Більше тижня тому Париж, а згодом і вся Франція спалахнули бунтами. 27 червня сталася трагедія: офіцер поліції вбив 17-річного Нахеля вистрілом у самісінькі груди під час перевірки в передмісті Парижа, Нантері.
Хлопця зупинила поліція, коли він їхав містом (у Франції дозволено водити авто з 18). Далі сталося незрозуміле: за словами поліцейського, він вистрілив з пістолета зі страху, що хлопчик когось переїде на машині.
Громадськість відреагувала на трагедію блискавично. Переважно іммігранти в першому та кількох поколіннях розпочали протести проти поліцейського свавілля.
Швидко гасла стали більш радикальними: від «підтримки волі Аллаха» до ненависті до Франції – у той же день протести стали погромами зі знищенням приватної власності пересічних французів. Погромники били авто, грабували магазини та палили цілі торгові центри у знак протесту. Близько сотні міст постраждали.
Більшість західних та українських медіа подають цю ситуацію однозначно як протест проти свавілля влади: наполягаючи, що полісмени ні з того, ні з сього вирішили вбити хлопця. На відео вбивства чітко видно, що постріл був зроблений після того, як Нахель спробував втекти від поліції, що в жодному разі не виправдовує дії офіцера.
Your browser doesn't support HTML5 video.
Протести, погроми, мародерство?
За час «протесту» його учасники обікрали більше 200 бізнесів, зруйнували близько 300 відділень банків і 250 тютюнових крамниць. Приблизно 2 тис. машин згоріло.
Лише 2 липня, на 5 день хаосу, на вулиці країни вийшли 45 тис. поліцейських, щоб навести лад на вулицях. До цього у переважній більшості міст люди дивились, як палають їхні бізнеси, машини та подекуди навіть домівки.
У деяких містах така бездіяльність поліції призводила до сутичок між мігрантами та місцевими націоналістами.
Найбільша драма подій полягає в тому, що спочатку поліція перевищила усі свої можливі повноваження та застрелила підлітка, а згодом вона декілька днів поспіль відмовлялася захищати громадян погромів.
Словники як західні, так і українські збігаються в думці, що протест – це вираження невдоволення щодо чогось, тоді як погром – це розорення, спустошення, розкрадання майна, яке може супроводжуватися вбиствами.
Зазвичай протестують люди проти влади, як у випадку українських Майданів або страйків профспілок, які постійно проходять по всій Європі.
Наприклад, нещодавно у Франції від 1,2 до 3,5 млн людей протестували проти пенсійної реформи. Тоді деякі протестувальники та поліцейські отримали травми, але не було помічено жодного мародерства, биття авто чи паління магазинів.
Події минулого тижня у Франції були зовсім іншими. Якщо подивитись на відео, то мітингувальники боролися з магазинами кросівок, їжі, техніки та автівок. Чому цього разу все проходило інакше?
Гетто для колишніх мігрантів
Цього разу на протести вийшли арабофранцузи, тобто мігранти з колишніх французьких колоній: Алжиру, Тунісу, Марокко, Малі, Нігеру та інших.
Специфіка протестів пояснюється не походженням і релігією, а соціальними умовами, у яких живуть мігранти: абсолютна більшість мешкає у передмістях, таких як Нантер, в якому і жив вбитий поліцейським Нахель.
Там побудована велика кількість соціального житла, білі французи часто оминають ці район через підвищену криміногенну ситуацію, розвʼязанню якої не сприяє атмосфера резервації.
Великою проблемою цих районів є низький рівень працевлаштування, бо більшість мешканців живуть виключно на соціальні виплати.
Навіть якщо вони хотіли б піти працювати, то це тягне за собою скасування соціальних виплат і зовсім не гарантує більшого доходу, ніж допомога від держави. Таким чином у Франції з’явилися сотні передмість «гетто», де живуть майже виключно мігранти, без працевлаштування та та з нелегальними або кримінальними підробітками.
Це може бути причиною швидкого переростання справедливого та виправданого протесту у погроми та мародерство. Коли вже ніхто не протестує проти влади та її безчинства, а виносить річний запас олії з магазину чи просто приєднується до бунтівної маси.
Your browser doesn't support HTML5 video.
Кого винуватить родина вбитого хлопця
Мати вбитого хлопця заявила, що звинувачує лише одну людину, яка забрала життя її сина, а не всю поліцію. Це було сказано 30 червня, у розпал протесту. Мати Нахеля закликає до індивідуальної відповідальності поліцейського, але, звісно, це не зупинило людей.
Бабуся Нахеля, Наді виступила на французькому телебаченні 2 липня із закликом припинити бунт та сутички з поліцією:
«Ця людина (офіцер поліції) має заплатити, як і всі інші. Ті, хто порушує закон і б'є поліцейських, також будуть покарані. Я вірю в справедливість», – наголосила жінка.
За словами Наді, вбивство Наеля стало горем для їхньої сім'ї, а її дочка через пережитий стрес втратила розум. Але це не виправдовує злочинців, які шосту ніч поспіль грабували, громили та палили французькі міста, прикриваючись ім'ям убитого підлітка.
За час «протестів» кілька тисяч людей були заарештовані, а спротив майже повністю спав 4 липня.
Хто понесе відповідальність за вбивство
Два офіцери поліції, які зупинили Нахеля 27 липня, наразі відсторонені від служби.
Інцидент розслідує національна поліція країни, але, звісно, правосуддю потрібен час, аби розібратись із усіма аспектами справи та винести вирок, про що й казали французькі високопосадовці, благаючи «протестувальників» зачекати вироку, а не руйнувати власні міста.
Раса та дискримінація завжди є складними політичними питаннями, але у Франції вони є особливо складними. Формально влада намагається забезпечити рівність для всіх, не враховуючи можливі відмінні потреби.
Більше 10% жителів Франції були народжені за кордоном, не кажучи про мігрантів у другому та третьому поколінні, і попри спробу всіх зрівняти, вони досі відчувають на собі дискримінацію за ознакою релігії, культури та кольору шкіри.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
