Безвіз України з Євросоюзом знову тримається «на волосині». 17 вересня 2020 року заступниця голови делегації парламентського комітету з питань співпраці між ЄС та Україною Віола фон Крамон у своєму Twitter заявила, що наша країна може втратити безвізовий режим і фінансову допомогу від Євросоюзу.
Це сталося через призначення Верховною Радою 17 вересня 2020 року сумнівних членів конкурсної комісії з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Забезпечення прозорої та чесної процедури підбору та призначення нового глави САП є обов'язковою умовою ЄС для продовження безвізу з Україною та надання 60 млн євро макрофінансової допомоги.
З початку вересня партнери висловлювали стурбованість процесом відбору до конкурсної комісії, а в Україні твердять: підстав для зупинення безвізу немає.
Хто дійсно має рацію і чи є привід хвилюватися – розбиралося 
.
Скандал і стурбованість: як вибирають нового главу САП
Глава САП Назар Холодницький подав у відставку 21 серпня 2020 року. Він натякнув на тиск у бік САП і Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
«За час моєї каденції змінилися чотири генеральні прокурори, кожен із яких у свій власний спосіб хотів створити режим підзвітності САП. Кожного разу це починалося з невиконання нами (САП) тих чи інших вказівок, що спричиняло іноді агресію й певні непорозуміння. Після чого кожного разу врешті-решт приходило розуміння, що САП є самостійним і непідконтрольним органом, і ми знаходили порозуміння... Ми системно стикалися з політичними спробами посягання на нашу незалежність і маніпуляціями за результатами роботи. Для цього залучаються величезні ресурси, просуваються тези про необхідність перезапуску/реорганізації/ліквідації САП, зменшення обсягу повноважень, ухвалюються або навіть скасовуються окремі закони», – писав він на своїй сторінці у Facebook.
Після цього депутати взялися за формування комісії з проведення конкурсу на посаду глави САП. До його складу мають увійти 11 осіб. Чотирьох членів призначає Рада прокурорів, а сімох – Верховна Рада.
17 вересня Рада затвердила склад комісії. До неї увійшли В'ячеслав Навроцький, Євген Соболь і Андрій Дрозд від «Слуги народу»; Олена Бусол і Катерина Коваль від групи «За майбутнє»; Андрій Гуджал від ОПЗЖ; Богдан Романюк від групи «Довіра». Новими в складі комісії є лише двоє: Олена Бусол і Катерина Коваль. Решта п'ятеро вже були в складі попередніх комісій, які відмовлялася затверджувати Рада.
В Офісі президента (ОП) заявили, що парламент ухвалив таке рішення «цілком у рамках суворої процедури і жвавої парламентської дискусії». Однак у «Центрі протидії корупції» (ЦПК) повідомили, що більшість членів комісії не відповідають вимогам закону через брак досвіду в антикорупційній сфері, відсутність бездоганної ділової репутації та високих моральних якостей.
«В обраних Радою кандидатів немає досвіду в антикорупційній сфері, також вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних і моральних якостей, суспільного авторитету. 5 із 7 кандидатів раніше вже було провалено під час голосування парламентом. Проте фракція «Слуга народу» подала людей, які вже провалилися раніше, повторно. Для того щоби знайти достатньо голосів, до списку додали двох кандидатів від групи «За майбутнє», підконтрольної олігарху Ігорю Коломойському», – повідомили в ЦПК.
На це, крім згадуваної Віоли фон Крамон, відреагували посольства ЄС і США. Вони повідомили, що від прозорості обрання нового керівника САП залежатиме подальша підтримка України.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що чутки про можливе скасування безвізу є безпідставними, і натякнув на винуватця чуток – п'ятого президента України Петра Порошенка.
«Я знаю, хто поширює цю інформацію. Мені відома ця політична партія, лідером якої є людина,котра й досі вважає, що вона — монарх України, господар України, хоча в цієї людини було п'ять років, щоби відбудувати Україну», – сказав він.
Глава фракції «Слуга народу» Давид Архамія заявив, що листів щодо ситуації із САП і безвізом немає, і закликав більше звертати увагу не на чутки, а на документи.
Немає документів – немає справи. Чи є підстави для скасування безвізу?
Ініціатором зупинення безвізового режиму можуть виступити країни ЄС і Єврокомісія, яка моніторить ситуацію в країнах і вирішує, чи відповідають вони необхідним критеріям. Безвіз можуть зупинити на 9 місяців — за цей час країна, що «провинилася», має знайти способи розв'язання проблеми, через яку виникла така сиитуація.
У ЄС для зупинення безвізу є п'ять причин. Чотири з них стосуються питань міграції. Країні можуть зупинити безвіз, якщо вона є джерелом міграційної загрози. П'ята причина – проблеми з реформами. Справжній «камінь у город» українських реформ.
Як повідомили в Міністерстві закордонних справ (МЗС), Україна не є державою з високим міграційним ризиком. А от створення антикорупційних структур в Україні дійсно було однією з умов надання безвізу, тому зацікавленість ЄС призначенням голови САП є зрозумілою.
Щоби продовжити дію безвізу з ЄС, Україна має й далі боротися з корупцією й підтримувати незалежну діяльність антикорупційних органів. У ЄС вважають, що Україні необхідно реформувати органи прокуратури й судової влади та і провести прозорий конкурс на заміщення посад у САП і директора ДБР.
Але зараз, за словами віцепрезидента Європейської комісії Хосепа Борреля, підстав для зупинення безвізу між Україною та ЄС немає.
«Щодо припинення безвізового режиму — у ЄС є відповідний механізм, у рамках якого готуються регулярні звіти щодо дотримання всіх вимог. Останній такий звіт датовано 20 липня, і ним було підтверджено, що Україна відповідає всім орієнтирам, пов'язаним із безвізовим режимом. До цього дня так і є», – повідомив він під час свого візиту в Україну 22 вересня 2020 року.
За словами першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, зараз немає жодних підстав для можливого перегляду безвізу. Заспокоював українців і прем'єр Денис Шмигаль. Він повідомив, що Рада дотримувалася всіх законодавчих процедур із відбору членів конкурсної комісії.
За словами політолога Олега Постернака, загрози про скасування безвізу є думкою окремих європейських політиків, але вони не відображають позицію ЄС.
«У нас є певна активістська надбудова, куди входять представники різних громадських організацій, афілійовані з деякими західними кредитними структурами. Вони починають писати послам «Великої сімки», до МВФ, ЄБРР, Європейського парламенту про те, що нібито в них є претензії до кандидатур, які увійшли до конкурсної комісії. У наших партнерів це викликає стурбованість — класична фраза, яка уособлює позицію Євросоюзу і стала історичним мемом», — повідомив він в ефірі «Україна 24».
Сьогодні українцям залишається сподіватися, що «останнє китайське попередження» не переросте в реальні документи про перегляд безвізу з ЄС, а конкурс із відбору глави САП буде дійсно прозорим.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
