Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) в понеділок, 23 січня, відхилив клопотання Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) про досудовий арешт Андрія Коболєва або заставу в розмірі 365 млн грн у справі про його премію на суму $10 млн від НАК «Нафтогаз України» у 2018 році.
САП і детективи НАБУ доводили, що він незаконно отримав $10 млн премії, поки був головою правління НАК «Нафтогаз Україна».
Ця премія — частина премії, яку отримали 40 співробітників НАК «Нафтогаз», які були дотичні до виграшу Стокгольмського арбітражу «Нафтогаз» проти «Газпрому».
«Це кейс протистояння корпоративної та антикорупційної реформ у публічних компаніях. У нашій компанії є безкомпромісне правило: братися за антикорупційні кейси, винятково якщо після вивчення матеріалів справи ми бачимо, що в ній немає корупції. Справа Андрія Коболєва не має стосунку до корупції», — наполягають юридична компанія «Міллер», що представляє інтереси Андрія Коболєва в суді, та її засновник Масі Найєм.
Адвокати нагадали, що не Коболєв сам собі виписав премію (це версія обвинувачення), — насправді рішення про це ухвалила наглядова рада «Нафтогазу». Адвокати запропонували відмовити прокурору в задоволенні клопотання через відсутність у діях Андрія Коболєва складу злочину.
Позиція незалежних членів Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» в справі Андрія Коболєва
Напередодні суду три колишні незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» — Клер Споттісвуд, Бруно Лескер і Лудо Ван дер Гейден — опублікували офіційну заяву про позицію НР у 2018 році. Вони нагадали, що Наглядова рада НАК самостійно, без тиску з боку керівництва НАК, у 2018 році ухвалила рішення про премії тодішньому генеральному директору НАК Андрію Коболєву та ще 40 робітникам компанії, які були причетні до виграшу судової справи проти «Газпрому».
«Виграш у Стокгольмському арбітражі проти «Газпрому» був одним із великих досягнень Андрія Коболєва як голови правління «Нафтогазу». Ми вірили, що такий безпрецедентний успіх заслуговував на безпрецедентний бонус в Україні», — вважають директори.
У «Газпрому» тоді відсудили $4,6 млрд. «Нафтогаз» отримав $2,1 млрд компенсації одразу 2018-го, ще $2,5 млрд — у 2019 році. Гроші пішли прямо в держбюджет. Бонус команді НАК у розмірі 1% від виплат Наглядова рада затвердила «одностайно, включно з незалежними членами, так і тими, що були призначені урядом України», підкреслили автори заяви.
Проєкт рішення про бонус був підготовлений незалежною юридичною фірмою з огляду на світову практику корпоративного управління.
Справа Коболєва — це протистояння двох реформ — нардепи
Народні депутати України Ярослав Железняк, Максим Хлапук і Володимир Цабаль подали до ВАКС заяви, що готові взяти Андрія Коболєва під особисту поруку як «людину, у порядності та репутації якої немає жодного сумніву».
«Це виглядає як протистояння двох надважливих реформ:
- з одного боку, реформа корпоративного управління, де підприємством керують не політики чи Кабмін, а незалежна наглядова рада. Вони визначають рівень премій. І ввести їх в оману, м’яко кажучи, дуже складно (а саме це інкримінують Андрію). Чомусь поки в «Нафтогазі» була НР, він був прибутковий, а як знесли її — то знову став збитковим. МВФ вимагає знову, уже в січні, створити в «Нафтогазі» НР;
- з іншого боку, антикорупційна реформа. Де (особливо останнім часом) НАБУ та САП показують чудовий приклад роботи незалежних інституцій. І мають підтримку й репутацію.
Протистояння цих двох важливих реформ точно вигідно тим або тому, хто проти них обох. Хто хоче й далі рулити правоохоронцями за дзвінком і не мати клятих наглядових Рад з іноземцями…. А замість того мати в «Нафтогазі» свій «бек-офіс», — прокоментував Ярослав Железняк.
Чому Коболєв має бути на свободі — експосол США в Україні Джон Гербст
Джон Гербст, колишній посол США в Україні, який зараз обіймає посаду старшого директора Євразійського центру Атлантичної ради, вважає, що Андрій Коболєв зробив унікальний внесок в енергетичну політику США, спрямовану на протидію російській агресії.
Він підтверджує, що Андрій Коболєв одним із перших приїхав до Вашингтона одразу після початку вторгнення, щоб мобілізувати політику США на підтримку України, і потім приїздив знову й знову на зустрічі із сенаторами, конгресменами, делегатами ОБСЄ та посадовцями Держдепартаменту США.
Гербст зазначає, що досвід Коболєва в енергетиці допоміг посилити санкції проти російського енергетичного сектору, а його репутація зіграла не останню роль у збільшенні технічної та фінансової допомоги США для енергетичної галузі України.