Нападки президента США Дональда Трампа, які можна було сплутати з російською пропагандою, на Володимира Зеленського й Україну в цілому викликали бурю емоцій в соцмережах. Для багатьох це стало приводом для розчарування або гніву.
ділиться думками експертного середовища щодо ситуації навколо гучного конфлікту та розповідає, до чого він призвів.
Зеленський не має пояснювати Трампу власні рейтинги
«Президент України не повинен бігти відповідати президенту іншої держави про свій рейтинг! Це не його рівень дискусії! Для цього є посол України в США, МЗС, врешті-решт, речник президента України. Цифри тут мало що значать. Треба правильно зчитувати меседжі... Емоції не допоможуть. Ми вже це проходили у 2017 році», – пише колишній посол України в США Валерій Чалий.
Він наголосив, що українці точно мають проблеми з доступом до Дональда Трампа і його найбільш впливового оточення. Чалий підкреслює: не варто забувати, що, попри заяви Трампа, головний ворог – не США, а росія.

Володимир Зеленський і спецпредставник президента США з питань України і росії Кіт Келлог під час особистої зустрічі 20 лютого в Києві
Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones і співзасновниця фонду Dignitas, вважає, що до заяв Трампа і його правиці Ілона Маска треба ставитись «максимально спокійно і філософськи». Відповідати з повагою до американського народу і його вибору.
«Але при цьому і не прогинатись. Ми єдині, хто платить найвищу ціну за безпеку західного світу. Не хамити, не вестися на дешеві провокації. Але чітко тримати свою позицію і не прогинатися», – закликає Берлінська.
Вона іронізує, що критикувати Володимира Зеленського мають право українці, а коли це роблять інші – українці будуть захищати президента, бо «самі розберемося».
Представники табору «Європейської Солідарності» масово поширюють тезу про те, що «вислови підтримки Зеленському – це те, що потрібно особисто Зеленському». Водночас вони додають вимоги до влади:
- припинити переслідування опозиції (читайте Петра Порошенка. –
) та сформувати уряд національної єдності;
- зупинити корупцію на прикладі закупівлі блоків для ХАЕС;
- сформувати дипломатичні команди з професійних, а не лояльних людей.
Просто фашизм і загроза західній цивілізації
Публіцист Юрій Богданов вже давно наполягає, що трампізм – це новий різновид фашизму.
«Те, що уособлює Трамп – це перевидання справжнього фашизму в нову добу і у новій, інформаційно-революційній, обгортці. Це новий «третій шлях», який протиставляє себе ліберальній демократії і класичним диктатурам. Просто у новій модернізованій обгортці твітів і тіктоків. Насичений ще більшою кількістю відвертого bullshit. З культом «харизматичного лідера», з опорою на ресентимент, теорії змов і забобони», – пише Богданов.
На його думку, Трамп не може бути союзником, тільки загрозою «всіх досягнень цивілізації». Своєю чергою, українці можуть сподіватись не на президента США, а на американський політикум, залишки здорового глузду у Республіканській партії та американське суспільство, бо саме в його силах усунути цю «пошесть від влади достроково чи на виборах».

Майже вдвічі більше американців вважають диктатором Дональда Трампа, а не Володимира Зеленського. Варто зазначити, що як респубілканці, так і демократи впевнені, що путін диктатор. Опитування YouGov
Віктор Трегубов, військовий і співзасновник партії «Демократична Сокира», наполягає, що зараз під загрозою не Україна чи навіть НАТО, а «західна цивілізація як геополітична спільність». До речі, одним з індикаторів цього можуть бути зустрічі лідерів Європи та західного світу у різних форматах під головування Франції та без США.
«Звісно, загроза іде під прапорами її захисту, що іронічно, але в дусі та руслі світової історії. Ця загроза робить доволі очевидні кроки для її деконструкції на дипломатичному, економічному, ідеологічному рівнях. І дуже старається. У зв'язку з цим кожного разу, коли я чую перебір варіантів, як і хто міг би «правильно домовитися» з цією загрозою, щоб вона оминула конкретно наш вишневий садочок – якому випало бути якраз на вістрі її деконструкційних планів, – мені стає дещо весело», – підсумовує Трегубов.
Це лише заяви – треба дивитись на дії Трампа
Достатньо людей, які сповідують саме таку позицію і згадують про манеру Дональда Трампа натиснути на своїх партнерів, як метод ведення переговорів у бізнесі.
«Дочекаємося післязавтра. Половину сказаного він сам спростує, а другу – його команда. Результати … будуть зворотними: це навпаки згуртує Європу, консолідує Українців. Біда лише в тому, що шкоду вже буде заподіяно самими лише словами в контексті ілюзій росії, що вона може перемогти. У путіна вчора мав інфаркт від радощів трапитися...» – написав два дні тому Олег Саакян, політолог і співзасновник Національної платформа стійкості та згуртованості.
Частково це вже справдилось. Частина Республіканської партії жорстко критикує Трампа за його заяви, скажімо, колишня кандидатка в президенти Ніккі Гейлі. Частина адміністрації президента намагається виправити наговорене: голова держдепу Марко Рубіо, за даними NYT, телефонував європейським лідерам і буквально запевняв, що все не так, як сказав Трамп. Але при цьому MAGA-аудиторія на чолі з Ілоном Маском продовжує поширювати фейки про Зеленського та Україну.
Варто зазначити, що риторика Трампа напоролась на шалену критику з боку ледве не всіх медіа США разом із політиками-демократами.

Передовиця New York Post, видання яке традиційно підтримує республіканців і консервативні цінності
Артем Захарченко, керівник CAT UA – центру, що аналізує український інфопростір, вважає, що одним із головних винуватців сьогоднішнього розчарування в Трампі є Володимир Зеленський і його команда. Вони самі створили місток наративів, що новий президент США може врятувати Україну. Проте після цієї «зради» для президента України відкриваються нові можливості.
«Я вже писав, що велика війна у 2022 році дала Зеленському нову шалено популярну роль, коли попередня, отримана у 2019-му, втратила народну любов після численних корупційних скандалів. Замість «президента з народу» він перетворився на «лідера нації, що воює». І здобув навіть більший рейтинг довіри, ніж мав після виборів. Третя роль народжується зараз. Це роль лідера демократичного світу, який не боїться говорити різко з Трампом-диктатором і який допоможе об'єднатися Європі», – підсумовує Захарченко.