14 березня 2023 17:24

Політика

Відео

Справа Коболєва: суд призначив браслети, адвокати навели нові аргументи (ОНОВЛЕНО)

Автор

Олександра Захарова

ВАКС після двох перенесень засідання ухвалив рішення щодо запобіжного заходу ексголові «Нафтогазу» Андрію Коболєву: наклав додатковий обов’язок носити браслет, залишивши дійсною заставу в сумі 229 млн грн.

Фактично рішення щодо запобіжного заходу перенесли на апеляцію. До того ж суд не зміг ухвалити рішення щодо зміни запобіжного заходу ексголові «Нафтогазу» Андрію Коболєву в понеділок, 13 березня, і продовжив засідання 14 березня. Так само ВАКС 6 березня не зміг ухвалити рішення щодо застави ексміністру інфраструктури Андрію Пивоварському (прокурори вимагали 20 млн грн). Засідання перенесли на 15 березня.

Що зараз відбувається в справі Андрія Коболєва та що юристи говорять про його заставу, розбиралося .

Рішення суду по Андрію Коболєву: браслет замість СІЗО

Андрій Коболєв. Суд не може визначитися із запобіжним заходом. Фото: Андрій Коболєв/FB

Суд три дні намагався ухвалити рішення щодо запобіжного заходу для Андрія Коболєва, врешті вирішивши, що він має носити браслет.

Адвокат Олексій Носов розповів , що останнє рішення є явним погіршенням умов запобіжного заходу, і захист не бачить для цього підстав, адже немає причин сумніватися в тому, що Андрій Коболєв виконує всі приписи. Зокрема, ексголова НАК:

здав закордонний паспорт;
здав паспорт громадянина України (що, за словами Носова, заборонено законом і застосовується тільки у випадку вже відбування покарання за вироком суду);
не зустрічається і не спілкується зі свідками, за якими йому зустрічатися заборонено;
відвідує всі зустрічі, призначені судом і слідством.

«Звісно, це краще, ніж СІЗО, але ми все одно вважаємо це рішення необгрунтованим, тому є питання, на підставі чого суддя його ухвалила».

За словами адвокатів, новий запобіжний захід означає наступне:

на Андрія Коболєва покладено обов’язки не відлучатися з міста Києва без дозволу детектива чи прокурора;
утримуватись від спілкування зі свідками;
здати на зберігання паспорт (хоча він уже зданий);
носити електронний браслет контролю.

Нові аргументи в справі Коболєва: обмеження премій не стосувалося «Нафтогазу»?

За словами адвокатів, також вони навели додаткові аргументи по суті його справи (нагадаємо, Коболєва звинувачують в отриманні незаконної премії на суму 266 млн грн, яку він поділив із підлеглими).

Судове засідання в справі Андрія Коболєва [трансляція]

Юридична компанія «Міллер», що захищає Коболєва, зазначає, що адвокат Олексій Носов надав суду додаткові письмові пояснення свідка.

Остання у 2016 — 2022 роках працювала головою управління корпоративних прав НАК і розповіла, що «Нафтогаз» ніколи не поширював свої акції на широкий загал покупців, отже, станом на 6 січня 2018 року був приватним, а не публічним акціонерним товариством.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», ухвалений цієї дати, вимагав від таких компаній протягом року внести зміни до своїх статутів, аби маркуватися саме як приватні, що НАК зробив у 2019 році.

«Цей факт має для справи визначальне значення», – стверджують захисники та скаржаться, що суд відмовився допитати свідка особисто.

Вони пояснюють, що норма постанови Кабміну № 859 щодо обмеження премій, на яку посилаються НАБУ та САП, стосувалася саме публічних акціонерних товариств, яким «Нафтогаз» фактично не був.

«Навіть якщо допустити, що постанова № 859 щось обмежувала, то це стосувалося голів правління публічних акціонерних товариств, яким НАК «Нафтогаз України» із січня 2018 року вже не був», – підкреслив адвокат Олексій Носов.

Крім того, раніше захист надав суду акт огляду електронного листування секретарки Наглядової ради «Нафтогазу» Марії Сухан із членом Наглядової ради Амосом Хокштейном, юридичною радницею Оленою Кучинською та іншими учасниками обговорення премій.

«Листування підтверджує багатоетапність процедури ухвалення рішення Наглядовою радою, її відкритість і залученість значної кількості осіб. Воно доводить, що Андрій Коболєв не виписував премію сам собі, а загалом її отримали 41 особа», – йдеться в повідомленні.

Сума у 229 млн грн: застави перетворилися на перегони сум

Ігор Чудновський: НАБУ спиралися на статус і майновий стан Коболєва. Фото: Ігор Чудновський/FB

Ігор Чудовський, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Чудовський і партнери», у коментарі також пояснив, що, хоча розмір максимальної застави складає 805,2 тис. грн, у виняткових випадках її може бути призначено в більшому розмірі – якщо, на думку судді, така застава не може змусити підозрюваного виконувати приписи суду.

«На мою думку, з огляду навіть на публічно доступні розміри заробітної плати та премій пана Коболєва суд вирішив, що саме така сума застави необхідна для забезпечення підозрюваним своїх процесуальних обов‘язків», – говорить юрист.

Він нагадує, що це вже не перший такий випадок, і в цій справі прокуратура, ймовірно, намагалася врахувати майновий стан, соціальні зв‘язки та впливовість Коболєва.

Денис Шкаровський: застава для Коболєва є неадекватною. Фото: facebook.com/YurydychnaGazeta

Коментуючи адекватність застави для Андрія Коболєва, партнер і адвокат VB PARTNERS Денис Шкаровський зазначив у коментарі , що з погляду абсолютних чисел така застава є нерозумною та неадекватною.

За його словами, сума застави 229 млн грн – третя за розміром із призначених у 2022 — 2023 роках. Більші застави було призначено тільки Роману Насірову (523 млн грн) та Максиму Микитасю (260 млн грн), проте Апеляційна палата зменшила ці суми до 100 млн грн.

«Для особи, до якої запобіжний захід застосовується вперше, розмір застави не є адекватним і виглядає як «покарання» до вироку суду», – вважає юрист.

Утім, він зазначає, що застосування нерозумного та неадекватного запобіжного заходу не є чимось екстраординарним для антикорупційних органів.

«Призначення застав перетворили на «перегони» сум – у значній частині випадків суд виходить за межі передбаченого КПК розміру, не обґрунтовуючи «винятковість» випадку», – говорить юрист.

Така сама негативна практика, за словами Шкаровського, є й у загальних судах, але публічно вона менше висвітлюється.

«Українське суспільство має усвідомити, що верховенство права – це не демонстративні посадки, це справедливі та законні вироки», – підкреслив він.

Чому САП вирішила запросити космічну суму

САП зазвичай звертається до суду з клопотанням про застосування найсуворішого запобіжного заходу: тримання під вартою з космічною сумою застави. Процесуально прокурору це дає декілька плюсів, пояснює Шкаровський:

(1) у разі задоволення клопотання особа перебуватиме в СІЗО, оскільки об’єктивно не зможе внести мільйони застави;
(2) у разі часткового задоволення клопотання прокурор має право подати апеляцію, чого б він не міг зробити в разі більш м’якого заходу, та пошукати щастя у вищій інстанції.

Те саме, говорить він, відбулося й у справі Андрія Коболєва.

«Застава (як і домашній арешт чи тримання під вартою) – це проміжний захід, призначення якого не покарати підозрюваного, а забезпечити виконання покладених на нього обов’язків: не перешкоджати розслідуванню та з’являтися за викликом слідчого, прокурора та судді. Запобіжний захід має відповідати ризикам», – упевнений юрист.

Однак зазвичай, зазначає Шкаровський, під час первинного застосування запобіжного заходу такі ризики обґрунтовуються загальними фразами та припущеннями:

високий соціальний статус;
міцні зв’язки з різними особами;
незавершене розслідування;
окупація частини території України;
тяжкість покарання тощо.

Тобто це припущення, а не підтверджені хоча б якимись доказами ризики.

«Зі своєї практики можу сказати, що далеко не кожному підозрюваному потрібен запобіжний захід для належного виконання обов’язків. Сам ризик застосування запобіжного заходу вже є достатнім стримуванням для підозрюваних white-collars для належної поведінки. Це питання репутації особи», – додав Шкаровський.

Запит на демонстративні посадки: чому це неправильно

Справа Коболєва — спроба виконати запит на демонстративні посадки. Фото: Андрій Коболєв/FB

Максимальний розмір застави на 2023 рік складає 805,2 тис. грн. Більший розмір застави може бути призначено у виняткових випадках, якщо суд встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину покладених на нього обов'язків.

«Однак, як бачимо, «винятковість» стала звичайною практикою, і багатомільйонні застави призначаються постійно», – пояснив Шкаровський.

Конкретно в справі Андрія Коболєва, який повернувся в Україну саме перед повідомленням про підозру, цей ризик юрист називає низьким.

«Окрім того, ризик неналежної поведінки може нівелюватися лише обов’язком здати паспорт для виїзду за кордон чи домашнім арештом. Тобто є більш м’які запобіжні заходи, ніж фактично безальтернативне тримання під вартою. Суд має це враховувати, але чомусь ігнорує», – резюмував він.

Дії прокуратури та суду в подібних ситуаціях, на думку експерта, спрямовані на задоволення запиту суспільства на «справедливе покарання» та «демонстративні посадки».

«Я сподіваюся, що суспільне обговорення цієї справи призведе до перегляду суддями хибної практики застосування запобіжних заходів і змусить їх ухвалювати більш виважені рішення, що відповідають букві та духу закону», – говорить юрист.