Михайло Кухар: У Дія City IT-сектор отримає ті податки, які де-факто платить, тільки легально
Про те, чи зможе новий підхід до оподаткування в ІТ, запропонований у рамках спецрежиму Дія City, змінити ситуацію, 
поговорило з Михайлом Кухарем — головним економістом і керуючим партнером компанії Ukraine Economic Outlook. Михайло — один з авторів дослідження «Моделювання ефективного податкового навантаження резидентів Дія City за різними сценаріями фіскальних умов». У рамках інтерв'ю експерт розповів, чому вважає безглуздими дискусії про те, хорошим є спецрежим чи поганим, і чому Дія City може стати унікальним прецедентом лібералізації оподаткування в Україні, а також вікном можливостей для IT-компаній.
— Михайло, поговоримо про неприємне, але найважливіше — про податки.
— Чому ви вважаєте, що це неприємна тема в контексті спецрежиму Дія City? Навпаки. Саме податкова пропозиція — це найсильніша сторона цього проєкту. Нашу групу — Ukraine Economic Outlook — попросили розрахувати, побудувати економічні моделі та з'ясувати, чи призведе зниження податків до детінізації IT-галузі і скільки доходів недоотримає державний бюджет від такого зниження.
Ми взялися за цю роботу, не знаючи про те, яким буде результат. Ми не були впевнені в тому, що Дія City — це хороша ідея. Але коли ми закінчили розрахунки, то переконалися: державний бюджет не втратить ні копійки, а IT-індустрія отримає радикальне зниження податків. Це дасть змогу українським IT-компаніям працювати на тих самих умовах, що й сьогодні, але вже в абсолютно білій зоні.
— Яке зараз реальне податкове навантаження на IT?
— Згідно з нашими підрахунками, передумови яких докладно викладено в дослідженні, IT-сектор має сплачувати 23,7% від обороту. Це якби галузь сплачувала всі податки «в лоб», як то кажуть, повною мірою. Чого, звісно, ніколи не було й ніколи не буде в жодній країні, не тільки в Україні. Усі податки — це ПДВ, податок на прибуток, ЄСВ, ПДФО та військовий збір. Але коли ми проаналізували податкову звітність, з'ясувалося, що компанії сьогодні фактично сплачують 9,2% від обороту всіх податків. Це відбувається через те, що компанії використовують усі наявні легальні способи «оптимізації». А високі номінальні ставки ПДВ, податку на прибуток, на зарплату тощо взагалі ніколи не сплачувалися і сплачуватися не будуть — це треба визнати. А визнавши, зробити від імені держави нову, привабливішу пропозицію бізнесу. Що, власне, і намагається реалізувати Дія City.
Джерело: Ukraine Economic Outlook “Моделювання ефективного податкового навантаження резидентів Дія City за різними сценаріями фіскальних умов”.
Повне дослідження можна завантажити за посиланням.
— А яка кількість IT-компаній зараз перебуває в «тіні»?
— Я не говорив би про загальний відсоток тінізації, оскільки тією чи іншою мірою абсолютно всі компанії використовують легальні схеми оптимізації оподаткування. І тут я підкреслив би слово «легальні». Бо якщо десь відбуваються якісь операції й суб'єкти не зареєстровані, то ми цього взагалі за жодною статистикою не бачимо, і це не може бути предметом наших розрахунків. Ми враховували тільки ті компанії, які легально зареєстровані як ФОПи або як ТОВ і які мають номінально сплачувати майже 24% податків, а реально сплачують трохи більш як 9%.
— Оптимізація податків часто відбувається за моделлю ФОП. У вашому дослідженні ви зазначаєте, що 2020 року через ФОПи було оптимізовано 67,9 млрд гривень.
— Повторюся, йдеться про легальну схему оптимізації. Є просто різночитання між тим, як трактують операції в самій компанії, та як трактують ці самі операції в податковій службі. Це завжди суперечка. Я ніколи не буду свідомо звинувачувати підприємців у тому, що всі платежі на ФОП — це податкова оптимізація. Я вважаю, що левова частина цих платежів — це легальні платежі на програмістів, юристів тощо, які працюють індивідуально. Зрозуміло, є також частина, яка фактично є прихованою оплатою праці, але яка саме частина — покаже ринок. Дія City чудовий тим, що в ньому пропонуються такі умови оподаткування найманих працівників, які є дуже близькими до тих, які є в разі використання схеми ФОП.
— Тобто схема ФОП — це нормальна практика?
— Для підприємців — так, але з погляду податкової, яка хотіла би більше податків, звісно, ні. Але податкова ніколи не розуміла й не зрозуміє, що підприємцям треба не підвищувати податки й посилювати контроль, а робити вигідну пропозицію. І такі пропозиції мають бути конкурентними щодо того, скільки коштує оптимізація.
Наприклад, є проблема з несплатою ПДВ. Не сплачувати ПДВ коштує 13% — це вартість переведення коштів у готівку. Підвищуючи ставку податку, цю проблему неможливо розв'язати. Ставку навпаки треба знижувати до рівня «чорного» ринку або трохи вище. Тоді підприємці розглянуть можливість сплачувати ПДВ у білу. Так само й у Дія City: ринку робиться конкурентна пропозиція.
Якщо порахувати різницю між податками, які IT-компанії фактично сплачують зараз, і податками, які вони сплачуватимуть у Дія City, то різниця буде в десятих частках відсотка. Це вигідно й тому може спрацювати.
— Інша схема оптимізації, яку ви також розглядаєте у своєму дослідженні, — виведення частини прибутку до країн із низькими податками. Ви говорите про 30-40% обороту компаній, які не потрапляють до України. Що може зробити уряд, щоб повернути ці гроші?
— Для цього в рамках Дія City і пропонується податок на виведений капітал. Компанії, які займатимуться реінвестуванням, звільнятимуться від сплати корпоративного податку. Також зникнуть зовсім дурні й застарілі норми амортизації.
На мою думку, це досить конкурентна пропозиція, навіть якщо порівняти з низькоподатковими юрисдикціями, які є у світі. Після введення Дія City Україна зможе конкурувати і з Білоруссю, і з Чехією, і з Польщею, і з Болгарією, у яких корпоративний податок становить 9-10%. Зараз ці країни вже переходять на схему податку на виведений капітал. Але ми поки що відстаємо від цього тренду і програємо податкову конкуренцію між країнами навіть у нашій частині світу.
— Чому ви вважаєте, що ставки амортизації в українських реаліях себе не виправдовують?
— Поясню на прикладі. Є монітор, який коштує $1000, він був легально куплений нашою компанією. За чинними нині нормами амортизації комп'ютерна техніка амортизується впродовж 5 років. Це означає, що фактичні витрати цього року були на $1000, а зменшити платежі за податком на прибуток можна тільки на суму $200. На практиці це означає, що наша компанія сплачуватиме податок на прибуток на суму, яка не є різницею між доходами та витратами. І все через застарілі норми амортизації. Але з введенням податку на виведений капітал ці норми «зносяться», і компанії можуть амортизувати свої витрати в ті строки, які є зручними для них, а не чекати 5 років.
— У вашому дослідженні йдеться, що в разі запровадження спеціального режиму Дія City український бюджет не втратить гроші. Поясніть, будь ласка, на чому ви базуєте свій висновок.
— Абсолютно вірно. За будь-якого сценарію, скільки б компаній не стали резидентами Дія City, наповнюваність бюджету не знизиться, а навпаки — зросте.
Ukraine Economic Outlook не вперше робить розрахунки за законопроєктами. Ми часто стикаємося з нерозумінням: нашим податківцям здається, що в разі зниження ставки податку зменшаться й надходження до бюджету. До того ж на той самий відсоток, на який було знижено ставку. Насправді це не так. Ще раз повторюся:
Багато хто не може в це повірити, але й цифри наші ніхто спростувати не може.
— Думки IT-спільноти щодо Дія City розділилися полярно: частина бізнесу говорить, що нічого змінювати не треба, частина оптимістично налаштована щодо змін. Що думаєте ви?
— Я вважаю, що не має сенсу розмірковувати на цю тему. Річ у тім, що обурюватися Дія City та критикувати запропоновані ставки податків абсолютно безглуздо. Ніхто нікого в спецрежим не заганятиме. Якщо якійсь IT-компанії зручно працювати через сузір'я ФОПів і використовувати схеми оптимізації податків, то вона може й далі це робити. Якщо іншу компанію влаштовує залишати частину виручки на офшорних рахунках, то знову ж таки — не проблема, ми й зараз цих грошей не бачимо.
Але Дія City — це можливість для тих, кому незручно працювати в сірому секторі, для тих, хто хоче перейти в білий сектор і повністю показати обороти. Якщо компанія прагне потрапити на інвестиційний ринок тієї самої Північної Америки, то їй вигідно показати свій реальний прибуток. А це легко можна зробити, скориставшись спеціальним режимом.
Дія City — це лише вікно можливостей для учасників ринку. Який відсоток компаній скористається цією пропозицією — нікому не відомо. У нашому дослідженні ми розглядали сценарій, якщо 20% компаній стануть резидентами Дія City. Також ми рахували цифри і для сценаріїв на 40%, 60%, 80% та 100%. Так от, за будь-якого сценарію український бюджет не втратить жодної гривні. Але чим вищим буде відсоток компаній, які стануть резидентами, тим вищими будуть надходження до бюджету.
— З огляду на вашу прихильність до Дія City за підсумками його дослідження, як ви ставитеся до небажання компаній ставати резидентами спецрежиму?
— Це їхнє право. Зовсім інше питання, коли виступають проти самого Дія City. Тоді виходить, що компанія не тільки сама не бажає виходити в білий сектор, але й не хоче, щоб у кого-небудь була така можливість.
Мені здається, що це чудова пропозиція, яку треба було б зробити не тільки IT-сектору, а й будь-якому іншому сектору країни, бо це і є податкова лібералізація.
Мені просто навіть дивно, як можна бути проти Дія City. До того ж про зміну загальних регуляторних правил не йдеться. Ні.
— Одне з побоювань бізнесу полягає в тому, що завтра правила гри можуть змінитися і ставки зростуть.
— Такий ризик дійсно є. Рівень довіри до держави в нас досить низький. Я сам підприємець, у нас є частина нашої компанії, яка працює за IT-КВЕДом, і ми розмірковуємо над тим, щоб стати резидентами Дія City. Нас теж турбує, що коли зміняться Михайло Федоров і Олександр Борняков, нові керівники можуть не бути настільки близькими до IT-галузі.
Але мені здається, що кожна компанія має ухвалити рішення сама для себе. Можливо, не всі одразу стануть резидентами, але коли всі побачать, як це добре працює, то більшість компаній захочуть вступити до Дія City. Бо бізнес — це завжди ризик, але бізнес — це завжди ще й можливості. І коли ти бачиш, що, вперто не йдучи на ризик, втрачаєш ті можливості, якими вже користуються конкуренти, то врешті-решт захочеш приєднатися до цього вікна можливостей.
Я остання людина, яка стала б запевняти, що умови ніколи не зміняться, що вони навічно. Ні, ми живемо у світі податкової конкуренції між країнами, ми живемо в умовах, коли Євросоюз тисне не тільки на членів, а й на сусідів, борючись із низькоподатковими юрисдикціями. Такий тиск чиниться й на нашу країну. Тому я вважаю, що потрібно використовувати будь-який найменший шанс податкової лібералізації, а не топтати його критикою, як це відбувається зараз.
— А недоліки в спецрежиму Дія City є?
— За економічною частиною я недоліків не бачу. Ба більше, якби я їх бачив, то, як науковий керівник, не взявся б за дослідження. Якщо якісь недоліки виявлять наші колеги, то ми відкриті до діалогу — усі дані опубліковані. Ми пишаємося нашою роботою в цьому проєкті й дуже сподіваємося, що в країні виникне перший прецедент, коли всій підприємницькій спільноті зроблять вигідну пропозицію.
Я особисто згоден із частиною аргументів моїх шановних клієнтів-айтівців, які критикують регулятивну частину законопроєкту, зокрема повноваження регулятора Дія City. Але мене вчили висловлюватися тільки в рамках своєї компетенції. Я не є компетентним у вузьких юридичних питаннях, щоб про них сперечатися. Тому сподіваюся на конструктивний діалог і на те, що бізнес і уряд знайдуть компромісне рішення.
— Дайте прогноз щодо того, що чекає на IT-сектор, якщо Дія City не введуть. І (на контрасті) що буде, якщо він незабаром запрацює.
— Я б із задоволенням виконав такого роду розрахунок — це предмет ще однієї великої наукової роботи. Але я відповім на перше запитання, бо це легко зробити й без розрахунків.
Навіть якщо спецрежим не буде ухвалений, то український IT-ринок зростатиме такими самими темпами, на десятки відсотків на рік, як і зростав до цього. Але наростатиме і структурна прірва між фондами оплати праці, типовими для європейських і українських компаній. Тобто рівень тінізації зростатиме.
І для мене є очевидним, що в разі введення Дія City темпи зростання значно прискоряться — це буде гіперстрибок. Бо це — можливість залучення іноземних інвестицій, якої IT-компанії раніше були позбавлені саме через використання схем оптимізації та роботу в тіні.
Інші матеріали проєкту
