У Великій Британії вже тиждень тривають, як пишуть деякі медіа, «ультраправі демонстрації, що переросли в погроми». Але ті ж самі медіа називають масові вуличні бійки, які ініціюють мігранти, «антифашистськими демонстраціями».
з’ясовує, чому Велику Британію лихоманить.
Як Велику Британію збурила трагедія у Саутпорті
Усе почалося 30 липня 2024 року, коли у місті Саутпорт неподалік від Ліверпуля 17-річний Аксель Рудакубана, виходець із Руанди, на майстер-класі з танців вбив трьох неповнолітніх дівчат і наніс тяжкі поранення ще 10 особам. Усе це кухонним ножем.
В медіа одразу почали циркулювати домисли, ніби зловмисник – мусульманин-нелегал. Аби розвіяти їх, судді пішли на розкриття особи злочинця. Проте це жодним чином не зупинило протести, які того ж дня розпочалися в Саутпорті, а наступного ранку охопили всю країну.
До речі, як влада Британії, так і місцеві медіа демонструють, що закид про нібито вбивцю «нелегала-мусульманина на ім’я Алі» підняли ресурси, які активно просувають російську дезінформацію щодо війни в Україні. Тому в підбурюванні частини населення до протестів може бути слід рф.
Наразі учасники розділились на наступні активні рухи:
- антиміграційні акції британців із застосуванням насилля та без;
- протести мігрантів, які ЗМІ назвали «антифашистськими демонстраціями»;
- виступи за національну єдність і справедливе розслідування подій.
Близько 6 тис. співробітників поліції вже залучені до придушення протестів. Проте прем’єр країни Кір Стармер, щоб взяти під контроль насильство, заявляє про потребу у новій «постійній армії» поліцейських-спеціалістів.
Хто бере участь у протестах і погромах у Великій Британії
За останній тиждень майже всі міста Великої Британії охопили заворушення: Лондон, Манчестер, Саутпорт, Ротерем, Халл, Ліверпуль, Брістоль, Блекпул, Плімут, Бірмінгем, Белфаст і багато інших.
Перший спалах протестів стався з легкої руки різноманітних правих організацій Британії, які виступають проти міграції в країну. Це призвело до хвилі насильства, безладів і вже більше ніж 400 арештів.
Демонстрації праворадикалів і противників міграції розпочалися 30 липня власне із самого Саутпорта. Заворушники поранили три десятки поліцейських, яких закидали камінням і намагалися побити «у знак протесту проти бездіяльності у справах проти мігрантів».
Погроми від протестувальників у Саутпорті 30 липня (відео)
Проте вже 30 липня на хвилі незадоволення діями поліції та міграцією в країну до руху приєдналися ширші кола громадян. Найжорстокіші заворушення сталися 4 серпня, коли сотні демонстрантів штурмували готель Holiday Inn Express, в якому проживали шукачі притулку в містечку Ротерем, неподалік від Бірмінгема. Поліцейських, що намагалися захистити готель від нападників, які вибили вікна і заштовхали всередину палаючий смітник на колесах, закидали цеглинами і стільцями. Через кілька годин інша група заколотників напала на готель у місті Тамуорт. Згодом поліція подавила напад.
За тиждень протестувальники встигли підпалити кілька відділків поліції і тимчасових притулків для мігрантів, не рахуючи численних пошкоджених машин поліції та постраждалих копів по всій Британії.
Мігранти, особливо мусульмани, не знайшли нічого кращого, ніж відповісти такими ж класичними погромами, на зразок французьких бунтів у 2023 році або заворушень BLM у США в 2020 році.
Особливу активність вони виявили в Бірмінгемі, де жорстоко побили як мінімум кілька десятків випадкових перехожих. Тоді соцмережі наповнили кадри, на яких сотні мусульман «антифашистів» із прапорами Палестини громлять місцеві заклади. Заколотники натовпами вриваються в паби, б'ють відвідувачів, трощать меблі та вирушають громити наступний заклад.
Побиття групою мусульман перехожего в Бірмінгемі (відео)
Your browser doesn't support HTML5 video.
Поліція Бірмінгема під час цих погромів, нічого не вдіяла, щоб зупинити мігрантів. Тоді як виступи антимігрантів часом придушували доволі жорстко. Схожі події прокотилися по всій країні.
Наразі найменше чутно третю велику групу громадян, що виступають на демонстраціях за єдність населення, припинення насильства та чесне розслідування справ – як стосовно мігрантів, так і місцевих.
Цікаво, що всі три групи активістів звинувачують поліцію та владу, але з різних сторін. Одні – у відкритості до мігрантів, другі – у провалі забезпечення порядку на вулицях, треті – у дискримінації меншин.
Як змінюється ставлення до мігрантів у Великій Британії
Попри поширеність дезінформації щодо вбивці в перші дні заворушень, подія стала каталізатором виливу невдоволення багатьох британців міграційною політикою їхнього королівства. Адже ще на виборах до парламенту Великої Британії на початку липня 2024-го питання міграції, хоч і не стало ключовим, але вперше за багато років змінило вибір на користь антиміграційної партії Reform UK (14% голосів). А місяць тому в опитуванні Sky News 43% британців визнали, що іміграція має негативні наслідки для країни.
Міграційна обсерваторія Оксфордського університету стверджує, що у 2022 році частка населення Великої Британії, народженого за кордоном, становила близько 14% – на рівні з іншими країнами з високим рівнем доходу, такими як США та Франція. Проте ці дані не включають, наприклад, друге покоління, яке може народитися в країні, але не бути інтегрованим (поширена проблема у Франції).
Як влада та ЗМІ дивляться на мігрантські погроми крізь пальці
Прем'єр Великої Британії Кір Стармер назвав мітинги британців проти масової міграції в країну «жорстоким бандитизмом» і пригрозив усім учасникам кримінальним переслідуванням. Проте він ніяк не прокоментував саму проблему міграції, яка турбує багатьох його співгромадян.
Ба більше, він не згадав погроми, винуватцями яких стали не «праворадикали», а так звані «антифашисти» (мусульмани). Так само робить і BBC із багатьма іншими класичними медіа країни, які у всіх подробицях смакують злочини перших, але майже не акцентують увагу на правопорушеннях других.
Влада Великої Британії також повідомила, що суди перейдуть на цілодобовий режим роботи, щоб «викорінити насильство з боку ультраправих». Здається, що план Кіра Стармера – мобілізувати якомога більше копів і придушити антиміграційні хвилювання силою. Тим часом протести продовжуються.