МВФ виділив Україні п'ятий транш кредиту: що буде далі

Автор

Валерій Моісєєв

Рада виконавчих директорів МВФ 28 червня ухвалила 4-й перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України. Найближчим часом Україна отримає п'ятий транш за програмою у сумі $2,2 млрд, ці гроші будуть спрямовані на фінансування бюджетних потреб.

Що буде з програмою МВФ далі

Програма EFF діє з 2-го кварталу 2023 року по 1-й квартал 2027 року. Загальний обсяг фінансування – близько $15,6 млрд, на 2024 рік заплановано виділення $5,4 млрд.

Фонд здійснює щоквартальний моніторинг (перегляд) реалізації EFF. Це робиться для того, щоб переконатися, що програма, основною метою якої є підтримка макрофінансової стійкості в Україні та впровадження структурних реформ на шляху до членства в ЄС, виконується.

Графік найближчих переглядів програми МВФ:

5-й перегляд – з 1 вересня 2024 року, запланована сума $1,1 млрд;
6-й перегляд – з 1 грудня 2024 року – $1,1 млрд;
7-й перегляд – з 1 березня 2025 року – $0,9 млрд.

«З точки зору зобов'язань щодо реформ, не бачу якихось суттєвих проблем із проходженням 5-го перегляду. За структурними маяками, Україна має ухвалити закон про перезавантаження БЕБ (закон прийнятий та опублікований 29 червня. – ). Залишається також постійно діючий критерій щодо капіталізації державою системних банків та неучасті в капіталі щодо решти банків», – заявив голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Які нові зобов'язання перед МВФ взяла на себе Україна

За 4-го перегляду Україна оновила Меморандум про економічну та фінансову політику, тобто набір жорстких та м'яких зобов'язань, які бере на себе позичальник у ході виконання програми МВФ.

Меморандум включає набір структурних маяків, тобто щодо жорстких вимог щодо реформ, які має реалізувати Україна з початку дії програми до конкретного терміну. Після оновлення меморандуму їх стало 37, з яких 23 уже виконані.

Додали два структурні маяки:

внесення змін до Митного кодексу (до кінця жовтня 2024 року). Законопроєкт має: спростити митні процедури; роз'яснити трактування митного боргу; створити правову основу для звільнення митників, включаючи їхню перевірку на чесноту в рамках періодичної переатестації; запровадити найм персоналу митниці на контрактній основі тощо. Відповідний законопроєкт №6490-д уже прийнято у першому читанні;
внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) (до кінця жовтня 2024 року). Законопроєкт має скасувати обов'язкове закриття досудового розслідування у зв'язку з пропуском його строків у низці випадків. Йдеться про відміну «правок Лозового».

Зміст двох маяків було модифіковано, а терміни їх виконання перенесено:

більш чітко виписані завдання щодо розробки методології оцінки впливу податкових пільг, включаючи їх вартість для бюджету, з метою застосування єдиного підходу до реформ (термін виконання перенесено на кінець вересня 2024 року);
уточнено завдання з аналізу заборгованості та оцінки фінансового стану компаній теплокомуненерго на основі камеральної перевірки авторитетною аудиторською компанією (термін перенесено на кінець жовтня 2024 р.)

Термін виконання одного маяка просто перенесено з кінця липня на кінець грудня 2024 року. Йдеться про ухвалення закону, який запустить новий незалежний суд (замість ліквідованого ОАСК) для розгляду адміністративних справ проти держорганів.

Які зобов'язання у меморандумі з МВФ безпосередньо стосуються бізнесу

Україна зобов'язується утримуватися від будь-яких заходів, які зменшують базу доходів. Виняток – пільги для сектору безпеки та оборони, які мають бути таргетованими, обмежені у часі та контрольованими.

Наголошено, що базою для реалізації фіскальної політики та фіскальних реформ є Національна стратегія доходів (НРД).

Додаткові джерела доходів у короткостроковій перспективі:

подано законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн та паливо;
подано законопроєкт про запровадження акцизу на солодкі напої;
ведеться робота з розробки законодавства щодо запровадження авансових платежів з податку на прибуток для АЗС та оподаткування медичного каннабісу;
з 1 січня 2026 року для мінімізації податкових втрат має почати використовуватись електронна акцизна марка для алкогольних та тютюнових виробів.

У 2024-2027 роках Україна прагнутиме забезпечити мобілізацію додаткових доходів на рівні 3-4% ВВП для забезпечення потреб оборони, соціального захисту та відновлення. Фіскальні реформи на середньострокову перспективу включають:

розроблення комплексного пакету заходів на післявоєнний період для реформування оподаткування викидів вуглецю;
аналіз та оцінку оподаткування видобувних галузей;
визначення принципів оподаткування віртуальних активів;
збільшення прогресивності податку на доходи громадян (якщо дозволять умови);
імплементації правил боротьби з ухиленням від сплати податків, які враховують вимоги Директиви ЄС та найкращі міжнародні практики.

Обіцяно прийняти закон про бюро кредитних історій до кінця вересня 2024 року.

НБУ, Мінекономіки та Мінфін планують до кінця червня підготувати законопроєкт щодо повноцінної системи страхування військових ризиків.

До кінця липня 2024 року планується затвердити нормативні акти, що полегшують доступ іноземних інвесторів до муніципальних облігацій та інших боргових інструментів, пов'язаних із відновленням.

До кінця липня НБУ має запропонувати спеціальну обмежену (особливо щодо кредитування) банківську ліцензію для доступу до фінпослуг громадян та підприємств у зонах поблизу бойових дій та на деокупованих територіях.

Уряд планує відновити подання фінансової звітності та аудиторських звітів:

для фінансових установ за 2023 фінансовий рік;
для інших суб'єктів господарювання – за 2024 фінансовий рік.

Заплановано такі зміни у програмі кредитування «5-7-9%»:

поява критеріїв ESG (вплив на довкілля);
запровадити ліміт 5 млн грн на кредити для поповнення оборотного капіталу у непріоритетних секторах;
знизити маржу банків на 300-500 базисних пунктів (3-5 процентних пунктів);
пріоритет у кредитуванні – невеликі середні підприємства.

«Уряд обіцяє «друкарський верстат НБУ» не включати і спочатку шукати інші шляхи фінансування, якщо буде непередбачувана потреба чи затримки у допомозі партнерів. Судячи з меморандуму, зараз готують постанову НБУ, яка визначить усі «червоні прапорці» та умови, узгоджені з партнерами» , – зазначив народний депутат Ярослав Железняк.