Після початку повномасштабної війни приблизно 1 млн осіб бігли до Німеччини з України, переважно жінки та діти. З того часу умови життя цих людей покращилися: на початку 2023 року більшість із них відвідували мовні чи інтеграційні курси або вже закінчили їх, четверо з п'яти біженців живуть у приватній квартирі чи будинку. Частка працевлаштованих біженців трохи збільшилася в період із кінця літа 2022 року до початку 2023 року. З-поміж біженців, що не працюють, відзначається високий рівень зацікавленості в працевлаштуванні. Майже половина українських біженців зараз мають намір залишитися в Німеччині на триваліший строк, і ця тенденція посилюється. Такими є основні результати другої хвилі опитування «Біженці з України в Німеччині», яке проводять чотири дослідницькі організації ФРН.
Під час першої хвилі наприкінці літа минулого року було опитано приблизно 11 тис. біженців віком від 18 до 70 років у всій Німеччині. У другій хвилі – майже 7 тис. осіб на початку 2023 року. «Проміжний висновок дуже обнадійливий: участь у громадському житті останнім часом значно просунулася вперед», — пояснює Маркус Грабка, член правління SOEP у DIW Berlin.
Плани українських біженців у Німеччині
Хоча поки що незрозуміло, чи буде продовжено право на проживання для українців, яке зараз обмежено березнем 2024 року, і як надовго, на початок цього року майже половина біженців (44%) мають намір ще кілька років або навіть назавжди залишитися в Німеччині. Це на 5 відсотків більше, ніж наприкінці літа 2022 року. Із 71% тих, хто не хоче залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну після закінчення війни, а ще 30% хочуть підтримувати тісний зв'язок із Німеччиною.
На початку 2023 року відзначено значний прогрес у вивченні німецької мови: троє із чотирьох біженців відвідували або вже пройшли один або кілька курсів німецької мови, але найчастіше – інтеграційний курс. Частка біженців, які заявляють, що вони «зовсім» не розмовляють німецькою, скоротилася більш як удвічі (до 18% на початку 2023 року).
Через високу відвідуваність мовних та інтеграційних курсів, які покращать можливості працевлаштування в майбутньому, поточний рівень зайнятості збільшився незначно, як порівняти з кінцем літа 2022 року: 18% осіб віком від 18 до 64 років проти 17%. Понад дві третини українських біженців, які не працювали за наймом на початок 2023 року, хотіли почати працювати негайно або протягом року. Це має позитивно вплинути на дохід домогосподарств біженців, який на момент проведення дослідження становив у середньому 850 євро на місяць.
Значну частку біженців становлять діти та молодь: приблизно кожен другий українець приїхав до Німеччини хоча б з однією неповнолітньою дитиною, до того ж майже половина цих дітей віком до 10 років. Їхнє психологічне самопочуття трохи покращилося, як порівняти з першим опитуванням, але воно все ще нижче за нормальні значення для інших дітей і молоді в Німеччині.
Майже всі діти шкільного віку з України відвідують загальноосвітню чи професійну школу. Але лише 6 із 10 дітей віком 3 — 6 років відвідували дитячий садочок.
«Для українських біженців у Німеччині важлива наявність досить великої кількості місць у дитячих садочках. Щоб батьки могли відвідувати мовні курси та влаштовуватися на роботу, а діти – щоб вивчати мову, мати структуроване повсякденне життя та знайти друзів», – наголошує Андреас Етте, керівник дослідницької групи з міжнародної міграції в інституті BiB.
