Українські військові після шести останніх тижнів запеклих боїв у Бахмуті впевнені, що переломили перебіг битви за місто, але тепер необхідна потужна контратака.
Символізм битви за Бахмут зростав останні місяці з обох сторін, але зараз наступальні дії росіян сповільнилися, пише The New York Times. Що відбувається на Сході України?
Ситуація в Бахмуті стабілізується: штурми росіян сповільнилися

Командир тактичної групи полковник Євген Межевікін на базі під Бахмутом у березні. Фото: NYT
Кремлівські чиновники назвали битву за Бахмут необхідним успіхом у кампанії захоплення українського Донбасу. Водночас для України це стало важливою лінією утримання як для того, щоб ослабити сили рф, так і для того, щоб зупинити їхнє просування.
«Ворог вичерпав усі свої резерви», — говорить командир тактичної групи «Адам», що захищає місто, 40-річний полковник Євген Межевікін.
Зараз, за його словами, російські штурми сповільнилися, і безпосередню загрозу оточення Бахмута зірвано.
«Щільність обстрілів знизилася в кілька разів, — пояснює Межевікін. — Раніше вони могли штурмувати з усіх боків одночасно, групами не менш як 20, 30 або 40 осіб, але поступово це згасає».
Опис командира збігався з характеристиками найвищого військового командувача України генерала Валерія Залужного та командувача Сухопутними військами на сході генерала Олександра Сирського.
Останніми днями обидва заявили, що ситуація в Бахмуті стабілізується, навіть за важких боїв для деяких українських підрозділів.
Українці можуть відкинути росіян ще далі

Українські сили можуть розвалити російський фронт. Фото: Getty Images
Межевікін упевнений, що українські сили зможуть утримати місто та відкинути російські війська ще далі. Якщо українці збережуть нещодавні успіхи, бої останнього місяця під Бахмутом можуть стати переломним моментом в обороні України, налаштовуючи її на великий контрнаступ.
Полковник розповів, що зараз свіжі українські ударні бригади завершують навчання й невдовзі зможуть доєднатися до боїв:
«Ми ще трохи потримаємо тут ворога, і нехай вони його відкинуть».
За його словами, на північному та південному флангах міста, де російські війська намагалися взяти Бахмут у кліщі, росіяни стикалися з найбільш мотивованими українськими підрозділами й більше не мали імпульсу.
«Коли вони намагаються підсилити свої підрозділи, провести ротацію, їх знищують на самому початку».
Однак центр Бахмута залишався гарячою точкою, де російські війська все ще атакували значними силами, сказав командувач:
«Усе, що їм залишається, це намагатися просуватися містом, адже будівлі захищають їх від вогню».
Як росіяни нищили Бахмут квартал за кварталом
Розповіді українських солдатів, які вони воюють усередині міста, свідчать про те, що російські війська зосередили свої зусилля на просуванні через центр міста, використовуючи важку артилерію та повітряні бомбардування, знищуючи опір квартал за кварталом.

Сергій Філімонов, командир штурмової роти на північному фланзі Бахмута. Фото: NYT
Сергій Філімонов, командир штурмової роти на північному фланзі міста, також описав важкі бої та поставив під сумнів доцільність оборони Бахмута ціною одних із його найкращих сил спеціальних операцій.
Повернувшись з передової до ресторану в сусідньому місті, командир пригадав, як воював разом із відомим українським бійцем Дмитром Коцюбайлом, командиром батальйону «Вовки Да Вінчі», який загинув цього місяця під час російського артилерійського удару.
Разом вони успішно відбили російські війська, зачистивши три лісосмуги. Коли підрозділ пана Філімонова був притиснутий російським вогнем, за його словами, Да Вінчі штурмував іншу лінію дерев і врятував їх.
Росіяни відповіли нищівним артилерійським вогнем, і через три дні Да Вінчі був смертельно поранений у шию та груди осколками снаряда. Сам Філімонов отримав контузію та втратив слух на одне вухо, але його підрозділ утримав свої позиції.
Як знищення Вагнера може розвалити російський фронт
Росіяни наразі зупинилися, підтверджує Філімонов слова Межевікіна:
«Тепер вони зупинилися. У нас є сильна лінія. Але нам потрібна потужна контратака. Вони можуть як оточити нас, так і можуть бути оточені нами, якщо ми проб'ємо їхню оборону в будь-якому місці».
За його словами, росіяни усвідомлюють небезпеку, а Євген Пригожин, керівник ПВК «Вагнер» раніше публічно заявив, що за відступу Вагнера «фронт розсиплеться до російських кордонів, а можливо, й далі».
Межевікін говорить, що ще є сильні російські дивізії, які охороняють критичні точки оборони, але регулярним частинам російської армії бракує морального духу, і їх легше зламати:
«З ними легше боротися. Вони тікають».
За його словами, підрозділам Вагнера, до складу яких входять увʼязнені, погрожували фізичним покаранням, якщо вони відступлять:
«Вони бояться здатися й залишити своє місце. Вони вважають за краще померти тут».