У Конгресі США тривають суперечки щодо річного бюджету: незважаючи на заміну спікера, Палата представників так і не дійшла згоди щодо допомоги Україні, скорочення витрат та інших питань, на вирішення яких залишився всього тиждень.
Тим часом союзники Америки в Індо-Тихоокеанському регіоні стурбовані втягуванням Вашингтону у війну в Газі, Віктор Орбан погрожує заблокувати переговори ЄС із Україною, а лідери країн G7 пообіцяли продовжувати підтримувати Київ, незважаючи на несприятливу міжнародну ситуацію.
пропонує дайджест західних ЗМІ, що завершує робочий тиждень 6–10 листопада.
США знову ризикують залишитися без бюджету
У четвер уряд США вже вдруге за рік почав офіційну підготовку до можливого припинення бюджетного фінансування, повідомляє The Washington Post. Якщо до 17 листопада Конгрес не дійде згоди, близько двох мільйонів федеральних працівників, зокрема 1,3 мільйона військовослужбовців, не зможуть отримати заробітну плату.
У разі зупинки фінансування функціонуватимуть лише найважливіші державні служби. Більшість федеральних програм у сфері охорони здоров’я, освіти, науки, досліджень і праці припиняться.
На фото Майк Джонсон під час своєї промови, після обрання його новим спікером Палати представників США. Фото: Getty Images
Тим часом законодавці на Капітолійському пагорбі досягли лише незначного прогресу після того, як менш ніж два місяці тому їм вдалося відтермінувати «шатдаун». Невеликий, але впливовий блок трампістів у Палаті представників, який нещодавно домігся усунення Кевіна Маккарті з посади спікера, відмовився розглядати будь-яку короткострокову угоду про фінансування, якщо вона не передбачає різких скорочень бюджету. Президент Джо Байден і його однопартійці-демократи вважають цей підхід неприйнятним.
Останніми днями республіканці в Палаті представників запропонували проєкт короткострокового фінансування з окремими термінами для кожного федерального агентства, проте демократи відкидають і цей механізм. Вже двічі за цей тиждень спікеру Майку Джонсону довелося відкликати законопроєкт про фінансування через внутрішньопартійні суперечки щодо його умов.
Дві партії також мають гострі розбіжності щодо екстреної допомоги Україні та Ізраїлю. Республіканці переважно підтримують лише виділення грошей для Ізраїлю і сподіваються поєднати ці витрати зі скороченням внутрішнього бюджету та іншими, не пов’язаними з цим заходами.
Союзники США стурбовані: чи вистачить допомоги на всіх?
Давно обіцяний поворот Америки до Азії донедавна набирав обертів, стверджує автор аналітичного матеріалу в The New York Times. США уклали нові безпекові угоди з Філіппінами та Індією, розширили військові навчання та планували заходи для збереження технологічної переваги над Китаєм.
Але партнери Америки в Індо-Тихоокеанському регіоні стурбовані тим, що раптова зосередженість Сполучених Штатів на війні в Газі заважатиме їм протистояти Пекіну.
«Найбільше нас турбує перенаправлення ресурсів американської армії зі Східної Азії в Європу, на Близький Схід, — сказав минулого тижня на стратегічному форумі в Сіднеї Акіхіса Наґасіма, японський законодавець і колишній радник з національної безпеки. — Ми дуже сподіваємося, що цей конфлікт досить скоро повністю завершиться».
Американське військове керівництво стверджує, що не перекидало озброєння з Індо-Тихоокеанського регіону. Міністр оборони Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен цього тижня вирушили в поїздку до Індії, Японії, Південній Кореї та Індонезії, щоб заспокоїти союзників.
Проте всі ці країни турбує питання про те, чи вдасться Вашингтону одночасно підтримувати Україну у війні з росією та зберігати присутність у Азії.
Тиск на США через одразу дві війни, де вони беруться допомогати сторонам зростає. Ентоні Блінкен 8 листопада в Токіо. Фото: Getty Images
Сильне занепокоєння викликає питання зброї, адже оборонна промисловість США стикнулася з дефіцитом боєприпасів, зокрема 155-міліметрових артилерійських снарядів, що постачаються як Україні, так і Ізраїлю. На цьому тлі Японія, Тайвань і Австралія можуть зіткнутися з затримками в постачанні озброєння, яке було обіцяно Сполученими Штатами.
У середу на пресконференції в Японії, відповідаючи на запитання, чи Сполучені Штати занадто зайняті конфліктами в Газі та Україні, щоб продовжувати свій поворот до Азії, Блінкен сказав:
Переговори ЄС із Україною: Орбан знову став дибки
ЄС не повинен починати переговори про членство з Україною, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан державному радіо в п’ятницю, повідомляє Reuters.
У середині грудня лідери країн ЄС повинні ухвалити рішення про те, чи приймати рекомендацію Європейської комісії запросити Київ розпочати переговори про членство, щойно він виконає остаточні умови. Таке рішення вимагає одностайності 27 членів блоку.
Орбан, який перебуває при владі з 2010 року, заявив, що суперечка з Брюсселем щодо виплати Угорщині мільярдів євро, яку ЄС призупинив через проблеми з верховенством права в країні, не може бути жодним чином пов’язана з питанням переговорів про вступ України до ЄС.
Орбан і його друг Пу в Китаї 17 жовтня. Віктор Орбан єдиний європейський політик, який за цей рк зустрівся з путіним. Фото: MTI/Miniszterelnöki Sajtóiroda/Fischer Zoltán
Цього року Орбан зіткнувся з економічною стагнацією та зростанням дефіциту бюджету. Інвестори дуже уважно стежили за переговорами Будапешта з Брюсселем щодо фінансування ЄС, ускладненими запеклими суперечками через посилення Будапештом державного контролю над неурядовими організаціями, науковцями, ЗМІ.
«Група Семи» готова до тривалого протистояння з росією
За повідомленням BBC, лідери країн G7 наполягають на тому, що їхня підтримка України «ніколи не послабиться», навіть на тлі зростання напруженості на Близькому Сході.
На зустрічі «Групи Семи» у Токіо 8 листопада міністри закордонних справ блоку визнали, що росія готова до тривалої війни, та підтвердили, що продовжуватимуть підтримувати Київ економічно та військово.
У заяві міністерства закордонних справ Японії йдеться, що лідери погодилися з необхідністю запровадити суворі санкції проти Росії та продовжувати підтримувати Україну «навіть у сьогоднішній міжнародній ситуації», маючи на увазі ситуацію на Близькому Сході.
Володимир Зеленський на останньому саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня. Той саміт НАТО наблизив Україну до альянсу, але так і залишив купу невизначеності
Державний секретар США Ентоні Блінкен також заявив, що блок «єдиний у засудженні війни росії».
Проте різка риторика маскує зростання напруженості із затягуванням війни. Київ дедалі більше стурбований «втомою від України» серед західних країн, яка підриває його здатність стримувати російські сили.
Новий пакет допомоги США для України у розмірі близько 60 мільярдів доларів, запропонований президентом Джо Байденом, був загальмований через спротив членів Конгресу від Республіканської партії.
Американські посадовці кажуть, що поточна допомога закінчиться протягом кількох тижнів, що може мати катастрофічні наслідки для українських сил.
Внутрішня українська єдність теж подає ознаки напруженості. Цього місяця розбіжності між президентом Володимиром Зеленським і командувачем Збройних сил України генералом Валерієм Залужним вилилися назовні після того, як Залужний в інтерв’ю заявив, що війна зайшла в «патову ситуацію». У відповідь Зеленський закликав українців «не потонути у міжусобицях».
Читайте також
