Україна не припинила битву за Бахмут попри попередження США та не дала ворогу оточити місто, Джо Байден готується оголосити про своє балотування у президенти США, але в нього вже зʼявився суперник у Демократичній партії — Роберт Кеннеді-молодший.
Тим часом генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що члени Альянсу в принципі погодилися на приєднання України після закінчення війни до блоку, танки Abrams скоро прибудуть з США до Німеччини для навчань українських військових, а президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр порівняв війну в Україні зі звірствами нацистів.
пропонує дайджест західних медіа, яким завершується робочий тиждень 17-21 квітня 2023 року.
Битва за Бахмут: чому українці не залишили місто попри попередження США

Битва за Бахмут: як українці втримали місто. Фото: NYT
Попри попередження з Вашингтону про те, що Україна не зможе втримати Бахмут, українські війська досі тримаються за західну околицю міста, пише The Washington Post.
Згідно з секретними документами розвідки США, які оприлюднив нацгвардієць з Массачусетса Джек Тейшейра, Вашингтон ще в січні попередив про можливе оточення українських військ у Бахмуті та запропонував Києву залишити місто.
Україна наполягала, що утримання Бахмута необхідне для підтримки національного морального духу та позбавлення росії можливості вихвалятися захопленням української території. Пізніше Київ заявив, що продовження битви за Бахмут підірвало силу росії через численні втрати, особливо найманців з групи Вагнера.
Оприлюднені секретні документи також говорять про погіршення морального стану росіян і заохочення до дезертирства за допомогою «кампанії психологічних операцій», які підкреслювали «витратність» військ Москви.
Український командир, який керує боями за Бахмут, полковник Павло Паліса, сказав, що його ніколи офіційно не інформували про ці розвіддані чи рекомендації США.
Паліса пояснив свою здатність утримувати частини міста поєднанням класичної тактики міських боїв і вдосконаленої розвідки за допомогою безпілотників, зокрема з застосуванням глушіння сигналу.
Коли Паліса обійняв свою посаду в середині січня, оцінки, які він почув від офіцерів навколо нього, повторювали песимізм Вашингтона:
«Ті хлопці сказали: «Я не знаю, можливо, два-три тижні». Але минуло кілька місяців, а ми все ще тут і намагаємося зробити все можливе, щоб утримати місто».
Ян Мельников, командир білоруського добровольчого батальйону «Волат», який захищає околиці Бахмута з листопада, сказав, що Україна змогла тримати оборону, оскільки українські командири — самостійніші за росіян.
Прослуховуючи перехоплені переговори, він часто чув, як російські командири просили дозволу від вищого начальства на невеликі коригування оперативних планів, що сповільнювало їхні дії.
«Ми можемо безпосередньо співпрацювати з різними підрозділами, і коли ми опиняємось у поганій ситуації, ми можемо покликати різні підрозділи, щоб вони нам допомогли», — сказав він.
Джо Байден балотуватиметься у президенти США

Байден готується оголосити про своє балотування у президенти. Фото: Getty Images
Президент США Джо Байден, імовірно, оголосить про участь у президентських перегонах 2024 року вже у вівторок, за словами чотирьох людей, які знають про ці плани, пише The New York Times.
У 80 років Байден вже є найстарішим президентом в американській історії, а до кінця потенційного другого терміну йому виповниться 86.
Політична стійкість колишнього президента Дональда Трампа, сприяла здатності Байдена підтримувати єдність демократів, включаючи прогресивне крило партії, яке часом не погоджувалося з політикою Білого дому.
Байден уже скликав донорів до Вашингтона, запросивши тих, хто пожертвував щонайменше $1 млн, на дводенну зустріч, яка розпочнеться наступної п’ятниці.
Фінансові міркування мали вирішальний вплив на рішення команди Байдена про дату початку передвиборчої кампанії. Оголошення дозволить йому приймати внески від великих і малих донорів, але водночас призведе до значних витрат, які можна було б перенести на пізніший час.
Кеннеді-антивакцинатор: хто змагатиметься з Байденом

Роберт Кеннеді-молодший: хто він такий та чи може стати президентом США. Фото: Getty Images
У середу 69-річний Роберт Ф. Кеннеді-молодший, племінник 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді, оголосив про початок своєї президентської кампанії, пише The New York Times.
Кеннеді-молодший, житель Каліфорнії, приїхав до Бостона, де виступив у готелі Park Plaza, заявивши про намір змагатися з президентом Байденом за висунення кандидатом від Демократичної партії.
У двогодинній промові Кеннеді-молодший згадав про передвиборчу кампанію та смерть свого батька, сенатора від штату Нью-Йорк Роберта Ф. Кеннеді, в 1968 році та детально розповів про свою кар’єру юриста-еколога кілька десятиліть тому.
Він також розкритикував фармацевтичну промисловість, соціальні мережі, які він звинуватив у цензурі, відданість Байдена військовій допомозі Україні та введення локдауну колишнім президентом Дональдом Трампом на початку пандемії Covid-19.
Попри приналежність до демократів, Кеннеді-молодший притримується антивакцинаторських поглядів і раніше заявляв про зв’язок між вакцинацією дітей та аутизмом.
У розпал пандемії Covid-19 він намагався підірвати довіру суспільства до вакцин, порівнюючи вимоги щодо обов’язкової вакцинації в деяких місцях з «гітлерівською Німеччиною». Facebook і Instagram закрили облікові записи групи, якою він керує, за поширення медичної дезінформації.
Ексклюзивне опитування USA TODAY і Університету Саффолка показало, що Кеннеді-молодшого підтримують 14% виборців, які голосували за президента Джо Байдена в 2020 році.
В опитуванні, проведеному з суботи по вівторок, лише 67% тих, хто обрав Байдена в 2020 році, заявили, що знов підтримають його кандидатуру від Демократичної партії. Друге місце посідає Кеннеді-молодший з 14%, а третє — авторка книг з самодопомоги Маріанна Вільямсон, яка має 5%. Ще 13% не визначилися.
Столтенберг: Україна приєднається до НАТО

Єнс Стотенберг у Німеччині під час Рамштайну-11. Фото: Getty Images
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив під час зустрічі у форматі Рамштайн-11, що країни-члени в принципі погодилися з приєднанням України до блоку, повідомляє DW.
Перед цим Столтенберг відвідав Київ, де президент України Володимир Зеленський закликав його пришвидшити вступ Києва до НАТО.
Глава НАТО зазначив, що наразі пріоритетом є перемога України над росією, а також забезпечення для Києва «засобів стримування для запобігання новим атакам» після цього.
Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що вступ України до НАТО є малоймовірним, поки триває війна з росією. За словами Пісторіуса, під час переговорів цієї п'ятниці питання вступу України до альянсу не буде обговорюватися.
Столтенберг також повідомив, що Зеленський під час візиту до Києва прийняв його запрошення на саміт НАТО у Вільнюсі цього липня.
Танки Abrams їдуть у Німеччину: коли вони опиняться в Україні

Танки M1 Abrams прибудуть у Німеччину для навчання українських солдатів. Фото: Wikipedia
За словами двох чиновників Міноборони США, американські танки M1 Abrams, які українці використовуватимуть для навчання, прибудуть до Німеччини найближчими тижнями, повідомляє Politico.
Очікується, що міністр оборони США Ллойд Остін оголосить про це після 11 засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
За словами офіційних осіб, 31 танк M1A1 Abrams прибуде на полігон Графенвер у Німеччині до середини-кінця травня 2023. Навчання почнеться через тиждень-два, після того, як танки пройдуть технічне обслуговування. Але для використання на полі бою Україні нададуть інші танки — їхнє переобладнання ще триває.
Очікується, що навчання, яке триватиме до 10 тижнів, пройдуть близько 250 українських танкістів.
Щоб пришвидшити надання Abrams, США вирішили надсилати старіші версії M1A1, а не новий тип M1A2, про який йшлося спочатку. У Пентагоні очікують, що танки прибудуть на поле бою до кінця року.
Війну в Україні порівняли з придушенням повстання у Варшавському гетто

Франк-Вальтер Штайнмаєр, Анджей Дуда та Ісаак Герцог біля пам’ятника героям гетто у Варшаві. Фото: Getty Images
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр провів паралелі між жорстоким придушенням нацистами повстання у Варшавському гетто в 1943 році та повномасштабним вторгненням президента росії Володимира Путіна в Україну минулого року, пише BBC.
Повстання у Варшавському гетто — один із найвизначніших актів непокори Другої світової війни — почалося рівно 80 років тому як відповідь на спроби нацистів відправити решту єврейського населення польської столиці до таборів смерті.
Сотні молодих, погано споряджених єврейських бійців три тижні стримували натиск німецьких військ. Із близько 60 тис. євреїв, що перебували в гетто на початку повстання, майже всі були вбиті або відправлені до таборів смерті.
У середу Франк-Вальтер Штайнмаєр разом із президентом Польщі Анджеєм Дудою та президентом Ізраїлю Ісааком Герцогом поклали вінки до пам’ятника героям гетто у Варшаві.
Виступаючи на пам’ятній церемонії, президент Німеччини зазначив, що війна президента Путіна «приносить незмірні страждання, насильство, руйнування та смерть народу України».
«Ви в Польщі, ви в Ізраїлі, ви знаєте зі своєї історії, що за свободу та незалежність потрібно боротися і захищати їх. Ви знаєте, як важливо для демократії захищатися. Але ми, німці, теж засвоїли уроки нашої історії. Ніколи знову, а це означає, що в Європі не повинно бути злочинної загарбницької війни, такої як війна росії проти України».
Штайнмаєр підкреслив, що це означає, що Німеччина та інші західні країни «твердо стоятимуть на боці України».