Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Дія City в деталях.
Інтерв'ю з Єгором Чернєвим

спецпроєкт
Дія City в деталях

Спецрежим Дія City

new-icon-icon

Єгор Чернєв — народний депутат України, один з авторів законопроєкту №4303 щодо створення спеціального правового режиму для IT-індустрії Дія City, розповів The Page про те, чому стара схема роботи з ФОП не так ефективна, як нова ініціатива від Мінціфра. І справа тут не стільки в оподаткуванні, скільки в іноземних інвесторах, які не заходять в Україну саме через сумнівну та сіру схему ФОП.


Ви фахівець у питаннях венчурних інвестицій. У нас у країні дуже багато талановитих і креативних хлопців, чому ж тоді так мало інвестицій?

Це комплексне питання та комплексна проблема. Венчурні інвестиції самі по собі пов'язані з високими ризиками. Інвестор вкладає гроші в кілька інновацій, заздалегідь знаючи, що з десяти стартапів, дев'ять — прогорять.

Але крім цих ризиків, є ще ризики країни, в якій стартап розташований. Оцінюється рівень захисту інтелектуальних прав, ступінь корумпованості судів, ймовірність тиску з боку правоохоронних органів тощо.

Тому дуже важливо, чи йде мова про інвестування в країну з добре працюючими інститутами, таку як США або Великобританія, або в країну з нерозвиненими інститутами, таку як Україна.

Венчурний інвестор не хоче додаткових ризиків, їх у нього і так багато. Тому на практиці відбувається приблизно наступне. Якщо українські хлопці пропонують дійсно хороший стартап, то інвестор готовий ризикнути своїми грошима, але з умовою, що компанію зареєструють в штаті Делавер або в якій-небудь європейській країні, але не в Україні. Ось така ситуація у нас наразі.


А наскільки для нас важливі ці інвестиції?

Прямі інвестиції дають можливість економіці зростати, тому вони важливі для будь-якої країни. На світовій арені відбувається боротьба за інвестиції. Країни пропонують всілякі преференції, зокрема: податкові пільги, зниження регуляторного навантаження, можливість отримати в оренду або концесію державні активи (землі, приміщення).

Україні треба активно долучатися до цієї боротьби, ставати більш конкурентоспроможною. І це стосується всіх видів інвестицій, але венчурних — особливо. В інноваціях, у високотехнологічному бізнесі, куди і спрямовані венчурні інвестиції, вища капіталізація та більша додаткова вартість. Наша економіка на сьогодні є ресурсною і, відповідно — низькомаржинальною, з низьким темпом росту. А щоб вона швидше розвивалася та росла, потрібна трансформація в високотехнологічну.


new-icon-icon

Правовий режим для IT-індустрії дія City посприяє трансформації економіки?

Насправді, правовий режим Дія City і з'явився якраз на базі вивчення даних проблем. Ми пропонуємо податкові послаблення, більш гнучкі трудові взаємовідносини, елементи англійського права, більше ступенів захисту від свавілля правоохоронних органів. Я не скажу, що це повністю вирішить всі проблеми, але це перший крок до того, щоб зробити роботу IT-бізнесу в Україні більш комфортною.

Що дасть IT-сектору нова система оподаткування всередині спецрежиму Дія City?

Наразі в Україні склалася система роботи між IT-компаніями та програмістами через ФОП. Це така умовна оптимізація оподаткування. Коли у великій компанії з 1000 чоловік 900 — це не штатні співробітники, а ФОП, які сплачують 5% від обороту та не платять податок на доходи фізичних осіб.

Ми розуміємо, що IT-індустрія в Україні росла багато в чому саме завдяки тому, що була можливість такої «оптимізації». Але сьогодні ця схема вже неефективна, тому що має істотні недоліки. Зовнішні інвестори не розуміють, що таке «ФОП». Вони вивчають компанію та доходять висновку, що всього в штаті не 1000, а тільки 100 чоловік. Решта 900 можуть будь-якоъ миті піти — це, знову ж таки, додаткові ризики, на які інвестори не згодні.

Спецрежим Дія City пропонує рішення, вигідне для всіх. Для резидентів ми знижуємо ПДФО з 18% до тих же 5%. І тепер компанії можуть реєструвати штатних працівників. Навіть більше, працівники, а будуть вони GIG-співробітниками, зможуть отримати соціальні гарантії: лікарняні виплати, відпускні тощо. Це перша важлива зміна в оподаткуванні.

Другою є заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. У високотехнологічних галузях дуже важлива швидка оборотність грошей та реінвестування. Щоб простимулювати компанії пускати прибуток «в роботу», ми і пропонуємо платити податок тільки в тих випадках, коли власники захочуть вивести гроші для особистого користування. Навіть більше, ми істотно знизили ставку, на сьогодні податок на прибуток становить 18%, а ми пропонуємо платити 9% податку на виведений капітал.


При введенні НнВК знизяться податкові надходження, наскільки це критично?

Ми щільно опрацьовували це питання з Міністерством фінансів, а економічні експерти проводили дослідження. З огляду на частку IT в структурі економіки, Мінфін схиляється до того, щоб погодитися на зниження надходжень від цього сектора в короткостроковій/середньостроковій перспективі. І в Мінфіні, і в Мінцифрі вважають, що подібні кроки можуть посприяти розвитку.


Багато розмов і суперечок зараз навколо ФОП і Дія City. У чому тут справа?

Я знаю позицію деяких компаній та асоціацій про те, що потрібно залишити схему взаємодії з ФОП. І ми, як раз і залишаємо резидентам 20% на роботу з ФОП, тому що розуміємо, що є послуги, які можна отримати тільки на аутсорс.

З іншого боку, ми пропонуємо такий собі симбіоз ФОПа та штатного співробітника, за якого зберігається гнучкість, і додадуться соціальні гарантії для працівників.

Що стосується суперечок, то можу сказати так. У низки компаній з'явилися необгрунтовані побоювання, що при введенні Дія City їх почнуть мало не силою «заганяти» в спецрежим. Це не так. Дія City — абсолютно добровільна історія. Якщо компанія хоче отримати податкові преференції, більш прогресивне трудове законодавство, то вона може приєднатися. Якщо у компанії немає потреби в тому, щоб отримати преференції, то вона може нічого не змінювати.


Складається враження, що ви намагаєтеся реанімувати українську економіку не відразу всю, але поступово за окремими галузями.

new-icon-icon

Дія City — фактично пілотний проект, ми хочемо створити особливий правовий режим для однієї галузі. Коли будуть зрозумілі результати, цей досвід можна буде масштабувати й на інші галузі: літакобудування, електроніка, можливо, фармацевтика тощо. Нас насамперед цікавлять високотехнологічні галузі, адже вони є драйверами світової економіки.


Крім вашого законопроєкту існує ще два: №4303-1 і №4303-2. Вони виникли тому, що депутати так небайдужі до IT-індустрії або це елемент політичної боротьби?

З точки зору регламенту та практики ведення законодавчої роботи, наявність альтернатив — це нормально. Але в конкретній ситуації можу сказати, що альтернативні законопроєкти виникли з подачі основних бізнес-асоціацій. Вони хочуть, щоб та схема роботи з ФОП, яка вже є де-факто, була легалізована. Насправді це спроба на законодавчому рівні підмінити малий бізнес, для якого і був придуманий ФОП, великим бізнесом. У цьому полягає принципова відмінність нашого законопроєкту від альтернативних.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Інші матеріали проєкту

Ефективні податки в Дія City. Інтерв'ю з Михайлом Кухаром

Доповнений законопроєкт по Дія City: чи почує влада бізнес?

Дія City: котрий із законопроєктів визначатиме цифрове майбутнє України?

Податкове стимулювання IT-індустрії: світовий досвід

GIG-контракти: симбіоз мобільності ФОП і соціальних гарантій штатного співробітника