Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Кодекс корпоративного управління України. Він містить рекомендації щодо належного корпоративного управління, у тому числі управління екологічними та соціальними ризиками.
Документ стосується насамперед акціонерних товариств, акції яких допущені до торгів на фондових біржах України. Але в Нацкомісії вважають, що він може бути орієнтиром для всіх державних і приватних компаній, які прагнуть побудувати ефективну систему управління.
Законодавство не вимагає від компаній дотримуватись норм цього кодексу. В Україні, як і в багатьох інших країнах, він є рекомендаційним документом. Його застосування настійно рекомендується компаніям, які виходять на ринки капіталу.
Над підготовкою тексту кодексу працювала група українських та міжнародних експертів, юристи. Керівництво процесом здійснював Річард Фредерік, незалежний консультант з питань корпоративного управління.
НКЦПФР очікує, що на основі кодексу будуть розроблені його розширення для державних компаній, учасників ринку, нелістингових компаній і окремі політики на спеціалізовані теми (роль акціонерів в управлінні, управління ризиками, функціонування аудиторського комітету наглядової ради, висування кандидатів до складу наглядової ради, запобігання корупції і т. д.).
Контекст. З моменту введення в 2017 році процедури обов'язкового викупу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого пакета в розмірі 95% (сквіз-ауту), 317 акціонерних товариств пройшли через цю процедуру.
На 1 березня 2020 на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), які були відкриті в рамках сквіз-аутів, зберігалося 436 млн грн. Ці кошти призначені для виплати фізичним та юридичним особам, які є міноритарними акціонерами.
З початку введення сквіз-ауту з рахунків ескроу виплачено 980 млн грн. Кошти отримали 33 тисячі міноритарних акціонерів.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
