Російський диктатор владімір путін зізнався, що постійно думає про свого потенційного наступника і розглядає можливих кандидатів.
В історії країн колишнього СРСР є успішні приклади таких транзитів влади, і сам путін став президентом саме таким чином. Але наразі скоріш за все йдеться лише про виявлення потенційно небезпечних для диктатора конкурентів. Не для того путін змінював конституцію, забезпечивши собі умови для перебування на троні до 2036 року, щоб зараз піти на пенсію.
Однак політичні оглядачі уже називають імена можливих кандидатів. 
розповідає про них.
Хто може очолити росію після путіна
владімір путін прийшов до влади в результаті операції «преемник». У 1996 році він переїхав до москви. Поступово піднімаючись кар'єрними сходами в адміністрації президента, путін спочатку очолив контрольне управління, потім став першим заступником глави адміністрації, який займається регіональною політикою, влітку 1998 року його призначили главою ФСБ.
Ключову роль у цьому зіграло загострення ситуації на Північному Кавказі і серія терактів восени 1999 року, які створили в суспільстві запит на «сильну руку». путін виступив із жорсткими заявами на адресу терористів, пообіцяв «мочити у сортирі» і віддав наказ почати бойові дії в Чечні. Це швидко підняло його низький до того рейтинг.
Влітку 1999 року Єльцин оголосив про призначення путіна прем’єром і вперше назвав його своїм наступником, а 31 грудня російський президент оголосив про відставку.
Тепер спостерігачі не виключають, що за такою схемою може діяти і сам путін, називаючи кілька потенційних кандидатів на російський трон.
Алєксєй Дюмін – «своя людина» путіна
Алєксєй Дюмін на фото
Алєксєй Дюмін — один із найбільш імовірних претендентів на роль наступника путіна. Його кар'єра тісно пов'язана з диктатором: починаючи з 1999 року Дюмін працював у службі безпеки президента, забезпечуючи йому особисту охорону. Згодом він обіймав різні посади в Міністерстві оборони, очолював сили спеціальних операцій, які відіграли ключову роль в захопленні Криму у 2014 році.
У 2016 році Дюміна призначили губернатором Тульської області, де він нібито зарекомендував себе як ефективний керівник. У 2024 році став секретарем госсовєта рф, що підвищило його політичний вплив. На додачу він став офіційним помічником путіна і отримав місце у совбезі росії. Його призначення на ці посади може свідчити про високу довіру з боку путіна та зміцнює позиції в політичній ієрархії країни.
Аналітики відзначають, що Дюмін має всі необхідні якості для ролі наступника: лояльність до путіна, військовий досвід, управлінські навички та підтримку серед силових структур, особливо ФСБ.
Міхаіл Мішустін – головна офіційна особа після путіна
Міхаіл Мішустін — прем'єр росії з 2020 року та юридично перший у черзі на заміну путіна у разі його смерті чи недієздатності.
Етапи кар'єри Мішустіна охоплюють як державний сектор, так і бізнес, що всередині московії надає йому репутацію ефективного технократа. З 2010 по 2020 рік він очолював Федеральну податкову службу, де впровадив цифрові реформи, що підвищили ефективність збору податків.
Призначення Мішустіна прем’єром розглядалося як частина плану транзиту влади, де він міг би стати компромісною фігурою між різними елітами. До того ж прем’єр підтримує особисті стосунки з путіним, зокрема, через спільну участь у «Нічній хокейній лізі», має імідж незалежного від політичних кланів, що може зробити його прийнятним кандидатом для різних груп у разі зміни влади.
Сєргєй Собянін — компромісний кандидат
Собянін, попори свою відносну ліберальність, на кожних виборах підтримує путіна й є повністю лояльним
Сєргєй Собянін, чинний мер москви, знає путіна принаймні 25 років і довгий час напряму співпрацював із ним на посту керівника адміністрації президента та заступника прем’єра. З 2010 року очолює москву.
Він, як і Мішустін, подається загалу, як технократ і ефективний адміністратор, що дозволяє йому уникати політичних скандалів та зберігати високий рівень довіри серед населення. Російські соціологи, які працюють на кремль, малюють йому третій показник оцінки роботи після самого путіна та Мішустіна.
Російські опозиційні аналітики відзначають здатність Собяніна до компромісів і ефективного управління, що робить його привабливим кандидатом для еліт, які прагнуть зберегти статус-кво.
Дмітрій Мєдвєдєв – вічна ядерна погроза
Експрезидент, а нині замголови совбєзу рф дмітрій мєдвєдєв скотився до головного апологета «судного дня» та продавця інших страшилок на західну аудиторію. Колись він вважався потенційним наступником путіна.
Після завершення президентського терміну у 2012 році мєдвєдєв повернувся на посаду прем'єра, але поступово втратив підтримку як серед еліт, так і серед населення. Остаточно на посаді його змінив Мішустін у 2020–му.
Імовірно з метою збереження своєї кар’єри мєдвєдєв змінив публічну риторику, перейшовши від іміджу поміркованого ліберала до агресивного критика Заходу. Він став одним із головних речників «партії війни», регулярно виступаючи з заявами про «ядерний попіл».
Андрєй Бєлоусов – «головний технократ» росії
Андрєй Бєлоусов — один із ключових представників російської «технократичної еліти», який у травні 2024-го очолив міноборони рф.
Економіст Бєлоусов обіймав посади міністра економічного розвитку, економічного радника путіна та першого віцепрем'єра рф. Він також курував проєкти з виробництва БПЛА.
На думку частини аналітиків, призначення Бєлоусова може свідчити про підготовку росії до тривалої війни, де очільник міноборони має грати все більшу роль.
Кіріл Дмітрієв – нова «зірка» російських ЗМІ
Дмітрієв може стати містком між рф і США, якщо путіну все ж захочеться розвивати ці відносини за рахунок поступок у війні
Генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв 2 квітня став першим з початку повномасштабного вторгнення офіційним посадовцем росії, який побував у США. Він зустрівся у Білому домі зі спецпредставником Дональда Трампа на Близькому Сході Стівом Віткоффом.
Взагалі, Дмітрієв, який є членом російської переговорної делегації та відповідає за потенційне економічне партнерство США та росії, останнім часом набрав неабияку популярність в росії. Про нього говорять, як про одного із найперспективніших представників уряду.
Дмітрієв має пов'язане з Україною коріння, його батько Олександр Дмитрієв є професором, членом-кореспондентом НАН України, завідувачем лабораторії в Києві.
Дмітрієв-молодший здобув вищу освіту в США, закінчив Стенфордський університет та Гарвардську бізнес-школу у 2000 році. Після навчання розпочав кар'єру в інвестиційному банку Goldman Sachs у Нью-Йорку, а потім працював консультантом у McKinsey and Company в різних містах, включаючи москву.
Значний період кар'єри Дмітрієва пов'язаний з роботою безпосередньо в Україні. З 2007 по 2011 рік він керував фондом прямих інвестицій Icon Private Equity у Києві. Капітал фонду перевищував $1 млрд, а його бенефіціаром був мільярдер Віктор Пінчук. У 2009 році Дмитрієв також заснував Фонд соціальних ініціатив, одним із напрямків якого було зміцнення зв'язків росії та України.
Вже із 2011-го Дмітрієв остаточно перебрався до росії та став гендиректором Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), який мав залучати іноземні інвестиції в російську економіку. У 2022 році Дмитрієв та РФПІ потрапили під санкції низки країн.
Як путін обирає своїх наступників
Колись в росії був такий міністр оборони Сєргєй Іванов, і багато хто вважав, що саме він стане наступником путіна на президентських виборах 2008 року.
Ще у 2000 році путін першим згадав Іванова, перераховуючи, кому у своїй команді довіряє. Наприкінці 2005 року Іванов, зберігаючи за собою посаду міністра, став першим віцепрем'єром росії. Одночасно таку ж посаду отримав мєдвєдєв. Обидва почали постійно з’являтись на російському телебаченні на рівних із путіним.
Проте у підсумку наступником став мєдвєдєв. Джерела в адміністрації президента росії тоді говорили журналістам, що Іванов вже повірив у свій успіх і всесильність, що могло зіграти з ним злий жарт. путін обрав мєдвєдєва, тому що він не мав амбіцій і навіть під час свого президентства був слухняною тінню справжнього хазяїна кремля.
Після цього Іванов ще якийсь час обіймав високі посади, але згодом його прибрали із системи влади.
Читайте також
Grain Ukraine 2025: як змінюється маржинальність агросектору в новій реальності
