Чим цікаві Україні країни Африки, у яких вона зараз не має своїх посольств

Наприкінці травня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба нагадав, що «в рамках курсу відкриття нових горизонтів» президент України Володимир Зеленський поставив завдання відкрити десять нових українських посольств в Африці. «Вісім із десяти країн уже дали згоду на відкриття посольств України, дві інші завершують відповідні процеси», – зазначив він.

Міністр не назвав ці країни, тому поцікавилося, як взагалі Україна зараз представлена в Африці та які країни поки що не мають повноцінних чи взагалі жодних дипломатичних представництв.

ВВП країни – $77,6 млрд (у 2,6 раза менше за Україну). Її територія – 239 тис. кв. км (у 2,5 раза менше за Україну). Населення – 33 млн осіб (стільки зараз лишилося в Україні). Річний приріст населення – 2,2% (3,9 народження на одну жінку). Міське населення складає 57%.

Гана має солідні природні ресурси: родовища золота, алмазів, бокситів, марганцю, нафти, природного газу, срібла, вона багата на лісові, рибні та гідроенергетичні ресурси.

Основний сектор економіки країни – сільське господарство (56% тих, хто працює, і 37% ВВП). Культивуються какао-боби (основний експортний товар, країна посідає друге місце у світі з виробництва цієї культури, а частка площі ріллі, відведеної під какао-дерева, — 50%; а також рис, тапіока, арахіс, кукурудза, банани тощо.

Торгівля України із державами Африки

Промисловість (15% тих, хто працює, 25% ВВП): гірничодобувна, лісозаготівельна, харчообробна. У 2010 році почався видобуток нафти на родовищі біля узбережжя.

Експорт: приблизно половину у його вартості становить золото, на другому місці нафта (17%), далі йдуть какао-боби та інші какао-продукти (15,5%), а також марганцева руда, алмази, боксити та алюміній, пиломатеріали, риба, банани, фрукти та горіхи. Основні покупці: Індія (30%), Китай і Швейцарія (по 11%).

Імпорт: машини, обладнання та електроніка (20%), транспортні засоби (15%), металургійна продукція (10%). Основні постачальники: Китай (23%) та США (8%).

У червні 2022 року міністерка закордонних справ Гани в розмові з главою МЗС України Дмитром Кулебою висловила повну підтримку Україні в протистоянні російській агресії.

«Провів першу в історії двосторонніх відносин розмову з президентом Гани. Говорили про підтримку України в міжнародних організаціях, про готовність України й надалі бути гарантом продовольчої безпеки в регіоні. Активно працюємо далі над посиленням взаємодії з Африкою», – написав у серпні 2022-го президент Володимир Зеленський.

У січні 2023 року повідомлялося, що Україна та Гана розглядають можливість реалізації спільного проєкту будівництва логістичного хабу для зберігання продовольства.

ВВП – $70 млрд. Територія країни становить 323 тис. кв. км. Населення – 28 млн осіб. Річний приріст – 2,3% (3,7 народження на жінку), міське населення – 52%.

Основні природні ресурси: нафта, газ, алмази, марганець, залізняк, кобальт, боксити, мідь, золото, нікель, тантал.

У країні добре розвинене сільське господарство, вона – перший у світі виробник какао та 14-й — кави (майже чверть ВВП країни формується завдяки експорту цих культур).

У сільському господарстві залучено 70% активного населення країни; продукція цього сектору дає щонайменше 60% експортних надходжень. Кот-д`Івуар є найбільшим в Африці експортером пальмової олії та натурального каучуку. Крім кави та какао до основних експортних культур належать банани, бавовна, цукрова тростина, тютюн.

У лісах ведуться заготівлі цінних порід деревини, зокрема чорного (ебенового) дерева, збирання соку гевеї для каучуку.

Нафта та газ видобуваються переважно на континентальному шельфі. Крім того, розробляються родовища нікелевої, марганцевої та залізної руд, а також бокситів, алмазів і золота.

Велике значення для економіки має французький капітал. У країні також є американські, британські, швейцарські, індійські компанії.

Основні партнери з експорту: Нідерланди (15%) та США (12%). З імпорту: Китай (20%) і Франція (16%).

У липні минулого року Володимир Зеленський провів перші в історії України телефонні переговори з президентом Кот-д'Івуару. У жовтні 2022 року країни домовилися про активізацію співробітництва у сфері безпеки, цифровізації, освіти та сільського господарства. Під час візиту до Кот-д'Івуару глава МЗС України Дмитро Кулеба відкрив бізнес-форум за участю понад 20 українських та івуарійських компаній.

ВВП країни – $68 млрд, площа – 945 тис. кв. км, населення – 60 млн осіб. Приблизно 80% мешкає в сільських районах, 4 млн осіб – у столиці країни.

Країна дуже молода: частка осіб віком до 15 років становить 44%, а старше за 65 років – 3%. Середній вік становить приблизно 18 років. Приріст населення — майже 2% на рік (4,2 народження на жінку).

Природні ресурси: гідроенергія, олово, фосфати, уран, залізняк, вугілля, алмази, дорогоцінне каміння, золото, газ, нікель.

Попри найбагатші природні ресурси економіка Танзанії поки що ґрунтується на сільському господарстві, у якому працюють приблизно 80% населення.

Сільське господарство (27% ВВП): кава, сизаль, чай, бавовна, горіхи кеш'ю, тютюн, гвоздика, кукурудза, зерно, тапіока, банани, фрукти, овочі.

Промисловість (23% ВВП): перероблення сільгосппродукції (цукор, пиво, цигарки), видобуток алмазів, золота, залізняку, солі, виробництво взуття.

Читайте також:

Виробництво та видобуток: який бізнес у 2022 році отримав найбільше прибутку

Сфера обслуговування – 50% ВВП.

Основні експортні партнери: Індія (22%) та ПАР (18%), з імпорту – Індія (17%) та Китай (16%).

У вересні 2021 року заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сеник провів відеозустріч із колегою з Танзанії. Це був перший контакт керівництва МЗС двох країн із моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році.

ВВП країни – $54 млрд, територія – 342 тис. кв. км, населення – 5,3 млн осіб, річний приріст – 2,3% (4,5 народження на жінку), міське населення – 68%.

Надра країни містять запаси нафти, природного газу, руд свинцю, цинку, урану, міді, заліза, фосфоритів, золота, алмазів, є невеликі родовища олова, вольфраму, танталу, ніобію.

Основа економіки – видобуток і експорт нафти, країна входить до ОПЕК. Основні товари експорту: нафта, лісоматеріали, цукор, какао, кава, алмази. Основний покупець – Китай (54%). Основою імпорту є промислова продукція, будматеріали, продовольство. Основні постачальники: Франція та Китай (по 15%), Бельгія (12%).

ВВП країни – $45 млрд, територія – 466 тис. кв. км, населення – 28 млн осіб, річний приріст – 2,8% (4,7 народження на жінку), міське населення – 58%.

З корисних копалин країна має у своєму розпорядженні родовища нафти та газу на шельфі, боксити, золото, руди нікелю, марганцю, кобальту, заліза, олова, титану, урану.

Завдяки запасам нафти та сприятливим умовам для сільського господарства економіка Камеруну є однією з найбільш самозабезпечених в Африці. Однак рівень життя майже половини населення нижче за межу бідності.

Сільське господарство (70% тих, хто працює, 20% ВВП): кава, какао, бавовна, каучук, банани, олійні, зернові, коренеплоди; кісточкові: персики, нектарини, абрикоси, томати, огірки, апельсини, перець.

Читайте також:

Кабмін затвердив список надр стратегічного значення

Промисловість (13% тих, хто працює, 30% ВВП): видобуток і перероблення нафти, виробництво алюмінію, харчова промисловість, споживчі товари, текстиль, лісоматеріали, дрібний судноремонт.

Сфера обслуговування – 17% тих, хто працює, 50% ВВП.

Основні експортні товари: нафта, пиломатеріали, какао-боби, банани та необроблений ліс. Основні покупці: Франція (13%), Китай (11%) та Італія (9%).

Основні імпортні товари: нафтопродукти, судна спеціального призначення, рис, медикаменти. Основні постачальники: Китай (18%) і Франція (9%).

Щодо дипвідносин України та Камеруну, то 14 травня 2022 року Валерія Кірдоду указом президента було звільнено з посад посла України в Нігерії, а також у Камеруні за сумісництвом. Заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга зазначив, що Кірдоду звільнено за неефективне виконання посадових обов'язків. Проте станом на 14 червня 2023 року на сайті МЗС Кірдоду вказано послом у Нігерії та Камеруні.

ВВП країни у 2021 році оцінюється в $43 млрд. Але з 2011 року країна перебуває в стані громадянської війни й фактично розділена протиборчими сторонами. У внутрішньому конфлікті активно залучені Туреччина та Росія (вони підтримують протилежні сторони).

За площі 1 760 тис. кв. км (90% якої займають пустелі) Лівія – четверта за площею країна Африки та шістнадцята у світі. У столиці Триполі до війни проживали 1,7 млн із 6,3 млн лівійців.

У країні є значні запаси нафти та газу (вона – учасник ОПЕК), на Півдні – величезні підземні резервуари прісної води. До 2010 року Лівія вважалася найбагатшою країною Африки.

На відміну від більшості країн Африки Лівія має порівняно розвинену обробну промисловість. Найважливіші підприємства збудовані за часів італійської колоніальної присутності.

У січні 2023 року Володимир Зеленський ухвалив вірчі грамоти нового посла Лівії. З українського боку за Лівію зараз відповідає посольство в Тунісі.

ВВП країни – $41 млрд, територія 241 тис. кв. км, населення 45 млн осіб, річний приріст – 3,6% (6,7 народження на жінку – 2-е місце у світі), середній вік – 14,8 року (наймолодша країна у світі), міське населення – 13%.

Природні ресурси: мідь, кобальт, ніобій, золото, вольфрам, гідроенергія, родючі землі.

Основний сектор економіки: сільське господарство (82% тих, хто працює, 22% ВВП), головний експортний продукт – кава. Також культивуються чай, бавовна, тютюн, цукрова тростина, картопля, кукурудза, просо, квіти. Промисловість (5% тих, хто працює, 25% ВВП) – цукрова, пивоварна, тютюнова, текстильна.

Читайте також:

Африканські нафтовики скоротять видобування нафти разом з ОПЕК+

Експорт: кава, риба, чай, бавовна, квіти, золото. Основні покупці: Кенія (18%) та ОАЕ (17%). Імпорт: промислові товари, транспортні засоби, нафтопродукти, медикаменти, зернові. Основні постачальники: Китай (17%), Індія (13%), ОАЕ (12%) та Кенія (7,9%).

У лютому цього року президент України вперше в історії двосторонніх відносин провів телефонну розмову з президентом Уганди.

ВВП країни – $34 млрд. До відділення Південного Судану це була найбільша за територією африканська країна (2 530 тис. кв. км), нині вона посідає третє місце після Демократичної Республіки Конго та Алжиру з площею 1 861 тис. кв. км.

Крім Південного Судану, який після референдуму у 2011 році став незалежною державою, політика центральної влади з ісламізації та арабізації викликала повстанські та сепаратистські рухи в інших регіонах країни, що мають історичні та етнічні особливості. 15 квітня 2023 року в Судані знову сталася спроба воєнного перевороту.

Населення – 40 млн осіб, річний приріст – 2,2% (4,4 народження на жінку), міське населення – 43%.

Основні доходи країні приносить сільське господарство (80% тих, хто працює, і майже третина ВВП), а також видобуток нафти.

Сільське господарство: бавовна, арахіс, сорго, просо, пшениця, гуміарабік, цукрова тростина. Промисловість: видобуток і перероблення нафти, обробка бавовни, текстиль, обробка сільгосппродукції, взуття, збирання автомобілів. З 2011 року, після здобуття Південним Суданом незалежності, у країні знизився видобуток нафти (більшість родовищ розташована на півдні держави).

Експорт: золото (32%), жива худоба (19%), нафта (15%), олійні культури (10%). Основні покупці: ОАЕ (37%), Китай і Саудівська Аравія (по 13%). Імпорт: машини та обладнання (17%), продовольство (переважно пшениця – 10%), транспортні засоби (9%), хімічні товари, включно з ліками (9%), нафтопродуктами (7%). Основні постачальники: Китай (24%), ОАЕ (10%) та Індія (9%).

ВВП країни – $28 млрд, територія – 391 тис. кв. км, населення – 15 млн осіб, річний приріст – 1,5% (без урахування потоку еміграції до ПАР та Ботсвани), 3,7 народження на жінку. У країні високий рівень зараження на ВІЛ – до 11,6 % дорослого населення (6 місце у світі). Міське населення – 33%.

До здобуття незалежності в 1980 році Зімбабве належала до найбільш економічно розвинених країн на африканському континенті. Нині вона належить до найбідніших країн світу.

У промисловості залучено 10% працездатного населення, воно дає 21% ВВП. Працюють підприємства текстильної та тютюнової промисловості, з виробництва автомобільних акумуляторів і перероблення сільськогосподарської сировини. Ведеться промисловий видобуток заліза, золота, азбесту, кам'яного вугілля, срібла, нікелю, платини, водночас найважливішу роль відіграє видобуток золота.

У сільському господарстві залучено 66% працездатного населення, воно дає 17% ВВП. Головними експортними культурами є тютюн (3-тє місце у світі), бавовна, чай і цукрова тростина. Часті посухи завдають великої шкоди сільському господарству.

Головний покупець товарів у Зімбабве – Китай (44%), на другому місці – ПАР (10%). Основні імпортні товари: машини та обладнання (24%), медикаменти та хімічні товари, транспортні засоби, продовольство, нафтопродукти. Основний постачальник – ПАР (62%), друге місце — Китай (14%).

ВВП країни – $22 млрд, територія – 753 тис. кв. км, населення – 20 млн осіб. 46% населення належить до вікової групи до 15 років. У містах мешкають 39% населення країни. За оцінкою 2009 року, 13,5% дорослого населення інфіковано ВІЛ.

Замбія за часів епохи «будівництва гуманізму» стала найбіднішою країною світу, 82% населення живуть за межею бідності.

Природні ресурси: мідь, кобальт, цинк, свинець, вугілля, смарагди, золото, срібло, уран, гідроенергетичні ресурси.

Читайте також:

Чи постачала Південна Африка зброю до рф

Після відмови 1991 року від соціалізму в країні почалося реформування економіки. Але досі 85% тих, хто працює, залучені в сільському господарстві (19% ВВП). Культивуються кукурудза, сорго, рис, арахіс, соняшник, овочі, тютюн, бавовник, цукрова тростина, кава. Промисловість (6% тих, хто працює, 31% ВВП) – видобуток мідної руди та інших металів, обробка сільгосппродукції.

Основні експортні товари: мідь – 74%, кобальт – 2,4%, тютюн – 2%. Основні покупці: Швейцарія (38%) та Китай (15%). Головні імпортні товари: мінеральна сировина (26%), хімікати (22%), машини та обладнання (20%). Основні постачальники: ПАР (31%) і Демократична Республіка Конго (21%).

Передусім Україна як один із найбільших у світі експортерів зерна може гарантувати продовольчу безпеку африканських держав. Станом на середину травня 2023 року в рамках «зернової ініціативи» Україна відправила до Лівії, Алжиру, Єгипту, Кенії, Судану, Тунісу, Ефіопії, Сомалі та Марокко 129 суден із 3,4 млн тонн сільгосппродукції.

З листопада минулого року працює ініційована Україною продовольча програма Grain from Ukraine («Зерно з України»), у рамках якої станом на березень цього року з українських портів відправлено 6 суден зі 170 тис. тонн пшениці до Сомалі, Кенії, Ефіопії та Ємену.

Окрім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній і освітній сферах, торгівлі та бізнесі, цифровізації та військовий досвід.

Читайте також:

Російський мільярдер закликає Африку чинити тиск на ЄС через санкції

Останніми роками до початку повномасштабної війни українські компанії докладали зусиль для диверсифікації експорту та розширення потенціалу співробітництва з країнами Африки. Деякі українські промислові компанії вже мають досвід постачання продукції на африканські ринки. Так, «Інтерпайп» відвантажує на африканський ринок трубну продукцію з 2018 року. Компанія «Татра-Південь» поставила 15 двосекційних трамвайних вагонів до єгипетської Олександрії. Українські надлегкі літаки компанії «Аеропат» літають у небі ПАР, Кенії, Кот-д'Івуару. Група «Лекхім» понад 6 років постачає лікарські препарати до країн Африки. Компанія Genesis запустила сервіс онлайн-торгівлі Jiji у Нігерії.

Для потенційних експортерів призначений сервіс МЗС Nazovni. Це платформа для отримання бізнес-консультацій українських дипломатів по всьому світу.