Податкове стимулювання IT-індустрії: світовий досвід

Аналіз оподаткування і податкових пільг IT-індустрії

Сьогодні IT-сектор по праву вважається локомотивом економіки, тому багато країн намагаються створити сприятливі умови для його розвитку, зокрема й завдяки спеціальним податковим режимам.

Фахівці в галузі IT є дуже мобільними: вони можуть собі дозволити працювати в будь-якій країні світу, для них переїзд і зміна громадянства не проблема — знаючи англійську, вони можуть працювати практично в будь-якій компанії. Тому конкуренція за талановитих працівників і перспективні стартапи йде на міжнародному рівні. На глобальному ринку країни конкурують також і за інвестиції, без яких розвиток IT неможливий.

Вивчення досвіду інших країн — це не питання лише порівняння, тут важливо зрозуміти, з ким Україна вже конкурує й чому поки що програє цю боротьбу?

Читайте також:

Промисловість

Читайте також:

Промисловість

«Кур’єр» – українська електровантажівка-конструктор із різними варіантами кузова, батареї, платформи

Щоб наочно продемонструвати різницю в оподаткуванні в різних країнах, візьмемо певну IT-компанію, яка обирає країну для ведення бізнесу з найбільш вигідними податковими ставками. За рік вона заробила $200 тис., зокрема $25 тис. прибутку (включно з $20 тис. — розподіленого). Штат співробітників нараховує 10 чоловік із однаковою зарплатнею — $1400 на місяць.

Якби компанія обрала для ведення свого бізнесу Індію, їй довелося б за рік заплатити податок на прибуток у розмірі 22% ($5500), ПДФО — 5% ($8400) та соціальний внесок — 4% від реального доходу ($6720). Відзначимо, що ставка ПДФО в Індії в розмірі 5% застосовується при доході не вище 250 тисяч рупій і за умови його виплати в національній валюті. В іншому випадку вона може сягати 30%.

За умови, що компанія працює в Естонії, вона повинна за рік заплатити 20% ПДФО ($33 600), соціальний внесок — 35% від реального доходу ($58 800). У країні також діє податок на виведений капітал у розмірі 20% ($4000).

У Польщі компанія за підсумками року заплатила б ПДФО в розмірі 32% ($53 760) і соціальний внесок — 27% від реального доходу ($45 360). Податок на виведений капітал складе від 10% до 25% (мінімум $2000).

Якщо компанія працює в Білорусі, то для неї діє ставка ПДФО в розмірі 13% ($21 840), соціальні внески — 35% від середньої зарплати ($21 411).

В Україні компанія-резидент Дія City заплатить ПДФО в розмірі 5% ($8400), соціальний внесок — 22% від мінімальної зарплати, включно із 1,5% військового збору ($8161). Також діятиме податок на виведений капітал у розмірі 9% ($1800). Таким чином, одна і та ж компанія заплатила б за рік найбільше податків, якби працювала в Польщі, а найменше — якби була резидентом спецрежиму Дія City.

Підсумкові дані розрахунків по оподаткуванню IT

• Курс долара до гривні: 1 к 28,08
• Курс долара до рупії: 1 к 73,19
• Курс долара до білоруського рубля: 1 к 2,55
• Середня заробітна плата в Білорусі: 1300 рублей
• Мінімальна заробітна плата в Україні: 6000 грн.
• Дохід: $200 тысяч
• Прибуток: $25 тысяч
• Розподілений прибуток: $20 тысяч
• Заробітна плата: $1400

Естонія — невелика країна з населенням 1,3 млн осіб. Для цієї держави важливим є приплив інвестицій і робочої сили, тому податкова політика країни спрямована на всіляке стимулювання IT-сектору.

Сьогодні Естонія — одна з найзручніших країн світу для реєстрації стартапу: прозоре оподаткування, система лояльності, простота в роботі з державними органами — усе це дає позитивний ефект. Але головна конкурентна перевага — оподаткування. Так, підприємства, які працюють у секторі IT й експортують свої послуги, звільняються від сплати ПДВ.

Ще одна перевага оподаткування в Естонії — відсутність податку на прибуток. Точніше, податок на прибуток є, але за ставкою 0%. Отже, державна політика спрямована на стимулювання реінвестування: якщо компанія вкладає гроші в оборот, то може не сплачувати податок на прибуток. Водночас якщо власники хочуть отримати дивіденди, то доведеться сплатити податок на розподілений прибуток у розмірі 20%.

Засновники компанії можуть бути нерезидентами країни, а директор може не нараховувати собі заробітну плату. Крім того, податки, пов'язані із заробітною платою, можна не сплачувати, якщо працівник компанії не перебуває на території Естонії.

Якщо ж до стартапу залучені співробітники, які проживають у країні, то доведеться сплатити такі податки: ПДФО для резидентів Естонії — 20%; соціальний податок — 33%, внесок до пенсійного фонду (для співробітників-резидентів) — 2%.

До боротьби за інтелектуальні ресурси та розвиток IT-індустрії Індія приєдналася ще 2006 року – саме тоді почала діяти державна програма підтримки, що була розрахована на 20 років.

Для підприємств, які перебували в спеціальних економічних зонах, пропонувалися такі пільги зі сплати податку на прибуток: нульова ставка для компаній, які працюють перші п'ять років. У наступну п'ятирічку податок на прибуток сплачувався за ставкою, зниженою вдвічі. Якщо компанія вкладала гроші в оборот і займалася реінвестуванням, то й у третю п'ятирічку могла розраховувати на знижену ставку податку на прибуток. Крім того, податками не обкладався дохід від реалізації програмного забезпечення, яке експортувалося.

Однак 2020 року дію програми підтримки IT-сектору в Індії було скасовано. Держава змістила акценти: якщо раніше зусилля були спрямовані на стимулювання експорту, то сьогодні пільги та преференції спрямовані на те, щоб зберегти бізнес усередині країни.

Зараз в Індії діє програма підтримки стартапів, згідно з якою компанії отримують податкові канікули, звільняються від перевірок і сплати податку на приріст капіталу.

IT-компанії звільнені від сплати ввізних мит, але зобов'язані сплачувати податок на прибуток за ставкою 22%. Крім того, з'явився й новий податок на надання цифрових послуг для іноземців — його ставка становить 2%. Роялті та одноразові платежі оподатковуються в розмірі 10%, телекомунікаційні та інформаційні послуги — ПДВ за ставкою 18%.

Щодо ПДФО, то фізична особа сплачує податок у тому разі, якщо 182 дні впродовж року перебуває на території Індії. Ставка ПДФО залежить від доходу: якщо він не перевищує 250 тис. рупій, то ставка податку — 5%. Якщо дохід сягає 1 млн рупій, то ставка ПДФО буде вже 30%. У тому разі, якщо резидент отримує заробітну плату в іноземній валюті, ставка ПДФО становить 9%. Збір на охорону здоров'я та освіту — 4%.

Одна з найближчих сусідок України — Білорусь взялася за стимулювання розвитку IT-сектору ще 2005 року. Тоді був створений спеціальний податково-правовий режим — Парк високих технологій. А 2017 року було ухвалено Декрет №8 «Про розвиток цифрової економіки», згідно з яким резиденти Парку звільняються від сплати чималої кількості податків до 2049 року.

Резиденти Парку високих технологій користуються спеціальним податковим режимом, усередині якого діють такі ставки: 0% — податок на прибуток; 0% — ПДВ; 0% — офшорний збір; 0% — митні збори (ставка діє в разі ввезення на територію країни технологічного обладнання).

Якщо нерухомість розміщено на території Парку високих технологій і не надається в оренду, то резидент звільняється від сплати податку на нерухомість. Резидентів звільнено від сплати податку на землю, якщо ділянка розташована в межах парку та використовується під будівництво (не більш ніж 3 роки).

До 2021 року резиденти ПВТ мали і значні пільги з оподаткування заробітної плати своїх співробітників — для них ПДФО становив 9%. Але через пандемію COVID-19 держава Білорусь вирішила до 2023 року встановити для співробітників-резидентів Парку високих технологій ставку ПДФО на рівні загальнодержавної, тобто 13%. Але залишилася інша пільга: резиденти спец режиму, як і раніше, можуть сплачувати внески до Фонду соціального захисту населення в розмірі 34% не від суми реальної заробітної плати, а від розміру середньої зарплати в країні, яка є значно нижчою, ніж зарплата айтівців.

2021 року змінилося податкове законодавство Польщі: податок на прибуток був замінений податком на виведений капітал (CIT). Тепер невеликі компанії, які займаються реінвестуванням і прагнуть розвиватися, можуть не сплачувати податок, бо вони не виплачують дивіденди. Це нововведення стане додатковим стимулом до розвитку IT-індустрії в країні.

Крім того, Польща пішла на ще один важливий крок. Користуючись нестабільною політичною ситуацією в Білорусі, вона вирішила надати кращі умови IT-фахівцям і в такий спосіб переманити їх до себе. Білоруським фахівцям і компаніям пропонуються кращі офіси, спрощені механізми отримання віз, юридична підтримка, можливість участі в отриманні грантів.

Інші країни з податковими преференціями для IT-сектору

Наразі економіка Канади є досить сильною, а державна політика спрямована на всебічну підтримку IT-індустрії. Так, у Канаді є Startup-візи, які дають змогу жити і працювати в країні. Як пільга в країні діє механізм повернення податкових виплат. Гроші, які власник компанії витратив на себе, а також на членів своєї сім'ї, він може повернути, якщо вони були використані на харчові продукти, оренду житла або іпотеку, освіту й медичні послуги.

У Китаї для компаній, які працюють у сфері IT, істотно знижено ставку податку на прибуток — з 25% до 10-15%. Також підприємства, що займаються науково-дослідною діяльністю, можуть не сплачувати ПДВ, їх звільняють від сплати митних зборів у разі придбання імпортного обладнання.

Підтримує розвиток IT-індустрії й Велика Британія. Так, малі та середні компанії можуть розраховувати на податкову компенсацію витрат за умови, що компанія здійснює діяльність у сфері R&D і ще не почала торгувати або торгує в збиток. Витрати можуть бути відшкодовані у вигляді повернення грошових коштів із розрахунку £33,35 на кожні £100. Великі компанії у Великій Британії можуть розраховувати на повернення податкового кредиту в розмірі 10,5% від технологічних витрат.

Спецрежим для IT-індустрії Дія City також пропонує податкові пільги та преференції. Планується, що резиденти спецрежиму будуть звільнені від сплати податку на прибуток, замість цього вводиться податок на виведений капітал у розмірі 9%. Якщо ж дивіденди не розподілялися 2 роки і більше, то ставка податку на такий дохід для фізичної особи складе 0%.

Пропонується і податкова пільга для власників часток у стартапі. Ставка податку на дохід від продажу частки в стартапі складе 0% (якщо володів більше 1 року).

Також зміниться і оподаткування праці: ставка податку на доходи фізичної особи, одержані від компанії-резидента Дія City, пропонується в розмірі 5%, ЄСВ складе 22%, але від мінімальної заробітної плати, і ще 1,5% військового збору.

Податкові пільги спецрежиму Дія City відповідають міжнародному досвіду й повністю вкладаються в загальносвітову тенденцію. Сьогодні конкуренція в галузі IT є першочерговим завданням багатьох держав. Важливою вона є і для України, оскільки дасть змогу перейти від сировинного типу економіки до високотехнологічного.

Інші матеріали проєкту