Доповнений законопроєкт по Дія City: чи почує влада бізнес?

спецпроєкт
Дія City в деталях

IT-індустрія в Україні росте значними темпами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації України та у Верховній Раді вважають, що сектор має більший потенціал. Урядовці переконані: кращі умови для розвитку галузі зможе забезпечити спеціальний правовий режим Дія City.

Законопроєкт №4303 «Про стимулювання цифрової економіки в Україні», що мав закласти правове підґрунтя функціонування спецрежиму Дія City, викликав неабиякий резонанс. Після оприлюднення документу автори – депутати парламентського Комітету цифрової трансформації – отримали 313 правок, зауважень та побажань, що надійшли від IT-індустрії.

Більшість із них можна узагальнити так: бізнес хоче звести роль регулятора до мінімуму та мати більше прав та свобод. На думку компаній, це дозволить попередити можливі ризики зловживань.

Telegram Logo

Автори законопроєкту неодноразово наголошували, що будуть досить гнучкими у діалозі з бізнесом. Тож, у пошуках спільного знаменника з представниками IT-індустрії, вони прийняли рішення доопрацювати проєкт закону про Дія City та винести на розсуд індустрії, а згодом парламенту законопроєкт №4303-д. Бізнес підтримав таку ідею.

Поки важко сказати напевно, як саме виглядатиме оновлений документ. Однак деякі ключові правки уже відомі. Вони були озвучені на робочій онлайн-зустрічі з ІТ-спільнотою, що відбулася 28 січня. Правки — це результат конструктивного діалогу з представниками галузі. Тож в рамках спецпроєкту «Дія City в деталях» ми спробуємо пояснити, чого вимагає бізнес, та на які компроміси готові у Комітеті ВРУ з питань цифрової трансформації та у Мінцифри.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Якими будуть критерії резидентства для компаній та стартапів?

Основними вимогами до компаній-резидентів Дія City, з якими погодились представники IT-індустрії, є штат не менше 9 працівників та середня заробітна плата $1400 за місяць.

Однак занепокоєння в учасників ринку викликала інша вимога — 90% доходу компанія повинна отримувати від IT-видів діяльності. У бізнесу виникли питання: що це за види діяльності і де можна побачити їх повний перелік? На думку IT-індустрії, той, хто визначатиме критерії віднесення діяльності до IT, матиме всі важелі для зловживань. Саме тому представники бізнесу вимагають, щоб ані Кабмін, ані Мінцифри не мали таких повноважень.

Автор законопроєкту «Про стимулювання цифрової економіки в Україні» Єгор Чернєв говорить, що в цьому питанні бізнесу підуть назустріч:

Єгор Чернєв
Єгор Чернєв
Депутат від фракції «Слуга народу»

«У разі зміни уповноваженого органу або його керівництва зловживання дійсно можуть мати місце. Прийняття цих пропозицій зробить Дія City менш гнучким, проте і менш залежним від рішень окремих осіб, а тому – більш прогнозованим для інвесторів».

Автори законопроєкту №4303-д мають на меті створити детальний перелік IT-видів діяльності. До нього, серед іншого, увійде інформатизація, робота з даними та віддалене управління інформаційними системами.

Окремої критики бізнесу зазнали вимоги до стартапів. Згідно із законопроєктом №4303, стартапи повинні подавати заявку на вступ до Дія City та бізнес-план. Решта вимог зводиться до того, що через пів року середня заробітна плата повинна бути не меншою $1400 на місяць, а вже за рік штат має складатися з більш як 9 осіб.

Представники IT-індустрії вважають, що такі вимоги відкривають можливість для зловживань, але цього разу з боку недобросовісних компаній. Мовляв, не будучи стартапом за своєю суттю, компанії можуть лише мімікрувати під нього, щоб користуватися пільговими умовами. Аби закрити доступ до спецрежиму псевдостартапам, індустрія вимагає встановити додаткові фінансові критерії, серед яких — граничний рівень доходу повинен бути на рівні 7 млн грн на рік. Як повідомили представники міністерства, ці пропозиції планується повністю врахувати у законопроєкті №4303-д, а головне – прибрати сумнівну норму про оцінку бізнес-плану стартапів.

Чи переможе «схема ФОП» GIG-контракти?

Відверто кажучи, в певних питаннях IT-індустрія немає єдиної думки. Навпаки учасники ринку подекуди притримуються протилежних і взаємовиключних точок зору.

Найбільше розбіжностей у позиції щодо GIG-контрактів. Цю нову форму найму запропоновано в законопроєкті №4303. В її основі — переваги фрілансу при забезпеченні соціальних гарантій для працівників IT-сектору. На відміну від трудових відносин — це більш зручний та гнучкий режим.

Частина представників бізнесу вимагає, щоб GIG-контракти прирівняли до простої угоди. Це автоматично означає, що на соціальні гарантії працівникам IT-компаній у майбутньому буде годі й чекати.

Інша частина IT-індустрії побоюється, що GIG-контракти прирівняють до трудових, тоді доведеться повністю дотримуватися норм трудового законодавства України.

До чиїх зауважень дослухаються у комітеті? На це питання поки важко відповісти однозначно. Однак, швидше за все, врахують побажання тих представників бізнесу, які не проти використовувати GIG-контракти, за умови, що вони не будуть кваліфікуватися як трудові.

Позицію авторів законопроєкту підсумував Єгор Чернєв:

Єгор Чернєв
Єгор Чернєв
Депутат від фракції «Слуга народу»

«GIG-контракти не мають цінності, якщо вони не передбачатимуть базові соціальні гарантії».

Поряд з GIG-контрактами, чи не найгостріше стоїть питання використання ФОП-моделі ІТ-компаніями. Законопроєкт №4303 має на меті його врегулювати. Суть ФОП-моделі: з метою оптимізації оподаткування компанії не наймають працівників, а використовують цілу мережу ФОПів. Таким чином, IT-компанія є не роботодавцем, а замовником послуг, клієнтом.

«Клієнт» точно завжди правий і має надзвичайну свободу щодо визначення розміру оплати підрядника, графіку його роботи, умов праці тощо. Про лікарняні та відпустки годі й згадувати.

IT-індустрію такий стан речей здебільшого задовольняє. Однак він протирічить базовим законам України і, на думку депутатів, не може бути легалізований. До того ж, останнє слово у визначенні, чи були відносини трудовими, завжди залишиться за судом. Тому, на вимогу бізнесу заборонити перекваліфікацію відносин з ФОП у трудові, автори законопроєкту відповідають категоричним «ні». Найімовірніше, профільне міністерство не погодиться на компроміс у цьому питанні.

«Робота через ФОП порушує одночасно трудове та податкове законодавство, тому ми пропонуємо ввести GIG-контракти. Ця модель надає базові трудові права найманим працівникам: відпустку, лікарняні, нормальну тривалість робочого дня, мінімальну оплату праці».

Михайло Крячко

Михайло Крячко

Глава Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації

«Ми вважаємо неприпустимим у правовій державі позбавляти ІТ-фахівців можливості захистити свої права через суд на випадок зловживань з боку їх роботодавців. Втручання у дискрецію суду також протирічить конституційним принципам розподілення влади».

Єгор Чернєв

Єгор Чернєв

Депутат від фракції «Слуга народу»

Разом з тим, дискусії щодо цього питання досі тривають. Бізнес наполягає на введенні перехідного періоду на час доопрацювання та приведення у відповідність трудового законодавства. Яким буде цей період – залежить від позиції депутатів. При цьому автори законопроєкту наголошують, що вимога бізнесу про неможливість визнання GIG-контрактів трудовими відносинами буде виконана.

Об’єднання резидентів: чим займатися, а чим — ні?

Розвиток IT-індустрії безпосередньо пов’язаний з підвищенням якості IT-освіти та значною мірою залежить від позиціонування та просування спецрежиму на міжнародному ринку. Поряд із гарантуванням пільгових умов для резидентів Дія City, автори проєкту закону №4303 хочуть покласти на резидентів зобов’язання розвивати ІТ-освіту в Україні та просувати інноваційні технології у світі під українським брендом. Для цього вони пропонують створити Об’єднання резидентів Дія City, яке б опікувалося цими двома напрямками.

Ось, що каже з цього приводу Єгор Чернєв:

Єгор Чернєв
Єгор Чернєв
Депутат від фракції «Слуга народу»

«Використовуючи переваги Дія City, резиденти мають об’єднати зусилля для розвитку освіти та просування України як локації для ведення інноваційного бізнесу».

Ідея щодо створення такої організації викликала критику. Перш за все, бізнесу не подобається, що члени організації повинні сплачувати членські внески, а яким буде їхній розмір, поки не зрозуміло. Критики законопроєкту №4303 навіть вбачають у цьому приховане оподаткування.

З іншого боку, представники IT-індустрії зізнаються, що зацікавлені в підвищенні якості IT-освіти в Україні та вже сьогодні активно займаються підтримкою освітніх закладів. Зрозуміло, що й в популяризації спецрежиму Дія City його резиденти теж будуть зацікавлені, адже це створюватиме для них додаткові можливості. І тут прагнення авторів законопроєтку №4303 і самого сектору — збігаються.

Однак, бізнес все ж наголошує на тому, що членство, як і внески, мають бути добровільними, а організація не повинна мати доступу до комерційної таємниці та важелів впливу на резидентів. Важливість останньої вимоги підкреслюється тим, що тиск на резидентів з боку організації може призвести до обмеження конкуренції.

Автори законопроєкту, найімовірніше, не зможуть погодитися з усіма вимогами, оскільки сама суть Об’єднання резидентів може втратитися. Тому, очевидно, варто розраховувати на компроміс: в редакції проєкту закону №4303-д Об'єднання резидентів не матиме ні важелів впливу, ні доступу до інформації, однак членство буде обов’язковим і внески все ж таки треба буде сплачувати.

«Хотілося б створити систему, в якій компанія платитиме в залежності від свого розміру. Ми запропонували концепт: 1,5% відсотка від зарплати співробітника. За вартістю — це як підписка на GMAIL. А стартапи не є сформованими в цьому сенсі компаніями, тому приблизно рік можуть не платити взагалі, а мати асоційоване членство в організації резидентів. Ми можемо обговорювати це з бізнесом».

Олександр Борняков

Олександр Борняков

Заступник міністра цифрової трансформації

Автори законопроєкту хочуть встановити максимальну межу розміру внеску. Чітко регламентуватиметься також і цільове використання коштів: підтримка роботи організації, освіта та просування Дія City.

«Я абсолютно певний, що ми всі зацікавлені у розвитку людського потенціалу України. Зараз в IT-галузі України — 200 тисяч людей. А хочеться бачити 450 тисяч вже у 2025 році. Все це може зробити Дія City. Але для цього потрібні ґрунтовні інвестиції в освіту на державному рівні. Я вважаю, що бізнес має турбуватися про майбутнє країни. Інструментом такої турботи можуть стати освітні проєкти Організації резидентів Дія City».

Михайло Крячко

Михайло Крячко

Глава Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації

Як зміниться процедура позбавлення статусу резидента та повноваження Мінцифри

Ще однією вимогою бізнесу щодо спецрежиму Дія City є встановлення чітких критеріїв, за якими компанію-резидента можуть позбавити цього статусу.

Слід зазначити, що спеціальний режим надаватиме значні податкові пільги. Але, якщо в погоні за цими пільгами компанія вдасться до навмисного викривлення фактів, аби відповідати критеріям резидентства, і це буде доведено судом, то поряд із втратою статусу резидента вона зіткнеться ще й з донарахуванням податків.

Розуміючи важливість питання, автори законопроєкту обіцяють дослухатися до пропозицій IT-індустрії.

По-перше: якщо в профільне міністерство надійде інформація про те, що певна компанія-резидент не відповідає критеріям спецрежиму, то Мінцифри буде зобов’язана поінформувати про це саму компанію. Також існуватиме можливість надати зустрічні документи або пояснення, які б спростували факти невідповідності і дозволяли залишити статус резидента Дія City.

По-друге: якщо рішення про втрату статусу резидента таки буде прийняте, а компанія категорично не погодиться і оскаржить його до суду, то ухвала міністерства буде призупинена до винесення судового висновку.

Примітно, що профільне міністерство погодились на вимоги IT-індустрії щодо зменшення його повноважень в оцінці критеріїв резидентності.

Коментар заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова:

Олександр Борняков
Олександр Борняков
Заступник міністра цифрової трансформації

«Ми підемо назустріч в питанні оцінки потенційних резидентів на відповідність фінансовим критеріям. Все, що ми залишаємо собі з повноважень у цьому аспекті — подивитися аудиторський звіт і підтвердити, що ми констатуємо відповідність компанії фінансовим критеріям. Ну, або констатуємо невідповідність. Тобто, ніякої оцінки з нашого боку».

Таким чином, Мінцифри не аналізує і не робить висновків щодо того, якій компанії можна дати статус резидента, а якій — ні. Функція профільного міністерства зводиться до констатації факту. Більше того, міністерство не втручатиметься в процес перевірок і не встановлюватиме критерії, за якими ці перевірки слід здійснювати.

«Мінцифри отримуватиме інформацію виключно з державних реєстрів, держорганів і міжурядових організацій. Заявники та резиденти подаватимуть тільки ту інформацію, на яку прямо вкаже закон».

Олександр Борняков

Олександр Борняков

Заступник міністра цифрової трансформації

Висновки та прогнози

Наразі існує надія, що між державою та IT-індустрією буде віднайдено порозуміння. Депутати Комітету цифрової трансформації та керівництво Мінцифри готові на компроміс: деякі пропозиції приймають одностайно, інші — потребують уточнень і коректив. Але головне — галузь отримала сигнал від влади, що її інтереси та пропозиції важливі. Найбільшим побоюванням індустрії було і залишається «прогресорство»: бажання зробити добро так, як його розуміє держава. На щастя, діалог з IT-бізнесом не перетворився на державний монолог.

Сьогодні проміжним підсумком цього діалогу є напрацювання законопроєкту №4303-д. Він базуватиметься на №4303 (в одному з попередніх матеріалів ми порівнювали основний законопроєкт з альтернативними №4303-1 та №4303-2, і дійшли висновку, що основний №4303 якісно виділяється з-поміж решти). Водночас, автори №4303 публічно обіцяють, що врахують влучні ідеї альтернативних законопроєктів. Таким чином, проєкт закону №4303-д має всі шанси стати більш збалансованим і попередити ризики. Що з цього вийде – дізнаємося, коли побачимо допрацьований документ.

Інші матеріали проєкту

Дія City: котрий із законопроєктів визначатиме цифрове майбутнє України?

Податкове стимулювання IT-індустрії: світовий досвід

GIG-контракти: симбіоз мобільності ФОП і соціальних гарантій штатного співробітника

Дія City в деталях. Інтерв'ю з Єгором Чернєвим