На полицях магазинів все ще можна знайти товари компаній з російським корінням
Попри те, що війна росії з Україною триває вже понад 10 місяців, бізнес, пов'язаний з країнами-агресорами, не пішов з країни. Продовжує працювати 20 314 компаній з російським чи білоруським корінням, за даними russian Roots, ймовірно, найбільшого реєстру компаній, пов’язаних з рф і рб, для професійної перевірки контрагентів та виявлення російського коріння. А на полицях магазинів, відповідно, все ще можна знайти товари таких компаній.
172 компанії з російським та білоруським корінням продовжують виготовляти й продавати продукти в роздрібному та мережевому ритейлі, онлайн-магазинах. Платформа великих даних Vkursi проаналізувала, скільки компаній з російським та білоруським корінням, які виробляють харчові продукти й продають їх в Україні, та що з ними зараз відбувається.
Компанії з російським та білоруським корінням, які у 2023 році продають продукти в Україні. Інфографіка: Vkursi
Додатково розповідаємо, яка ситуація з ребрендингом та перекладом відомих торгових марок з російської мови, яка асоціюється з російським походженням продуктів і напоїв.
Які компанії з російським та білоруським корінням виготовляють продукти в Україні
Щоб дослідити російське та білоруське коріння українських компаній, які виготовляють харчові продукти, напої та тютюнові вироби, Vkursi відібрав бізнес за 16 КВЕДами:
- 10.13 Виробництво м'ясних продуктів
- 10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків
- 10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів
- 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру
- 10.52 Виробництво морозива
- 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості
- 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання
- 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання
- 10.81 Виробництво цукру
- 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів
- 10.83 Виробництво чаю та кави
- 10.84 Виробництво прянощів і приправ
- 10.85 Виробництво готової їжі та страв
- 10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів
- 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.
- 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки
- 11.02 Виробництво виноградних вин
- 11.05 Виробництво пива
- 12.00 Виробництво тютюнових виробів
У реєстрі таких компаній виявилося 172, вони продовжують працювати в Україні й не мають припиненої реєстрації. У топ-7 таких компаній за доходом увійшли:
1. ТОВ «ТС Трейд» (раніше були ТОВ «Орімі Україна»): кава «Жокей», «Jardin», чай «Greenfield», «Принцеса Нурі», «Tess».
Дохід компанії склав 1,69 млрд грн за 2021 рік. Компанія посідає перше місце за доходом у цій галузі.
ТОВ «ТС Трейд» займається виробництвом чаю та кави. До 12 грудня 2022 року одним із її засновників та директором був громадянин рф Олексій Геннадійович Дубровський.
Одним із засновників досі залишається кіпрська компанія «Рімексо Лімітед», яка є бенефіціаром також для компаній ТОВ «Ексімтрейд» (де Олексій Дубровський вписаний засновником й досі) та ТОВ «Орімі Трейд ЛТД». Громадянка білорусі Тетяна Вахляєва вийшла зі складу бенефіціарів цієї компанії у 2022 році, зараз кінцевий бенефіціар – Вероніка Касьяненко, громадянка Сполученого королівства.
Антимонопольний комітет України все ж встановив факт наявності родинних зв’язків між бенефіціаром ТОВ «Орімі Україна» Веронікою Касьяненко (громадянка Великої Британії) та одним із власників російської компанії «Орими Трейд» – Сергієм Касьяненком.
Випускає компанія всім знайомі марки кави та чаю: кава «Жокей», «Jardin», чай «Greenfield», «Принцеса Нурі», «Tess».
Торгові марки «ТС Трейд» з російським корінням: кава «Жокей», «Jardin», чай «Greenfield», «Принцеса Нурі», «Tess». Інфографіка: Vkursi
Які зміни відбулися: компанія змінила найменування, з ТОВ «Орімі Україна» на ТОВ «ТС Трейд». Можливо, щоб замаскувати своє російське коріння. 22 грудня стало відомо, що Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ «ТС Трейд» на 80 млн грн за приховування факту зв’язків з рф.
2. ТОВ «Єрмак Голд»: хінкалі «Сочинские» та «Кавказские», пельмені «Богатырские» і «Аппетитные», вареники «Ароматные» та голубці «Сельские».
Дохід компанії склав 1,87 млрд грн за 2021 рік. Компанія посідає друге місце за доходом у цій галузі.
Засновником є АТ «Ебр Фінанцхолдінг Аг» (Швейцарія) та Ілля Алєксандров, громадянин Мальти, який мешкає у росії.
Компанія виробляє м'ясні продукти та випускає хінкалі «Сочинские» та «Кавказские», пельмені «Богатырские» і «Аппетитные», вареники «Ароматные» та голубці «Сельские».
12 серпня 2022 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) арештувало корпоративні права компанії у вигляді відповідно 70% і 30% статутного капіталу засновників. Загалом розмір основного обтяження становить 63,36 млн грн.
Єдина країна, у яку ця компанія експортувала свої товари, – росія. За 2020 рік туди експортували товарів на суму 410 тисяч гривень.
Які зміни відбулися: БЕБ арештувало корпоративні права компанії у вигляді відповідно 70% і 30% статутного капіталу засновників.
3. ТОВ «Крупяний Двір»: «Крупяний двір» та «Yoshi».
Дохід компанії за 2021 рік склав 456,25 млн грн. Компанія посідає 14 місце за доходом у галузі.
Займається виготовленням борошномельної і круп’яної продукції. Бенефіціар компанії громадянин росії Алавді Халідов. Він також є засновником ТОВ «Трапеза», яке працює в Україні.
У компанії є популярна ТМ «Крупяний двір», під яким випускається чимало круп, та «Yoshi», під якою випускається рис для суші.
Які зміни відбулися: жодних державних санкцій на компанії не було накладено.
Торгові марки ТОВ «Крупяний двір», ТОВ «Трапеза» і ТОВ «Лосинівський маслосирзавод». Інфографіка: Vkursi
4. ТОВ «Оржицький Молокозавод»: «Світанок».
Дохід компанії за 2021 рік склав 147 млн грн. Компанія посідає 77 місце за доходом у галузі.
Одним із бенефіціарів компанії є Валерій Вікторович Горб, який до грудня 2022 року був зареєстрований у рф, але наразі перереєстрував своє місце проживання у Полтавській області.
Єдина торгова марка компанії – це СФГ «Світанок», яке вирощує різноманітні зернові культури. Загалом компанія займається переробленням молока, виробництвом масла та сиру.
Компанія експортує товари до рф, торік ця сума склала 1,68 млн грн. До того ж, компанія виграє чимало державних тендерів – 557 за весь час свого існування й на суму 29,3 млн грн. А лише у 2022 році її дохід від державних тендерів склав понад 6 млн грн.
На компанію не накладено національних санкцій, але є 7 діючих обтяжень на суму 85 млн грн.
Які зміни відбулися: головний бенефіціар компанії, місце проживання якого було зареєстровано у рф, перереєструвався у Полтавській області.
5. ТОВ «Лосинівський Маслосирзавод»: «Мілком» та «Лосинівка».
Дохід компанії за 2021 рік склав 31,83 млн грн. Вона посідає 112 місце у галузі за доходом.
На початку повномасштабної війни 2022 року бенефіціаром був громадянин рб Олексій Володимирович Савчук, а потім його замінив Максім Табуноу, який проживає у США.
Компанія займається переробленням молока, виробництвом масла та сиру. Зареєстровані на неї торгові марки – це «Мілком» та «Лосинівка», під якими, власне, й продаються різноманітні молочні продукти.
Єдина країна експорту – це білорусь. У 2021 році туди експортували товарів на суму у 2,4 млн грн.
Які зміни відбулися: у компанії замінили свого бенефіціара, який був громадянином рб, на громадянина США.
6. ТОВ «Трапеза»: «Gurme», «Bellissimo», «Trapeza» та «Дубаєв продукт».
Дохід компанії торік склав 50,3 млн грн. Компанія посідає 103 місце за доходом у галузі.
Бенефіціаром довгий час був громадянин рф Халідов Булат, який вийшов зі складу у листопаді 2022 року.
Компанії також виготовляє різноманітні крупи, їй належать такі ТМ, як: «Gurme», «Bellissimo», «Trapeza» та «Дубаєв продукт». До речі, саме до групи компаній Dubaev Product, яка має російських власників, і входить ця компанія, разом із ТОВ «Крупяний Двір».
Які зміни відбулися: бенефіціар Халідов Булат, який був зареєстрований як громадянин рф, вийшов зі складу. Натомість він перереєструвався і зараз зазначений у переліку засновників уже як громадянин Туреччини.
7. ПАТ «Коростенський Хлібзавод»: «Твій хліб».
Дохід компанії у 2021 році склав 25,97 млн грн. Загалом вона посідає 241 місце у галузі за доходом.
Кінцевий бенефіціар компанії громадянин рф Олександр Вікторович Моряков, який досі не вийшов зі складу. Компанії належить ТМ «Твій хліб».
Які зміни відбулися: не відбулося жодних змін, також ніяких обтяжень, боргів та санкцій у компанії зараз немає.
«Деокупація» етикетки: які бренди змінили назви з російської на українську
Є ще одна проблема українських і міжнародних компаній – складні відносини з українською мовою. Вони продовжують пропонувати на полиці роздрібного та мережевого ритейлу продукцію з російськомовними логотипами чи брендуванням, словами «білоруська якість» й т.д.
Після повномасштабного вторгнення така символіка не надто приваблювала клієнтів і радувала українців. Тому творцям білоруського пломбіру потрібно було терміново щось змінювати. Крім того, на полицях істотно більше продукції з англомовними написами. Або ж – польською.
Російська все ще трапляється часто, але у лінійках продукції є одночасно як етикетки, оформлені з використанням як російської, так і української, що може вказувати на різні партії виготовлення продуції і вселяти надію, що з часом російські варіанти зникнуть, а українська мова стане єдиним варіантом спілкування з споживачем через такі важливі рекламні площини як етикетка, слоган, склад продукції, контретикетка.
Так, наприклад, лідер ринку морепродуктів України «Водный мир» завершує процес патріотичного ребрендингу та стає «Водним Світом». Це одеська компанія, яка, хоч і мала проукраїнську позицію, 21 рік існувала на ринку з російськомовним логотипом. Однак наважилась на правильний крок і в цілому може бути прикладом реакції на асоціацію споживача російськомовних написів з російським походженням бренду.
А супермаркети відомої мережі «Пчілка» донедавна працювала під російськомовною вивіскою «Пчелка». Але в кінці 2021 року вони вирішили змінити назву, проте зареєструвати назву «Бджілка» не вдалося, бо така вже була в іншої компанії, тож довелося вигадувати креативні рішення.
У 2012 році з’явилася торгова марка «Белая Бяроза» – бренд морозива та напівфабрикатів, які вироблялися у Дніпрі. У компанії казали, що рецепти й сировину імпортували саме з білорусі. Але після початку повномасштабного вторгнення бренд пояснив, що не має жодного стосунку до білорусі, і вже змінив назву на «Біла Береза». Зараз ця ТМ належить українському виробнику морозива ТОВ «Ласунка».
В Україні також довго продавалося пиво «Мінскае Жыгулёўскае» зварене на Львівському пивзаводі Carlsberg Ukraine. Зараз компанія просто випускає пиво «Жигулівське». Ще в асортименті був відомий лимонад «Вятрачок», але йому назву не міняли, а просто припинили випускати.
Залишилося і чимало компаній та брендів, які не поспішають позбуватися російського та білоруського коріння чи перейменовувати свої торгові марки й продукти. Наприклад, ТОВ «Вімм-Білль-Данн Україна », яке має філіал з такою ж назвою у росії, продовжує випускати як «патріотичну» молочну продукцію під ТМ «Слов'яночка», так і сиркові десерти «Машенька», «Дашенька», «Сирочок» і т.д.
ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування» виробляє дитяче харчування під ТМ «Малютка», «Малышка», «Малиш».
ПрАТ «Вінницяпобутхім», відоме всім за торговельними марками «Ушастый нянь», «Лотос-М», «Новый жемчуг», «Sarma», також не перекладало етикетки та написи на пакованні. Втім, влітку арештували на 2 млрд грн активів цієї компанії, бо власниками є російські підприємці, які володіють компанією «Невська Косметика». У асортименті, скажімо, EVA або Мегамаркету онлайн «Ушастый нянь» вже не знайти. Його нема в наявності.
Окрім того, є й чимало європейських та навіть американських компаній, які ігнорують українську мову і не перекладають надписи на своїх товарах. Так, скажімо, у асортименті Rozetka можна побачити продукти харчування для здорового способу життя «Nordic», який представляє на ринку ТОВ «Райсіо Україна ». Надписи на титульній стороні паковання – російською мовою, наприклад, «органические овсянные хлопья», «овсяная каша» чи «хрустящие хлебцы».
Американська транснаціональна компанія «The Procter & Gamble Company» випускає такі пасти, як «Blend-a-Med», «Oral-B», «Crest». В Україні на пастах також написано «экстра отбеливание» чи «защита от чувствительности».
Досі можна придбати товари під торговими марками «Чистая линия», «Чиста лінія», «Бархатные ручки», «Черный жемчуг», які належать компанії «Unil ver Rus» у складі британської компанії «Unilever». У цьому випадку не перекладені назви торгових марок. Інший титульний текст оформлений українською. А на пакованні «Бархатные ручки» з’явилась наліпка «Український продукт» у формі серця кольору прапора.
Nivea, яка належить німецькій компанії «Beiersdorf», також не поспішає перекладати свої етикетки українською мовою. Тому на полицях стоять продукти з «невидимой защитой» «жемчужной красотой», «свежестью морских минералов». «Питание и забота» все ще трапляється й у онлайн-магазинах косметики й товарів для здоров’я. Наприклад, такий асортимент представлений у Watsons або EVA.
Російськомовні назви торгових марок і написи на продукції Unilever, Nivea і The Procter & Gamble Company. Інфографіка: Vkursi
Українська компанія «Elfa Pharm Ukraine», яка входить до міжнародної групи компаній «Ельфа» (компанія з однойменною назвою є і в росії), виготовляє чимало косметичної продукції з російськими назвами. Сюди відноситься й бренд «Зеленая аптека», й «Dr.Sante», у якого вся етикетка написана лише російською, й крем «после загара» Sun Energy.
Також ТОВ «1-а Ікорна компанія», попри те, що працює в Україні й не має російського коріння, продає ікру виключно з російськими назвами. Так, у них є ікра «Мореход», «Северный берег», «Полуостров», «Икорные традиции» й ТМ «Восток Рыба».
Деокупація етикеток відбувається не так швидко, як того хотілося б, з різних причин. Це дійсно потребує чимало часу, грошей та ресурсів, адже зміна логотипів і повний редизайн паковання – доволі енергозатратний процес. Втім, деякі компанії просто ігнорують необхідність цього кроку, адже вони куруються з росії й не вважають за потрібне перейменовувати свою продукцію.
Щодо міжнародних компаній, то тут необхідна правильна комунікація й діалог з залученням дистриб'юторів та ритейлерів, що допомогло б донести важливість перекладу етикетки українською. Адже, вочевидь, для деяких міжнародних компаній Україна та росія досі залишаються близькими та спорідненими за мовою країнами. І саме цього стереотипу варто позбутися якомога швидше.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора