Facebook Pixel

«На жоден з проєктів, які я веду, немає державного бюджету». Інтерв'ю із заступницею міністра цифрової трансформації Валерією Іонан

Фото: facebook / Валерія Іонан

Фото: facebook / Валерія Іонан

Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації

Міністерство цифрової трансформації запустило нові онлайн-платформи «Дія. Бізнес» і «Дія. Освіта». Тут пояснюють бізнес-процеси, роз'яснюють ази фінансів і маркетингу, розповідають про кредитні програми, розкладають по поличках конкретні історії успіху, а також вчать складати резюме і знаходити роботу в будь-якому віці. І все це у вигляді ігрових серіалів з українськими зірками в головних ролях. Як навчитися комп'ютерної грамотності й добре заробляти, які нові професії будуть затребувані найближчими роками, як захистити свою родину в інтернеті, як штучний інтелект допоможе державі – про це The Page розпитало заступницю міністра цифрової трансформації Валерію Іонан.

– Для чого потрібне Міністерство цифрової трансформації?

– Міністерство цифрової трансформації було створено у вересні 2019 року. Президент у своїй програмі пообіцяв проєкт держави в смартфоні. Що таке держава в смартфоні? Саме на це питання відповідають чотири ключові цілі нашого міністерства. Перша – зробити за три роки 100% публічних послуг доступними онлайн. Друга – покрити всю країну доступом до мережі, аби в кожному маленькому містечку, селі та на автобанах був доступ до інтернету. Третя – навчити 6 мільйонів українців цифрової грамотності. І четверта – збільшити долю ІТ у ВВП країни з 3 до 10%, тобто розвинути ІТ-індустрію.

Фактично міністерство було створено, аби реалізувати проєкт «Держава в смартфоні» та цифровізувати всю країну. З іншого боку, це така радикальна зміна, на яку так довго чекала Україна, і таке міністерство рано чи пізно мало з'явитися. Схожі відомства є й в європейських країнах. Деякі поєднані з іншими міністерствами, наприклад, економіки. Думаю, це реальний виклик сучасності, на який Україна вже давно мала відповісти.

Telegram Logo

– Першою ластівкою була «Дія». Це і є держава в смартфоні?

– Абсолютно вірно. «Дія» – це бренд цифрової держави. Це ще й акронім, який розшифровується як «Держава і я». Основні проєкти, які створюються в нашому міністерстві, реалізуються під цим брендом. Так, наприклад, є застосунок «Дія», який завантажили вже більше двох мільйонів громадян. Є сайт «Дія. Послуги», який запустили декілька тижнів тому, де є можливість закрити та відкрити ФОП, а також ще близько 20 різних послуг. Також є «Дія. Цифрова освіта». Це проєкт, в якому ми маємо за мету навчити шість мільйонів українців цифрової грамотності за три роки. І проєкт «Дія. Бізнес», який має на меті розвиток підприємництва в Україні.

– А чому з першою «Дією» виникають проблеми? Люди не можуть знайти там свої водійські посвідчення.

– Мобільний застосунок «Дія» – це фактично цифрове відображення тих даних про громадянина, що містить реєстр. Реєстр транспортних засобів МВС створено 2013 року — саме тоді він почав наповнюватися, а до цього часу всі дані зберігалися виключно в паперових архівах. Відповідно, цифрові посвідчення водія чи свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів у застосунку «Дія» мають переважно ті, хто отримував ці документи після 2013 року.

Звісно, бувають випадки, коли навіть нові документи в застосунку не відображаються. Таке може трапитися, якщо до реєстру внесено дані з помилкою — банально оператор міг помилитися однією літерою у прізвищі або ж в номері ІПН, і система вже не зможе вірно ідентифікувати людину. Проте це можна виправити. Передусім, варто звернутися до технічної підтримки. Вони перевірять, чи все добре, і порадять вам наступні кроки. Найчастіше треба верифікувати свої права повторно, і в технічній підтримці вам розкажуть, як це зробити.

Також ми подбали про те, аби власники старих документів теж мали можливість користуватися нашою «Дією». Водночас із запуском першого релізу з'явився ще один сервіс: можливість подати заявку на зміну документу онлайн. Але ця процедура пов’язана з отриманням медичної довідки, яку можна зробити лише офлайн. Зараз ця функція доступна на Єдиному порталі державних послуг «Дія».

Так буде не завжди. Для цього Мінцифри відпрацьовує реформу охорони здоров’я – запровадження системи eHealth. Згідно з попередніми планами, медичні довідки до середини цього року буде скасовано та запроваджено медичні висновки в єдиному реєстрі, з якого всі органи влади зможуть отримувати цю інформацію онлайн через систему eHealth.

QuoteДо середини цього року медичні довідки буде скасовано та запроваджено медичні висновки в єдиному реєстрі, з якого всі органи влади зможуть отримувати цю інформацію онлайн через систему eHealth.

– А чому в міністерстві ставлять ща мету навчити цифрової грамотності саме шість мільйонів? Чому не більше і не менше?

– Насправді умовно це 10% населення України. З цієї цифри (10%) починаються всі подальші інновації. Потім інформація пошириться серед інших громадян, і вони також підключаться до процесу. Крім того, ми порахували нашу спроможність навчити певну кількість людей за 3 роки і зрозуміли, що реально зможемо навчити 6 мільйонів. Можливо, буде більше, можливо — менше. Оскільки ніхто до нас цього не робив, ми наразі не можемо оперувати чіткими цифрами. Проєкт запустили 21 січня в тестовому форматі. На початку квітня на нашій онлайн-платформі навчалися вже майже 160 тисяч студентів, а станом на 30 квітня ми маємо вже 200 тисяч студентів. Це без тих людей, які почали навчатися офлайн у хабах, бібліотеках, тренінгових центрах ще до карантину.

– Це навчання безкоштовне?

– Так. «Дія. Цифрова освіта» – це проєкт, який має дві частини: онлайн-складову і офлайн-складову. Спершу ми провели загальноукраїнське дослідження щодо цифрової грамотності. Воно показало, що 53% українців мають цифрові навички нижче базового рівня. Взагалі цифрова грамотність складається з п'яти компонентів. Перший – це пошук інформації. Треба знати, що таке браузер, вміти створювати власні пошукові стратегії, вводити правильні ключові запити. Другий компонент – комунікація й колаборація. Це все, що стосується комунікації онлайн: електронна пошта, соціальні мережі тощо. Третій – це створення цифрового контенту (відео, фотографії, тексти). Четвертий компонент – ази онлайн-безпеки. Треба знати, як убезпечити себе, тобто правила безпечного паролю тощо. І п'ятий – це вирішення технічних проблем самостійно. Наприклад, коли вдома відпадає Wi-Fi, не панікувати, а знати, як це можна налагодити.

QuoteЦифрова грамотність складається з п'яти компонентів: пошука інформації; комунікації й колаборації; створення цифрового контенту; азів онлайн-безпеки; самостійного вирішення технічних проблем. 53% українців мають цифрові навички нижче базового рівня. А 15% з цих 53% взагалі їх не мають.

– І більш ніж половина людей цього не знає?

– Абсолютно. Вони мають цифрові навички нижче базового рівня. Тобто щось із цих п'яти компонентів вони знають краще, а щось — гірше. Але 15% з цих 53% взагалі їх не мають. Ще одна цифра, яка нас дуже вразила: лише 47% українців реально хочуть навчатися цифрових навичок. Це переважно молода аудиторія, представники якої розуміють, що саме це допоможе їм бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Уперше ми заміряли те, що відбувається у нас в Україні, в грудні 2019 року і ще раз впевнились у своїй цілі на наступні 3 роки. Тоді ж вирішили, що правильно буде розділити проєкт на дві частини: створити онлайн-платформу і мережу офлайн-хабів. Якщо говорити про онлайн-платформу, то це перша кнопка цифрової грамотності країни. Усі освітні програми, які там розміщуються, стосуються саме цифрової грамотності. Вони є і завжди будуть для українців безкоштовними.

З іншого боку, ми розуміємо, що, на жаль, не в кожної родини в Україні зараз є доступ до інтернету та цифрові гаджети. Переважна більшість має смартфони, але не всі. Тому одна з наших цілей – дати цим людям можливість так само навчатися. Тому ми будуємо партнерську мережу, до якої входять бібліотеки, ЦНАПи, школи, університети. Навіть приватний сектор долучається до цієї ініціативи. Ідея полягає в тому, що в хабах завжди є безкоштовний інтернет, безкоштовні цифрові гаджети і там можна безкоштовно навчатися.

– А де є такі хаби?

– Усі адреси можна знайти на нашому сайті. Зараз їх понад півтори тисячі. Ми підписали меморандум з Українською бібліотечною асоціацією. В Україні 6 тисяч комп'ютеризованих бібліотек; близько 1300 з них уже з нами. Ми проводили вебінари для бібліотекарів. Вони знають, як допомогти людині, яка вперше сіла за комп'ютер. У нас є велика амбіційна мета – відкривати власні хаби цифрової грамотності. Я сподіваюся, що протягом трьох років ми зможемо це зробити.

– А чи можна навчити чогось пенсіонерів, аби люди вміли не тільки писати у месенджерах, а якось заробляли на пенсії?

– Звісно. Але для того, аби навчитись заробляти в інтернеті, треба знати ази. На нашій платформі буде п'ять категорій різних курсів. Один з таких напрямків стосуватиметься цифрових професій. Не лише нових цифрових професій, але й тих, що вже є доступними та існують на ринку праці. Наприклад, SЕО-спеціаліст, контент-менеджер, таргетинг-менеджер, e-mail маркетолог. Люди можуть писати тексти на запропоновану тему та розміщувати їх на різних порталах. Або створювати тексти й розміщувати їх у соціальних мережах. Або писати тексти для розсилки електронною поштою.

Можна навчитися професії веб-дизайнера, яка є дуже популярною. Ми навіть плануємо розробити окремий курс з цього напрямку. А ще курси з мобільного обробітку фотографій. На перший погляд здається, що це може бути цікавим лише молодим фахівцям. Але якщо людина добре опанувала смартфон, чому б не розглянути цей варіант й особам старшого віку. В Україні є надзвичайно активна спільнота, яка називається ІТ-бабусі. Вона базується в Одесі, але має філії по всій Україні. Вони почали свою діяльність з того, що навчали одна одну, як користуватися соціальними мережами, електронною поштою, а потім покроково і всьому іншому. До речі, ІТ-бабусі є нашим партнером за проєктом «Дія. Цифрова освіта». Вони надзвичайно нам допомагають: поширюють всі наші курси та забезпечують зворотний зв'язок.

QuoteВ Україні є надзвичайно активна спільнота, яка називається ІТ-бабусі. Вони почали свою діяльність з того, що навчали одна одну, як користуватися соціальними мережами, електронною поштою. Зараз ІТ-бабусі є нашим партнером за проєктом «Дія. Цифрова освіта».

У сучасному світі вік точно не є перепоною. Один з останніх серіалів, який ми зняли для платформи, розповідає про працевлаштування, навчає створювати сучасне резюме, шукати роботу онлайн, проходити співбесіду.

– Ще один напрямок, яким ви займаєтеся, це «Дія. Бізнес». Що б ви порадили власникам малого та середнього бізнесу з огляду на довгий карантин, який руйнує саме невеликі фірми?

– Зрозуміло, що карантин має дуже багато обмежень і в багатьох випадках робить неможливим звичний формат роботи. Я б порадила бізнесам, які є гнучкими та адаптованими до цього турбулентного світу, спробувати змінити свою бізнес-модель, аби створювати додаткові продукти, які можна просувати онлайн. Передусім, треба дивитися на це. Дуже багато представників малого та середнього бізнесу в регіонах і досі не вийшли в онлайн. Вони працювали кілька років в офлайні. Це саме те, що ми називаємо цифровим розривом. Гадаю, що карантин – це час замислитися над тим, як бізнес може перейти в онлайн.

Друге питання – що робити після. Деяким бізнесам карантин завдав нереально великих втрат. На жаль, є компанії, які змушені були закритись, і незрозуміло, чи відкриються вони після карантину. Це ситуація, з якою зіштовхнулася більшість країн світу. Треба думати про наступний крок: як відкрити нову компанію, як створити нові продукти, розуміючи нові виклики.

– Ви здійснюєте моніторинг нових професій. Що буде після цієї коронакризи? Які професії будуть у топі?

– Ні в кого немає чіткої відповіді на запитання, які конкретно професії будуть у топі, а які ні. Ми розуміємо, що весь світ переходить у цифру. Є багато різних прогнозів і футурологів, і аналітиків, і маркетологів щодо того, які професії будуть популярними за декілька років. Усі вони мають складову цифровізації. Це спеціалісти зі штучного інтелекту, з big data, з 3D-моделінгу.

Ми в міністерстві робимо фокус дещо на іншому. Зараз працюємо над тим, аби внести до існуючого реєстру нові спеціальності, за якими працює багато українців, але яких і досі немає в класифікаторі професій. Це SMM-спеціалісти, таргетологи, дизайнери, розробники та багато інших. Сподіваюся, що цього року нам вдасться це зробити.

Крім того, маємо велику мету – перетворити один з коледжів на цифровий. Приміром, ми побачили, що в коледжах або ПТУ є спеціальність «касир», за якою людина навчається два роки. Є й інші спеціальності, які насправді можна опанувати набагато швидше, ніж за два роки. Наприклад, за тиждень чи за два. Зараз ми розробляємо проєкт: хочемо взяти один з таких коледжів, в якому є професії, на опанування якими не потрібно стільки часу, та сконвертувати його в повністю цифровий коледж, де будуть як цифрові професії, так і професії, що знаходяться на перетині, але є дуже популярними. Аби діти, які виходять з цього коледжу, отримували важливі сучасні знання, що будуть потрібні на ринку праці, і одразу могли знайти роботу.

– Це буде онлайн-заклад чи офлайн?

– Офлайн-заклад. Але ми активно працюємо над впровадженням формату змішаного навчання. Забігаючи трохи наперед, скажу, що зараз ми ведемо роботу над створенням проєктного офісу з цифровізації освіти. Це велика сенсація. Ми нікому про це поки не розповідали. Сподіваємося, цей офіс відкриється найближчим часом.

Його пріоритети – створення стратегії цифровізації сфери освіти в Україні. Діяльність офісу можна поділити на два напрямки. Це всі технічні рішення, які потрібно впровадити, зрозуміти архітектуру всіх цифрових проєктів, які мають бути в системі освіти, починаючи від дошкільної й закінчуючи вищою, як вони мають синергувати між собою. Це також стосуватиметься і центральної бази даних, і електронних підручників, і електронних щоденників, і маркетплейсу з усім контентом.

Друга частина – це контент у напрямку цифровізації. Тобто як зробити так, аби цифрову грамотність викладали в закладах освіти. Або як зробити так, аби нові цифрові професії стали доступними в школах, коледжах та університетах. Над усім цим працюватиме офіс цифровізації освіти. Це наш майбутній спільний проєкт з Міністерством освіти і науки. Плануємо створити його вже в найближчі місяць-два.

QuoteМи зараз ведемо роботу над створенням проєктного офісу з цифровізації освіти. Це наш майбутній спільний проєкт з Міністерством освіти і науки. Плануємо створити його вже в найближчі місяць-два.

– Якщо все буде добре, то наступного навчального року діти вже підуть до нової цифрової школи?

– З наступного навчального року будуть пілоти, які стосуватимуться цифровізації. А за 2-3 роки в нас буде величезний прорив у сфері цифровізації освіти. Принаймні ми так бачимо свою місію в цьому.

– Що таке комітет зі штучного інтелекту?

– Це фактично робоча група, до якої входять представники приватного сектору, експерти, які наразі допомагають нам напрацювати концепцію або стратегію штучного інтелекту для України. І ми теж плануємо презентувати її цього року.

– Що буде робити для України штучний інтелект?

– Стратегія включає в себе багато різних напрямків. Перша частина – це освіта: тобто кого і чого ми навчатимемо, яких спеціалістів у сфері штучного інтелекту вирощуватимемо. Друга частина стосується економіки: яким чином ми взаємодіємо з ринком, як роботодавці взаємодіятимуть з університетами, яких спеціалістів найматимуть на роботу, для яких проєктів потрібні їм ці спеціалісти. І третє – це держава: тобто як держава може використовувати штучний інтелект і як використовуватиметься штучний інтелект за декілька років. Окрім того, стратегія містить ще ряд таких блоків, як наука та інновації, кібербезпека, оборона, правове регулювання та етика, правосуддя. Стратегія зараз у работі та ще не є затвердженою.

– Вас критикують за освітній серіал з кібербезпеки. Сама ідея гарна, але серіал, який є на сайті «Дія. Цифрова освіта», нецікавий. Люди хочуть якогось інтерактиву і не розуміють, навіщо виділяти гроші з бюджету на звичайні інтерв'ю. Що б ви відповіли на це?

– Я би розділила свою відповідь на дві частини: перша – щодо бюджету, а друга – щодо серіалу. Якщо говорити про бюджет, то на жоден з проєктів, які я веду, в мене немає державного бюджету. Ситуація з «Дія. Цифрова освіта» така: запустити тестовий продукт нам допоміг фонд «Східна Європа» і проєкт EGAP, тобто перші три серіали (з базової цифрової грамотності, з дитячої онлайн-безпеки для батьків, з цифрової грамотності для вчителів) ми зробили за підтримки Швейцарії. Зараз на кожен серіал, який створюємо, ми маємо окремого донора. Якщо ви думаєте, що донори та бізнес просто стоять з грошима, то це не так. Кожного разу я йду, доношу ідею й пояснюю, чому це важливо.

Це питання нашого суспільства. Якщо ми хочемо, аби змінювалася держава, люди в державі та проєкти, гадаю, суспільству теж треба змінюватися. Замість тотального хейту потрібна підтримка. Якщо ви не вірите в людей, які є в команді, вони вам не подобаються, ви вважаєте, що вони роблять неправильні речі – йдіть і робіть самі. Є купа вакансій, у мене в команді теж є вільні місця. Робота в проєктах, де в тебе немає державного бюджету, надскладна. Повторюся: на жоден з проєктів, які я зараз веду, немає державного бюджету. Тому на головній сторінці «Дія. Освіта» поруч з кожним серіалом є опис, за чиєї підтримки його було створено. Ми це робимо спеціально, аби таким чином подякувати нашому партнеру.

Друга частина відповіді – щодо самих серіалів. Коли ми їх створювали, то, насамперед, думали про те, хто їх дивитиметься. Це контент для старшої аудиторії. Ми спілкувалися з людьми старшого віку про те, який формат їм був би цікавим. Так дійшли до формату освітнього серіалу. Ми створили внутрішні правила і принципи, за якими створюється наш контент. Це принципи серіальності, уривчастості, діалогу. У деяких курсах є багато імпровізації, у деяких цього немає. Ми спеціально намагаємося відійти від формулювання «освітня програма» або «курс, тема, модуль» і переходимо до дефініцій «серіал, сезон і серія». Не через те що це хайпово або дуже сучасно і модно, а через те, що це є зрозумілим. Це освіта через розважальний контент, до якого ми додали ще таку родзинку, як зірка, селебріті.

QuoteНаш контент створюється за принципами серіальності, уривчастості, діалогу. Ми спеціально намагаємося відійти від формулювання «освітня програма» або «курс, тема, модуль» і переходимо до дефініцій «серіал, сезон і серія». Це освіта через розважальний контент, до якої ми додали ще таку родзинку, як зірка, селебріті.

– Якщо серіал, то має бути зірка.

– Тому, наприклад, у першому, другому, третьому сезоні в нас є Надія Матвєєва, Ольга Сумська, Руслан Ханумак. Вони розбиті за сезонами, тобто ми бачимо ту чи іншу зірку залежно від аудиторії, яка нас переглядає. Тепер щодо самого формату. Ми запровадили на платформі формат «стоп-уроків»: після кожної серії ти маєш коротенький тест, і лише після проходження цього тесту тобі відкривається наступна серія. Це для того, аби матеріал краще засвоювався.

Щодо серіалу «Онлайн-безпека». Я особисто не вважаю його нудним чи нецікавим, але допускаю, що може бути багато різних точок зору. Комусь він цікавий і корисний, комусь навпаки. Але завдяки саме цьому серіалу в нас є 23 тисячі студентів, з яких 19 тисяч уже отримали сертифікати. Якщо людина не хоче переглядати серії і вважає, що вона все знає, їй ніхто не заважає просто пройти тести після кожної серії, переконатися в тому, що вона дійсно знає всі основні деталі, які є важливими, отримати сертифікат і не дивитися. Але вона себе перевірить у будь-якому разі. Адже є опція тесту. Якщо ж тобі цікаво – дивись.

До речі, тема онлайн-безпеки дітей є надзвичайно сенситивною й актуальною. Мало хто знає, що таке секстинг. Ми про це розповідаємо в серіалі. Я розповім одну історію, яка зі мною трапилася минулого року. Я була на міжнародній конференції на тему онлайн-безпеки. Там виступала дівчина з Великої Британії, яка стала жертвою онлайн-насильства. Вона проводила багато часу в інтернеті, бо була не дуже активною в школі. У чаті познайомилася з начебто «подругою» — іншою дівчиною-однолітком. Спочатку були звичайні питання: де навчаєшся, чим захоплюєшся, де працюють батьки, де живеш. Спілкування тривало тиждень. Потім нова «подруга» попросила її зробити селфі й відправити їй. Дівчина виконала прохання і отримала багато компліментів. За декілька днів онлайн-подруга запитала в неї, чи не шукає вона підробіток. Отримавши ствердну відповідь, запропонувала їй попрацювати топлес-моделлю. Героїня повірила і відправила фото топлес. Одне, друге, третє... Потім онлайн-подруга сказала, що в неї є агент, який дуже хоче з нею зустрітися. Причому вибору в дівчини просто не було, адже нова знайома почала її шантажувати тим, що вона побачить свої фотографії розклеєними в шкільних коридорах, на білбордах і на вулиці по дорозі додому.

Зрештою дівчина зробила декілька дуже серйозних помилок: впустила цю людину до себе додому, коли там нікого не було, де її зґвалтували. Це було записано на відео, яке потім виклали в мережу. Дитина рік чи півтора нічого не говорила своїм батькам. Потім вони переїхали до іншого місця. За півтора року, коли дівчина повернулася додому, на неї там чекали поліціянти. З'ясувалося, що поліція затримала того злочинця, вилучила в нього жорсткі диски і за допомогою сервісу ідентифікації визначила всіх його жертв, серед яких була і ця дівчина. Після того їй довелося проходити довгі етапи реабілітації. І це скорочена версія історії, з якої я викинула багато страшних моментів.

А чи знаєте ви, з ким переписується і знайомиться ваша дитина? Минулого року проводилося дослідження, яке показало, що 30-40% дітей зустрічаються з людьми, з якими познайомилися в онлайні. Батьки не завжди про це знають. 47% батьків відповіли, що хотіли б користуватися сервісами батьківського контролю, але не знають, як це робити. І ми знову повертаємося до питання цифрової грамотності. А секстинг – це лише один з видів онлайн-насильства.

Quote30-40% дітей зустрічаються з людьми, з якими познайомилися в онлайні. Батьки не завжди про це знають. 47% батьків відповіли, що хотіли б користуватися сервісами батьківського контролю, але не знають, як це робити.

– А для дітей ви щось таке хочете зробити?

– Звісно. У квітні вийшов курс з кібербулінгу — це теж один з видів онлайн-насильства. Курс буде розрахований саме на аудиторію підлітків. Ми плануємо широку лінійку освітніх серіалів різної тематики, але впираємося в питання фінансування. Проте не зупиняємося — лише за період карантину випускаємо 7 освітніх серіалів. За це я дякую кожному партнерові, який нас підтримує.

– Скільки коштує такий серіал?

– Усе залежить від того, який це серіал. Умовно від 4 до 8 тисяч доларів. Може коштувати й більше, якщо потрібна додаткова графіка або виїзди до іншої локації. Зірки знімаються безкоштовно, адже це важливий соціальний проєкт, за що їм окреме величезне спасибі. Це активні, соціально відповідальні люди. Ми їх називаємо нашими амбасадорами.

– Яке ваше ставлення до «Всеукраїнської школи онлайн»? Зараз цей проєкт критикують за помилки, на що вчителі відповідають, що знімаються з першого дубля і не можуть виправитися.

– Це проєкт Міністерства освіти, Офісу президента та комітету Верховної Ради. Мінцифри не має відношення до проєкту «Всеукраїнська школа онлайн». Вважаю його правильним і потрібним: він дає можливість споживати контент тим дітям, в яких немає доступу до інтернету. Я є дуже толерантною щодо помилок — вважаю, що немає людини, яка б ніколи не помилялася. Чи це є допустимим для вчителя? Гадаю, що це допустимо і для вчителя, і для будь-якої людини. Але наслідки можуть бути різними: критичними, суперкритичними або некритичними. Я впевнена: оскільки ця ситуація набула величезного розголосу, всі батьки вдома подивилися і пояснили дітям, що там за помилка.

За помилку в проєкті «Всеукраїнська школа онлайн» вибачились, тому треба закрити на неї очі і йти далі. Україні потрібні радикальні зміни. Частина цих змін залежить від цифровізації. Ми в міністерстві робимо все для того, аби це стало реальністю. Ми просимо тільки трохи довіри, якої зараз немає. Ми розуміємо історію, яка була раніше, але в нас має бути якийсь кредит довіри. Я пишаюся результатами міністерства за цей короткий період часу. Ми вже запустили застосунок «Дія», портал «Дія. Послуги», який працює в бета-режимі, але скоро працюватиме повноцінно, портали «Дія. Цифрова освіта» і «Дія. Бізнес». Є ще багато різних напрямків. Наприклад, доступ до інтернету, розвиток ІТ-індустрії. Думаю, що вже за рік ви будете приємно вражені результатами. А ми намагатимемося робити все найкраще для того, аби наша країна була комфортною, успішною і в топі країн світу за усіма ключовими показниками.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини