Січень 2025-го виявився надзвичайно продуктивним для українських Сил оборони на території росії. Десятки атак охопили широкий спектр цілей – від військової інфраструктури до дев’яти ключових об’єктів російської нафтопереробки. 
перелічує головні влучні удари.
Як Україна нищила російську нафтову промисловість у січні 2025 року
Перша атака на Рязанський НПЗ АТ РНПК сталася ще 19 грудня 2024-го, але тоді спалахнула лише установка первинної переробки нафти. А кілька нічних атак у 2025-му, насамперед 26 січня, призвели до численних вибухів, пожеж та пошкоджень резервуарів. Це змусило підприємство тимчасово призупинити роботу.
Уточнимо, що Рязанський НПЗ має потужність переробки до 17 млн тонн нафти на рік і є одним із найбільших нафтопереробних підприємств росії. Його зупинка створює великі перебої із забезпеченням нафтохімічною продукцією та виробництвом паливних компонентів.
Удар по Рязанському НПЗ на фото
Надалі під час атак в ніч на 30 січня українські дрони завдали критичних ушкоджень Новошахтинському НПЗ, що призвело до повної зупинки роботи установок первинної переробки.
Номінально цей завод мав переробляти 7 млн тонн нафти на рік. Але він працював на знижених потужностях близько 3 млн тонн нафти на рік, а зараз зупинився повністю через пошкодження обладнання. Це негативно впливає на здатність росії переробляти нафту в дизельне, авіаційне паливо та інші важливі паливні продукти.
Комбінована атака ракет, імовірно ATACMS, і дронів зранку 30 січня вразила Розподільчу станція «Транснефть-Дружба», що спричинило масштабні пожежі в районі станції. Вона є ключовою ланкою експорту нафтопродуктів до Білорусі, країн Балтії та Західної Європи. Порушення роботи станції може призвести до затримок у поставках, що відобразиться на зовнішньоекономічних потоках росії.
Вочевидь, головним успіхом для українських дронів став порт Усть-Луга в Ленінградській області. Нагадаємо, 4 січня «українські санкції» подолали понад 900 кілометрів від кордону України, але без помітних успіхів. Проте наприкінці місяця нова атака спричинила зупинку експорту нафти з порту, який раніше обробляв близько 650 тис. барелів нафти на добу (20% від сукупного обсягу російських портів).
Bloomberg вказує, що удари українських безпілотників пошкодили трубопровідну систему, що живить Усть-Лугу. Останнього разу завантажений танкер залишив цей порт 29 січня, після чого потік нафти впав до нуля.
Атака дронів по НПС «Андреаполь» в російському порту Усть-Луга
Крім того, 29 січня українські дрони змусили зупинитися нафтохімічний комплекс «Лукойл», який виробляє паливо для внутрішнього ринку та експорту. На додачу, вночі 3 лютого дрони ударили по НПЗ «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка» у Волгограді. Як наслідок, виникло кілька потужних загорянь на території.
Були й важливі повторні атаки на «Комбінат Кристал» в Енгельсі, де зберігається авіаційне паливо військового аеродрому «Енгельс-2».
Які удари по ОПК росії українці нанесли на початку 2025-го
У ніч проти 24 січня в російському Брянську вкотре запалав завод мікроелектроніки «Кремній Ел». Це підприємство займається виробництвом мікроелектроніки, зокрема компонентів для ППО «Панцир», ракетних комплексів «Іскандер», радарів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інших систем.
Раніше 14 січня вибухи та пожежі фіксували на Брянському хімічному заводі імені 50-річчя СРСР, який спеціалізується на утилізації різних видів боєприпасів і виробництві пороху, вибухівки та компонентів для ракетного палива. Там також проводили капітальний ремонт РСЗВ «Град», «Ураган» і «Торнадо-Г».
Удар по Брянському хімзаводу
У Тульській області в січні уразили Алексинський хімкомбінат, Алексинську ТЕЦ і «Тулачермет». На цьому хімкомбінаті виробляють компоненти боєприпасів для армії росії.
Також відомо, що російське ППО працювало по дронах в Тамбовській, Ростовській, Орловській і Воронезькій областях. А у Казані в той час горіли цистерни на заводі «Оргсинтез», який є одним із найбільших у росіії постачальників поліетиленів високої та низької щільності. Зокрема, підприємство є єдиним в росії виробником полікарбонатів: севілену, з якого виготовляють деталі для військового обладнання, та металоценового поліетилену – пластику високої міцності, що використовується в дронах.
Атака українських дронів 20 січня завдала удару по території авіаційного заводу ім. Горбунова в Казані. Зокрема, уражені резервуари з керосином та будівлі паливно-заправного комплексу. Цей завод є філією ПАТ «Туполєв» і одним із найбільших підприємств авіаційної промисловості росії. Він випускає стратегічні бомбардувальники Ту-160 та цивільні лайнери Ту-204.
Як успіхи українських дронів впливають на виробничу спроможність росії
Загалом за січень 2025-го українські дрони завдали ударів по об’єктах у 12 російських областях.
Серія атак по підприємствах, що виробляють військову техніку, хімічну продукцію та нафтопродукти, створює серйозні труднощі для російської оборонної промисловості. Це може призвести до тимчасового або навіть тривалого зниження виробничої спроможності Росії.
Військовий експерт Павло Нарожний підкреслює, що «ми бачимо величезні успіхи зі знищення НПЗ, економіки і військової інфраструктури ворога».
При цьому військовий оглядач Ігаль Левін стверджує, що росіянам вкрай важко зупинити атаки дронів. Вони розгортають ППО, навіть мають мобільні групи на зразок українських, але проблема полягає у тому, що «росія велика і вони не можуть закрити все небо. Тому застосовують тільки прикриті ППО осередки, які можна обійти, і ми бачимо, як Україна завдає комбінованих ударів».
При цьому спостерігається зростання можливостей українських БПЛА. У деяких атаках бере участь одразу більше сотні дронів, а їх висока точність та оперативність підкреслюються західними ЗМІ.
Позитивна оцінка досягнень українських сил з боку західних політиків та аналітиків може стимулювати додаткову підтримку України на міжнародній арені – як фінансову, так і військову. З іншого боку, удари Сил оборони створюють додатковий ефект деморалізації противника. Про ураження дронами вже кілька разів скиглив у етері «рупор кремля» Соловйов.
Читайте також
