Старість у радість. Як в Україні отримувати дві пенсії: альтернативні способи

Українські пенсіонери часто перебувають у площині між «залишитися в живих» і «місія нездійсненна». Державної пенсії ледь вистачає на комуналку та мінімальний кошик харчів. А коли пощастить заощадити, може, ще внукам «від зайчика» яка-небудь купюра перепаде.

Водночас існує альтернатива, де людина дбає про старість замолоду та самостійно визначає розмір власної пенсії. Взяти все у свої руки — наразі єдина можливість накопичити на гідний заслужений відпочинок в Україні.

розібралося із системою недержавного пенсійного забезпечення і з’ясувало, чи можна їй довіряти. Розповідаємо, як отримувати дві пенсії та проживати старість у достатку.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) — це фінансова установа зі статусом неприбуткової організації. Її мета:

• накопичувати пенсійні внески;
• примножувати ці кошти завдяки інвестиціям;
• повертати їх назад через пенсійні виплати, коли учасник досягне пенсійного віку.

Діяльність НПФ регулює Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Фонди бувають відкритими (для всіх), корпоративними (для компаній-роботодавців та їхніх співробітників) та професійними (для профспілок).

Припустимо, ви зібралися накопичити на пенсію за допомогою НПФ. Можна відкладати для себе, а ще робити внески на рахунок родичів. У такому разі ви — вкладник фонду, а ваші родичі — його учасники. Якщо одного фонду вам замало, можете платити відразу в два, а то й три — скільки гаманець дозволить. Також у вас є право змінювати фонди: не сподобався цей — переходите в інший.

Читайте також: (Без)бідна старість: як розрахувати свою майбутню пенсію

Щоб стати вкладником або учасником НПФ, треба взяти паспорт, ідентифікаційний номер і звернутися до обраного фонду. Там із вами укладуть пенсійний контракт і відкриють індивідуальний рахунок. Ви самі обираєте розмір і періодичність внесків, пенсійний вік (максимум на 10 років нижчий від державного).

Також зазначаєте термін, протягом якого хочете отримувати пенсію в майбутньому (мінімум 10 років). Усю суму за раз можна попросити лише в трьох випадках:

• ви переїжджаєте за кордон;
• коштів не вистачить, щоб протягом 10 років платити щомісяця пенсію в розмірі хоча б 50% від прожиткового мінімуму (якщо в 2022 -му хочете отримувати недержавну пенсію, у 2021 на рахунку має бути від 106 тис. грн);
• через критичний стан здоров’я або інвалідність.

Коли учасник помирає, гроші не згорають. Їх передають спадкоємцям згідно із заповітом або нормами цивільного права.

Як проживати старість у достатку? Фото: Unsplash

Структура НПФ тримається на трьох китах: адміністратор фонду, компанія з управління активами та банк-зберігач. Адміністратор укладає з вами контракт, розраховує та платить податки з пенсійних виплат, веде облік і надає звітність.

Грошима розпоряджається компанія з управління активами. Її завдання — ефективно інвестувати кошти в цінні папери, які триматиме в себе банк-зберігач.

«Пенсійний фонд реінвестує акумульовані кошти. Таким чином він не просто зберігає активи, а й отримує дохід. Ідеться не про надзвичайний прибуток, але нараховані відсотки з хорошим запасом перекривають інфляцію, а це важливо в накопиченнях такого роду», — пояснює радник голови правління CreditWest Bank Василь Невмержицький.

НПФ не може отримати значний прибуток, бо держава, як правило, встановлює жорсткі межі для інвестицій. Усе-таки ключове завдання фонду — зберегти кошти. Тож у дохідні високоризикові активи їх не інвестують, а надійні інструменти суперприбутковістю не вирізняються.

Куди інвестує недержавний пенсійний фонд? Фото: УААПФ

Хоча фонди недержавні, держава все одно їх контролює. За адміністратором стежить Нацкомфінпослуг, за компанією з управління активами — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, за банком-зберігачем — Нацбанк.

Майно недержавних пенсійних фондів разом із інвестиційним прибутком належить виключно його учасникам. За законом НПФ не може збанкрутіти. У кризових ситуаціях учасники та їхні кошти просто переходять до іншого фонду.

«Повноцінних альтернатив такій системі немає. НПФ — чи не єдина можливість забезпечити пенсію на максимально лояльних умовах. Людям 30-40 років варто обдумати цей варіант, адже шанси, що Пенсійний фонд «одужає» до їхнього виходу на пенсію, мізерні», — говорить член Асоціації правників України, юрист Роман Чумак.

Плюси накопичення пенсії через НПФ:

• На недержавну пенсію не впливає стаж роботи чи розмір зарплати. Усе залежить від вас: скільки хочете, стільки вкладаєте й отримуєте.
• Немає штрафів за несвоєчасний грошовий внесок.
• Гроші належать вам і передаються у спадок. Треті особи не мають права їх вилучити.
• НПФ ділить увесь інвестиційний прибуток порівну між учасниками.
• Є податкові знижки на ПДФО.
• Можна працювати за кордоном, а пенсію платитимуть в Україні.

За словами Сотскової, у НПФ є кілька переваг перед банками та страховими компаніями: «Банки в основному пропонують депозити до 1 року з пролонгацією. «Довгих» депозитів на строк понад 5 років практично не видають, бо вартість ресурсів із часом змінюється. Хто від цього виграє — передбачити складно».

Навіть якщо ви знайдете «довгий» депозит на 10 років, умови користування ним будуть обмежені. Наприклад, не можна достроково знімати кошти, поповнювати депозит, а банк завжди залишає за собою право перегляду відсоткової ставки.

«У страхових компаніях для довгострокових накопичувальних програм діють жорсткі умови накопичення. Можливості змінити параметри внесків та виплат немає, а штрафні санкції є», — пояснює Сотскова.

Із відносних мінусів НПФ експерти виділяють такі:

• дохід не гарантований;
• внески тільки в гривнях;
• достроково гроші виплатять лише через поважну причину (еміграція, важка хвороба, смерть).

Ось на що треба першочергово звернути увагу, коли обираєте недержавний фонд:

• репутація;
• відгуки учасників;
• досвід роботи;
• приріст клієнтів;
• дохідність;
• прозора звітність.

«Утім, головне для будь-якої фінансової компанії — інвестиційний портфель. Дивіться, куди фонд вкладає гроші і що він з цього отримує», — радить Чумак.

Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів минулого року нарахувала в Україні 63 НПФ, але звітність до Нацкомфінпослуг подало тільки 57. У 2020 році учасниками НПФ є 880 тис. українців. Усього фонди отримали понад 2 млрд грн внесків, а виплатили майже 1 млрд грн пенсій. І хоч кількість вкладників збільшилася на 14% порівняно з 2019-м, із розмірами внесків не густо. Фізична особа в середньому сплачує 700 грн на місяць.

Топ-5 НПФ із найбільшою кількістю учасників:

• Професійний НПФ «Магістраль» — для залізничників (326 тис.)
• Відкритий НПФ «Європа» (134 тис.)
• Відкритий НПФ «Емерит-Україна» (70 тис.)
• Відкритий НПФ «ВСІ» (55 тис.)
• Відкритий НПФ «ОТП Пенсія» (51 тис.)

Лідер за вартістю активів — корпоративний пенсійний фонд НБУ (1,5 млрд грн). Він же виплатив найбільше пенсій (610 млн грн). Найвищі доходи в НПФ «Українська пенсійна спілка»: чиста вартість одиниці його пенсійних активів зросла минулого року на 17%.

Візьмемо для прикладу умовний пенсійний фонд, що нараховує 7% річних.

Якщо українець відкладатиме в сумі 1 тис. грн на рік з 18 років, до виходу на пенсію він назбирає 265 тис. грн. З огляду на середню тривалість життя пенсія становитиме 1840 грн на місяць. Мало? А ще врахуйте: купівельну спроможність цих грошей за 42 роки суттєво з’їсть інфляція. Якщо на тих же умовах відкладати 1 тис. грн, але вже на місяць (у сумі 12 тис. за рік), пенсія становитиме приблизно 22 тис. грн.

«Чи вистачить цього — питання дискусійне. 1 тис. грн за середньої зарплати 14 тис. грн — значна сума витрат. Та й для розрахунку взяли ідеальну ситуацію. У більшості українців немає 42 років для пенсійних накопичень. Ми не думаємо про далеке пенсійне майбутнє у 18», — говорить Невмержицький.

Ось чому потрібен другий рівень — обов’язкова накопичувальна пенсія. Така система вигідна не тільки майбутнім пенсіонерам, а й державі. Акумульовані кошти інвестуються переважно всередині країни, а це плюс для економіки.

«Передусім треба розуміти, що з тисячі гривень мільйон не зробиш. Вища дохідність дорівнює вищий ризик. Консервативні стратегії теж не цілком безпечні. Так ще й інфляція може з'їсти левову частку інвестиційних доходів», — застерігає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Якщо таки наважилися, пам’ятайте: в інвестуванні існує єдине суворе правило — диверсифікація. Не можна інвестувати всі засоби в один актив. Які варіанти варто розглянути?

Читайте також: Жуки та готівка: топ-6 варіантів для інвестицій 2021 року

Українців передусім приваблює нерухомість. Люди розуміють: здача квартири в оренду забезпечить прийнятний рівень доходу навіть через 20-30 років. «Утім, як тільки зростають комунальні тарифи, падає ваш прибуток. Плюс є ризик втратити кошти через банкрутство забудовника», — додає Хмелевський.

Інші інструменти вимагають постійного контролю. «Акції будь-якої перспективної технологічної компанії через 5 років можуть знецінитися. Те, що сьогодні пік прогресу, завтра застаріла технологія. Вчасно не вийдете з активу — залишитеся ні з чим», — стверджує Невмержицький.

З огляду на майбутнє, перспективно інвестувати в медицину, агропромисловість, розважальні технології, енергетику.

Криптовалюта нині здається привабливим інструментом. Перспектива в цього активу є, але адекватно її оцінити заважає розмите законодавство. На думку експерта, поки що криптовалюта — модний спекулятивний інструмент, на якому одні зароблять, а інші — втратять. Причому останніх буде більше.

«Золото стабільне, але економіка змінюється. Немає гарантій, що через 30 років воно збереже статус головного резервного активу. Валюта як інвестиційний інструмент узагалі нічим не допоможе. Будь-які фіатні гроші знецінюються. Питання тільки, як швидко. У найкращому разі купівля умовних доларів зменшить неминучі інфляційні втрати, але навіть за інфляції в 1% за 42 роки їхня купівельна спроможність упаде на третину», — говорить Невмержицький.

«Пересічному українцю я не рекомендую навіть пробувати вибудовувати власні інвестиційні стратегії. Проблема не в тому, що вони вимагають якихось надскладних знань, а в тому, що без належної уваги більшість з них стануть помилковими», — радить експерт.

Куди, як, скільки і чи відкладати взагалі — вирішувати кожному особисто, бо якщо в розвинених країнах гідну старість здатна забезпечити держава, то в Україні прийнято говорити: «Людина — коваль своєї пенсії».

Читайте також: «Укрпошта» поставила ультиматум Кабміну: українці можуть залишитися без пенсій 2021 року