«Міжнародний стандарт пенсії – 40% заробітку». Інтерв'ю з міністром соцполітики Мариною Лазебною

Фото: пресслужба Кабінету Міністрів України

Фото: пресслужба Кабінету Міністрів України

Марина Лазебна, міністр соціальної політики України

Уряд вирішив надавати державну допомогу фізичним особам-підприємцям, які на період карантину втратили доходи. У планах також є інші соціальні програми. Як держава допомагатиме громадянам виходити з коронакризи; як захиститися від домашнього насильства, випадки якого почастішали останнім часом; коли нарешті відбудеться пенсійна реформа — про це The Page розпитало міністра соціальної політики Марину Лазебну.

— Які пільги заплановано для людей, що втратили роботу під час карантину? Яким категоріям ви збираєтесь надавати пільги?

— Коронавірусна криза поставила під загрозу не тільки життя та здоров'я людей, але й загнала в економічну пастку мільйони українців. Завдання соціального блоку уряду – захистити людей. Перше, з чого ми почали, – підготували програми матеріальної підтримки тим, кому найважче (до речі, це зробили всі країни Європейського Союзу). Це пенсіонери, особи з інвалідністю, малозабезпечені сім'ї, багатодітні сім'ї — особи, які соціально вразливі.

Друге, що роблять також у всьому світі, включно з Україною, – це спрощення доступу до соціальних програм та розширення їх. Ми прийняли пакет заходів щодо підтримки пенсіонерів. Підвищили пенсії тим, кому за 80 років. Реалізували ініціативу президента та видали по 1000 грн тим, у кого пенсія не досягає 5000 грн. Це 10 мільйонів українських пенсіонерів і осіб з інвалідністю. У травні розпочинаємо індексацію пенсій.

Telegram Logo
QuoteУряд допоможе дітям фізичних осіб-підприємців, які призупинили свій бізнес у зв'язку з карантинними заходами. Ухвалено рішення на кожну дитину до 10 років надавати фінансову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму. Якщо дитина до 6 років, то прожитковий мінімум – 1779 грн. Від 6 до 10 років — понад 2218 грн.

Ще ми розширили програму субсидій. 3,2 мільйона домогосподарств сьогодні отримали автоматичне перепризначення субсидій. Тобто їм не треба нікуди ходити, держава про них подбала, і на наступний опалювальний сезон люди, які були в цій програмі, у ній і залишаться. Ми спростили доступ до цієї програми безробітним громадянам.

Також ми на 50% збільшили соціальні нормативи на користування житлово-комунальними послугами. Тобто ще підвищили додаткові виплати у програмі субсидій. І остання новація: раніше субсидії не призначалися, якщо було прострочено заборгованість за два місяці; зараз цей строк збільшили до трьох місяців. Це буде включно по травень місяць.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Є велика категорія людей, які сьогодні втратили засоби до існування. Це малий і середній бізнес, самозайняті особи та особи, які були найманими працівниками, але вимушено стали безробітними. Уряд розробив декілька програм підтримки. Перше – це податкові канікули. Друге – це можливість отримати допомогу у зв'язку з частковим безробіттям. Третє – фінансова допомога для дітей фізичних осіб-підприємців, які призупинили свій бізнес у зв'язку з карантинними заходами. Йдеться про ФОПів першої та другої категорії без найманих працівників. Вони не можуть звернутись до центру зайнятості, тому що їм потрібно спочатку припинити свою діяльність, а вже потім прийти до центру зайнятості. Тому урядом ухвалено рішення на кожну дитину до 10 років надавати фінансову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму. Якщо дитина до 6 років, то прожитковий мінімум – 1779 грн. Від 6 до 10 років — понад 2218 грн.

— Плануються якісь субсидії щодо плати за житло?

— Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, про які я казала вище. Раніше, щоб потрапити до системи субсидій, треба було принести довідку про середньомісячні доходи за попередні шість місяців. Сьогодні для громадян, які втратили роботу, ми це спростили. Принеси тільки довідку про безробіття, і за цією довідкою буде нараховано субсидію. Субсидія залежить від нарахованої суми оплати комунальних послуг, але в середньому платиться щонайбільше 15% доходу людини. Це діятиме до кінця карантину та впродовж 30 днів після карантину.

— Податкові канікули діятимуть так само?

— Так. Це принцип держави в період карантину та в період економічної кризи. Ніхто не говорить про те, що цього не може бути після карантину. Дивитимемось, якою буде ситуація в країні, як відновлюватиметься бізнес, як створюватимуться робочі місця, як швидко все це відбуватиметься. Якщо ситуація погіршуватиметься, то, звісно, держава соціально підтримуватиме людей.

— Яке ваше особисте ставлення до скандалу з рестораном «Велюр»? Ресторан депутата від «Слуги народу» працює. Інші ресторани також хотіли б працювати, але не можуть, бо для них є закон.

— Моє особисте ставлення таке: є закон, він має бути один для всіх. Тоді цей закон усі виконують. А коли таке відбувається, то у людей виникає недовіра до влади та держави. Я проти вибіркового принципу. Сьогодні є обмежувальні заходи, ми всі їх дотримуємось. На мою думку, у цивілізованій європейській країні такого не має бути.

— Ви розповіли, що держава допомагатиме дітям ФОПів, які втратили свою єдину роботу. А яке ваше ставлення до ситуації, що склалася з ФОПами ще до коронакризи та карантину? Я маю на увазі рух «Save ФОП», який підтримує зменшення фінансового навантаження на малий та середній бізнес.

— Я за будь-який здоровий рух. У соціальній сфері громадський сектор дуже активний. Я вважаю, що треба завжди мати зворотній зв'язок, бо це оцінка твоєї політики, дій та заходів. Якщо ФОПи мають певні претензії чи нарікання, то їх треба слухати. У своїй роботі я керуюсь принципом чесного діалогу: не треба прикрашати правду, а доносити ситуацію такою, як вона є. Я не знаю про рух «Save ФОП», але можу розповісти про роботу нашого міністерства. До нас також є багато питань від громадського сектору. Ми з ними спілкуємось, ми направляємо їм усі наші нормативні акти. Це називається демократичний суспільний діалог. Якщо у підприємців були якісь нарікання, то їх треба було почути. Якщо правда була на боці держави і держава знає, для чого вона ухвалює ті чи інші рішення, то треба переконувати людей.

— Ще питання щодо коронавірусу та карантину. Наприкінці минулого року президент Зеленський анонсував програму «Повертайся та залишайся». Люди повернулися додому через коронакризу, але зараз не можуть виїхати з України, щоб працювати, бо уряд призупинив виїзд за кордон. Можете це якось прокоментувати?

— Я б це прокоментувала, але дещо з іншого боку. Уряд не заборонив їм їхати за кордон працювати. Уряд убезпечує людей від того, щоб не було поширення коронавірусної інфекції. Ви знаєте, як складно було повертати українців додому, щоб не було масового ураження. Я вважаю, що це не питання заборони виїзду. Це питання убезпечення нації від поширення коронавірусу. Сьогодні важливо бути ізольованими. Нам потрібно бути в межах своє країни і дбати про своїх людей. Навіщо наражатися на небезпеку?

QuoteУряд не заборонив їхати за кордон працювати. Уряд убезпечує людей від того, щоб не було поширення коронавірусної інфекції.

— На які країни дивиться уряд, кого бере за приклад щодо виходу з коронакризи?

— Дивимося взагалі на Європейський Союз. На Німеччину, Швецію. Скажімо, ми взяли до уваги досвід Швеції щодо ізоляції інтернатних закладів. Коли було запроваджено карантин, ми зробили максимальну ізоляцію там, де люди перебувають постійно. Це інтернатні, геріатричні, психоневрологічні заклади тощо. Ми впровадили вахтовий метод працівників, щоб не було постійної міграції людей. Ввели вітамінну терапію, обладнали ізоляційні кімнати, посилили медичний контроль. Ми спостерігаємо за тим, що роблять інші країни для того, щоб розуміти, як розгортається ситуація.

— Коли відбудеться пенсійна реформа? Коли українці отримають дійсно великі пенсії, за які буде не соромно перед іншими країнами?

— Питання пенсійного забезпечення є для нас найактуальнішим. Тому що, на жаль, сьогоднішня солідарна пенсійна система вже не справляється. У нас є тенденція, і ми бачимо, як падає коефіцієнт заміщення. Коефіцієнт заміщення — це пенсія у відношенні до заробітку; те, скільки людина отримує втраченого заробітку, коли йде на пенсію. Є міжнародний стандарт – має бути 40%. До речі, Україна у 2016 році ратифікувала конвенцію Міжнародної організації праці, тобто взяла на себе зобов'язання встановити такий мінімальний соціальний стандарт, щоб мінімальна пенсія відповідала 40% втраченого заробітку.

Насправді, нам важко. Сьогодні один працюючий утримує одного пенсіонера. У нас є дефіцит Пенсійного фонду, тіньова зайнятість та погана демографія. Все це говорить про те, що необхідно робити оздоровлення солідарної пенсійної системи. Але якщо оздоровлювати тільки солідарну пенсійну систему і нічого не робити у напрямку розвитку накопичувального рівня, то ефекту не буде.

Міністерство соціальної політики запропонувало свою модель другого рівня. Ми сьогодні виходимо на діалог із роботодавцями і профспілками. Без соціального діалогу ця система ніколи не працюватиме. Роботодавець має сплатити за свого працівника, працівник має платити за себе, пенсійні накопичення повинні формувати інвестиційний ресурс. Ці кошти мають бути захищені державою та ефективно працювати. І людина, врешті, повинна отримувати додаткову накопичувальну пенсію. Сьогодні це наша мета. Я не бачу альтернативи тільки солідарній системі.

— А що за модель була раніше?

— У 2003 році було прийнято закон, яким запроваджено трирівневу пенсійну систему в Україні. Перший рівень – солідарний, коли всі платять і фінансують пенсію сьогоднішнім пенсіонерам. Другий – це обов'язковий накопичувальний рівень, коли працівник і роботодавець беруть участь у формуванні пенсійних накопичень. І третій рівень – добровільний, коли кожна людина обирає собі недержавний пенсійний фонд, сплачує внески, і ці внески інвестуються. І вона також має свої додаткові добровільні накопичення. Закон набув чинності у 2004 році.

Працює тільки солідарна система і третій рівень. Але людина повинна знати, на яку пенсію вона може розраховувати. І це теж чесний діалог із суспільством. Ми покажемо, як все це бачимо, на якій базі це треба зробити, якою має бути участь роботодавців та працівників.

— А коли будуть перші результати?

— Зараз працюємо з депутатами, створено робочу групу в комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики. Там є експерти, депутати, профспілки, роботодавці. Маємо знайти консенсус.

— В Україні будуть пенсійні фонди? Коли вже можна буде людям, які працюють, відкладати собі на пенсію?

— В країні сьогодні працюють недержавні пенсійні фонди. Деякі з них неактивні, деякі досить ефективні. Я, до прикладу, можу вам назвати недержавний пенсійний фонд Національного банку, один з кращих щодо акумуляції активів. Якщо Національний банк для своїх працівників створив недержавний Пенсійний фонд, то це про щось говорить.

Тут йдеться про певну культуру і певне донесення правильності цього рішення. Насправді, до пенсійної системи є недовіра. Людина не бачить сенсу платити внески, коли вона бачить мізерні пенсії. Держава постійно дотягує, бере на себе зобов'язання. Жоден пенсіонер не залишиться сам на сам. Але ми повинні привчати людей до того, що треба працювати легально, відкладати кошти, оперувати цими коштами, наглядати за ними та контролювати їх. Це також певна програма легалізації заробітної плати.

QuoteДо пенсійної системи є недовіра. Людина не бачить сенсу платити внески, коли вона бачить мізерні пенсії.

— Як ви переконуватимете людей не складати гроші десь у скляночку, а віддавати їх у фонди?

— Ми робитимемо дуже просто. Покажемо умови та ту економічну ситуацію, яка існує. Нам доведеться сказати людям: або буде мінімальна пенсія, яка не гарантуватиме гідне життя на пенсії; або можна іншу мати пенсію. Ми просто покажемо дві моделі. І людина хай обирає. Але, звісно, це питання переконання, довіри до влади, економічного захисту активів. Це комплекс питань. Треба чітко виписати законопроєкт, щоб все було прозоро, щоб була зрозуміла модель.

QuoteУрядова «гаряча лінія» — 1547. Тут надається консультативна психологічна допомога людині, яка потерпає від домашнього насильства.

— Це правда, що під час карантину збільшилась кількість випадків домашнього насильства? Що робити людям, які страждають від такої ситуації вдома?

— Десь на другий тиждень карантинних заходів ми опинились перед фактом, що соціальна ізоляція людей спричиняє певні психологічні конфліктні ситуації в сім'ях. Ми це помітили за кількістю дзвінків на урядову «гарячу лінію» 1547, де надається консультативна психологічна допомога людині, яка потерпає від домашнього насильства.

Це питання зараз на контролі. У нас велика розгалужена мережа в регіонах: людина може зателефонувати до нас. Якщо ситуація критична, то ми направляємо мобільну бригаду. У нас 26 притулків для людей, які постраждали від домашнього насильства, куди ми можемо анонімно забрати людину та надати їй психологічну, соціальну та медичну допомогу.

Ми аналізуємо ці звернення – переважно це психологічна допомога, де треба поговорити з людиною. Я б не сказала, що це сплеск домашнього насильства. Але це говорить про те, що люди сьогодні вже готові про такі речі говорити. Ще п'ять років тому ніхто б нікуди не зателефонував. А сьогодні люди готові звертатися до соціальних служб і просити допомоги. І ми готові їм таку допомогу надавати.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини