевлаштування та окремий порядок взаємодії з державними перевірчими органами.
Щодо недоліків, то вважаю, що новий Закон має пройти валідацію стартапами, ІТ-компаніями тощо, для того щоб можна було виявити недоліки та в процесі пофіксити їх, оптимізувати роботу та оновлювати систему.
Радію, що Україна розвивається, з'являються нові стартапи, технологічні рішення й загалом спостерігається зростання в усіх сферах діяльності».
«Загалом Дія City — позитивна ініціатива для продуктових стартапів. Вона дає можливість підштовхнути продуктову індустрію до розвитку, який ми бачили в інших спеціальних економічних зонах у світі.
Інструмент опціонів у Дія City — це сильний крок уперед. Наразі багато компаній відкривають естонський ІР зокрема й через бажання розподілити option pool. Буде дуже добре, якщо українське право дасть змогу залишатися в рідній юрисдикції.
Переваги Закону в тому, що формується сприятливе правове поле для продуктових стартапів. Недоліки — у тому, що він не працює у вакуумі, і за відсутності повної переатестації судової системи це може бути сприйнято скептично, і люди розчаруються у від початку вірній ініціативі. Саме система захисту інтелектуальної власності та верховенство права дали змогу Естонії свого часу стати юрисдикцією, де інкорпорується багато стартапів.
Проблеми можуть виникнути із середньою зарплатою, адже якщо в компанії багато працівників у підтримці, середня планка може бути нижчою за 1200 євро».
Протилежними думками діляться Богдан Діордіца, СЕО стартапу Sugarrr, і СЕО стартапу Delight Леонід Скрипка.
«Із самим ухваленням Закону для нас не змінюється нічого. Ми, як і раніше, просто спостерігатимемо за розвитком Дія City. Можливо, спілкуватимемося з першими резидентами, щоб дізнатися більше. Але глобально нічого не зміниться.
Переваги, через які, на мою думку, взагалі є увага до цього законопроєкту, усе ще не досконально прописані або не пояснені стейкхолдерам. Адже й досі незрозуміло, де те англо-саксонське право й де ті гарантії, що не буде «маски-шоу».
Для стартапів у Дія City, я вважаю, усе ще високий поріг входу. Крім того, сама система, на жаль, усе ще виглядає складною. А складні системи завжди тягнуть за собою дірки й можливості для махінацій».
«Для нас нічого не змінюється, оскільки Дія City нагадує більше збірку витягів із різних законів, до якої додали новомодні слова і просто продублювали наявне під обгорткою нового соусу».
«Підписання президентом базового закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, безумовно, свідчить про велику віру в проєкт спецрежиму Дія City як з боку законотворців та ініціаторів, так і з боку представників бізнесу. Попереду ще багато роботи.
Поставивши перед собою непросте завдання створити такі перспективи для розвитку ІТ-галузі в Україні, які б відповідали вимогам бізнесу та можливостям держави, ми розробляли і вдосконалювали законопроєкти в постійних консультаціях із тими, кому за цими законами працювати далі.
Наша велика мета – створити найпотужніший ІТ-хаб у Центральній і Східній Європі. За цим поняттям стоять прозорість, стабільність, привабливе оподаткування, інноваційний підхід до умов працевлаштування, гарантії захисту інтелектуальної власності та ще багато інструментів, що дадуть змогу ІТ-компаніям розвиватися й залучати інвестиції.
Ми прагнемо створити такі умови, щоб і великі компанії, і стартапи почувалися комфортно та бачили перспективи для розвитку в себе вдома, в Україні. Важливо, що держава зацікавлена в розвитку індустрії й залучає різні підходи до реалізації поставленої мети. Наприклад, започаткований за ініціативою Кабінету міністрів Український фонд стартапів наразі є найбільшим ангельським інвестором в Україні, де стартап фактично може отримати від держави 85 тис. доларів на розвиток. Відповідно в Дія City ми теж розробили особливі умови для стартапів. В Україні запрацюють поширені світові практики. Ми зробимо так, щоб тут функціонувало багато конструкцій, які є стандартом венчурного інвестування у світі.
Дія City – результат вивчення кращих світових практик і тривалої роботи разом із широким колом профільних експертів, що створює стабільні і прозорі «правила гри» для ІТ-галузі».
Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу команді Українського фонду стартапів (Ігорю Маркевичу, Евеліні Комарницькій, Яні Паладієвій).
Читайте також
