Пенсії по-новому: що передбачає накопичувальна система

Богдан Славіч
член Асоціації правників України, юрист АО «ЮК Арес»
Фото: 3D Animation Production Company/Pixabay

Фото: 3D Animation Production Company/Pixabay

У жовтні прем’єр Денис Шмигаль заявив, що вже через 15 років держава не зможе виплачувати пенсії.

В уряді зазначили, що єдиним порятунком може стати запровадження накопичувальної системи.

Зі свого боку для її запуску міністр соціальної політики Марина Лазебна закликала парламент ухвалити законопроєкт №2683.

Telegram Logo

Експерти зазначають — старт пенсійної реформи може закінчитися ледь не миттєвим провалом. Детальніше проаналізуємо законопроєкт та розберемося в ситуації.

Кожен із нас хоч раз мріяв про те, щоб отримувати гроші, не роблячи нічого. Одним зі способів такого «пасивного заробітку» є вихід особи на пенсію.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Проте, як свідчить практика, пенсії не завжди вистачає не просто для достатнього життєвого рівня, а навіть для того, щоб вижити.

Насамперед, це пов’язано з недосконалістю системи пенсійного забезпечення, ірраціональним використанням бюджетних коштів і високого рівня корупції.

Та насамперед слід звернути увагу саме на недосконалість системи. На підтвердження свого тезису наведу статистичні дані, а саме — дефіцит Пенсійного фонду за 2014-2019 роки:

znimok-ekrana-2020-11-05-o-175729.png

Відповідно до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», джерелами формування коштів Пенсійного фонду є:

  • надходження від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ);
  • інвестиційний дохід від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету ПФУ в майбутніх періодах;
  • кошти держбюджету та цільових фондів, благодійні внески юридичних і фізичних осіб, добровільні внески;
  • кошти, сплачені виконавчій дирекції ПФУ за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам;
  • суми від фінансових санкцій та пені за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та використання коштів ПФУ.

Враховуючи розмір дефіциту та можливі джерела надходження коштів до Пенсійного фонду, можна зробити висновок, що треба або скорочувати кількість пенсіонерів та їхні пенсійні виплати, або збільшувати оподаткування для населення.

Нагадаю, що Шмигаль назвав термін у 15 років. Враховуючи наведене вище та той факт, що відбувається старіння нації, а кількість працездатного населення зменшується, Україна потребує повної зміни пенсійної системи.

Український законодавець вбачає розв'язання проблеми у введені загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, що передбачене у законопроєкті №2683 від 27 грудня 2019 року.

Однак, чи справді це призведе до бажаних змін? Для цього слід проаналізувати зазначений вище документ та поглянути на практику введення накопичувального пенсійного забезпечення в інших країнах.

Аналізуючи законопроєкт №2683 від 27.12.2019 року, насамперед слід звернути увагу на джерела формування коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення (ст. 3 законопроєкту):

  • внески до системи накопичувального пенсійного забезпечення;
  • інвестиційний дохід, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення у порядку, встановленому законом;
  • суми пені, сплаченої учасником системи або платіжним представником за несвоєчасне перерахування сум внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення на користь учасників системи.

Отже, як ми бачимо, даний фонд формуватиметься насамперед із власних внесків осіб, які бажатимуть отримати пенсію. Іншими словами, бажаєш пенсійне забезпечення — потурбуйся про себе сам.

Однак, враховуючи таку систему, може скластися враження, що держава перестає турбуватись про окрему групу населення та не виконує свій обов’язок, передбачений ст. 46 Конституції. Чи так це насправді?

Враховуючи трактування та зміст 46 ст., при введенні системи накопичувального пенсійного забезпечення не має виникнути конфліктів та спорів, оскільки держава і досі зобов’язується гарантувати соціальний захист у вигляді пенсійних виплат, однак зміниться механізм та суми.

Вирішуючи питання ефективності накопичувальної системи, слід звернути увагу на досвід інших країн, які вже користуються такою системою.

Для прикладу можемо взяти США, де у кожного американця є право відкрити особистий пенсійний рахунок — IRA (Individual Retirement Account).

Порядок відкриття та ведення цих рахунків також строго регулюється американським законодавством. Неоподатковувані ліміти щорічних внесків на IRA обмежені верхньою межею у $2 тис.

Кошти з рахунку можна зняти тільки при досягненні 59,5 р. або пізніше, але у 79,5 р. рахунок закривається в обов’язковому порядку.

За весь час накопичення коштів на IRA не оподатковуються, однак у момент їх зняття та закриття рахунку з усієї суми сплачується прибутковий податок.

Тобто в США держава тримає «під замком» твої гроші та виплатить їх лише при досягненні певного віку, однак при досягненні віку 79,5 року такий рахунок буде автоматично закритий, а гроші, які на ньому зберігалися, виплачені власнику рахунку.

У Швеції, де населення вважається одним із найзахищеніших, працівник має можливість вибрати приватний пенсійний фонд чи навіть кілька із 800 пенсійних фондів, де він розміщує свої накопичення з мінімальною прибутковістю у 3% річних.

Інвестиції пенсійних фондів жорстко регулюються, зокрема, діють обмеження на інвестиції в нерухомість або прямі позики. За пенсійними фондами здійснює нагляд Міністерство фінансів країни, що проводить щорічну фінансову перевірку та звітує про роботу фондів перед парламентом.

Найбільшого поширення у Швеції набули добровільні професійні пенсійні системи, регульовані колективним договором між працівником і роботодавцем. Вони охоплюють близько 90% працівників і забезпечують додаткову пенсію літнім людям.

Як бачимо, система накопичувального пенсійного забезпечення має попит серед найрозвиненіших країн світу, що свідчить про її ефективність та доцільність.

Та виникає питання щодо реалізації такої системи в нашій державі, її економічних показниках та «українських реаліях». На мою думку, відповідь на це питання ми отримаємо, виключно реалізувавши таку ідею на практиці.

Попри все це, враховуючи проблему пенсійного забезпечення, що вже існує в нашій державі, введення системи пенсійного накопичення буде краще за те, що ми маємо сьогодні.

Як на мене, сам законопроєкт №2683 не є досконалим і не сподобається тим, хто має вийти на пенсію у найближчі 5-10 років, тому є ризик неприйняття такої системи населенням.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини