Українці повертаються до української мови
Українські бізнеси продовжують відмовлятися від російської мови – як у комунікації з клієнтами, так і в особистому спілкуванні між співробітниками. Це ж стосується і ЗМІ — наприклад, The Page з 15 лютого припинив наповнювати російську версію сайту.
Про те, чому іноді складно перейти на українську за межами офісу, та про те, які мовні процеси відбуваються в компанії «Фармак», The Page розповіла Євгенія Піддубна, директор з корпоративних комунікацій «Фармак».
Українська мова стала рідною у ділових колах доволі органічно і точно не вчора. А от у повсякденному житті вона все ще активно бореться за звання мови спілкування.
Цікаво, чому люди вільно говорять українською в офіційних комунікаціях та буденних розмовах із колегами, але в позаробочий час її обирають не завжди?
Для себе це пояснюю так.
Мова як зона комфорту
Мова – це одна з ключових зон комфорту людини.
Одягнути вишиванку, змінити політичні погляди, прочитати книгу з новітньої історії України – значно простіше, ніж змінити мову свого побуту.
Адже, коли повертаємося із україномовного робочого середовища додому, часто перемикаємося на російську – мову спілкування, якою багатьох із нас виховали. По собі помічала: коли почувалася втомленою після робочого дня, мені ставало складно говорити та думати українською. Добре, що кажу про це в минулому часі.
Це – вольове рішення. Але, щойно ти його приймаєш, далі стає простіше. Якщо й трапляються русизми та нетипові для української мови конструкції, тут допоможе читання книг українською.
Як повномасштабна війна змінила ставлення до мови
З 24 лютого значна кількість українців безапеляційно перейшла на українську. Бізнеси прибрали опцію російської мови на сайтах та у сервісах. Більшість із нас буквально відчувають неприязнь до усього російського, відторгнення спільних традицій, які нам були нав’язані. Тож, якщо говорити про тектонічні зміни у нашому суспільстві, спричинені війною, – то це сталося з мовою.
Треба визнати, що досі значна кількість людей вважає російську мову своєю. Кожен із них має свої аргументи і переходити на власну мову нашої країни не збирається. А для такого переходу необхідно вийти із зони комфорту умовно «вдома» – там, де ми відпочиваємо та розслабляємося.
Впевнена, що це зусилля над собою того варте. В іншому випадку ми самостійно, своїми руками, несвідомо продовжуємо історію царської Росії та СРСР щодо викорінення нашої мови та культури. Дійсно, так склалося, що українська була витравлена, російська була насаджена, щоб у нас було якомога менше етнічних та національних відмінностей від тієї чорної діри, у яку російські лідери різних часів затягували народи-сателіти.
Але ж минулого року ми прокинулися та усвідомили, що ми – інші. І чим далі ми від «русского мира», тим, в тому числі, і безпечніше. А мова – це чи не ключовий маркер тієї відмінності між нами та ними. Межа, червона лінія, що розділяє країну-агресора, країну-жорнова, країну-лещата, та демократичний світ, що цінує свободу, життя та права людини.
Чи можемо ми щось втратити від того, що відмовимося від російської мови? Я вважаю, що ні. Варто опанувати українську тавивчати англійську, іспанську, французьку чи німецьку. Відкривати нові горизонти та розривати нитки-окови, якими нас «пришивали» до російської імперії – в цьому майбутнє. А кому дуже кортить читати Пушкіна чи Толстого, можна робити це в перекладі українською – ви багато не втратите. Байрона та Шекспіра же якось читаємо у перекладі.
Українська та російська мови в компанії «Фармак»
У коридорах лідера фармацевтичного ринку України, компанії «Фармак», майже неможливо почути розмову колег, навіть на буденні теми, російською мовою. Про ділове листування взагалі не йдеться. Рішення про те, що українська – єдина мова спілкування у компанії, було прийнято ще у 2014 році. І співробітники його підтримують.
Звичайно, з лютого 2022 року пішла «друга хвиля», і ті, хто до цього в неформальній обстановці говорив російською, з власного бажання перейшли на українську. Так, у нас досі є російськомовна версія сайту для партнерів з пост-радянського простору: Казахстану, Узбекистану, Молдови тощо. Але в планах – замінити її на англійську, як мову міжнародного спілкування.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора