Нейроінтерфейси: що це таке та чим вони небезпечні. Фото: neuralink.com
Учені та бізнесмени давно намагаються створити нейроінтерфейси — технології для взаємодії людського мозку та комп'ютера. Однак ці розробки пов'язані з безліччю викликів, зокрема етичних.
Шолом Kernel: прочитати думки за $50 тисяч
У середині червня компанія Kernel заявила про готовність власної розробки — шолома для читання думок. Фірма планує відправити ці шоломи своїм партнерам уже найближчим часом. Серед них — приватні компанії та дослідницькі лабораторії. Вартість шолома — $50 тис., його вага — усього 900 грамів. Шолом оснащений великою кількістю давачів, завдяки яким він може зчитувати й аналізувати електричні імпульси та кровотік мозку. Це дає змогу розуміти, як людина, що носить шолом, реагує на подразники навколишнього світу. Отримані дані шолом передає на комп'ютер.
Компанія Kernel представила дві моделі шоломів. Перша модифікація — Flow — може оцінювати увагу та емоційний стан піддослідного. Друга модель під назвою Flux досліджуватиме винятково роботу мозку, його здатність до навчання та реакцію на зовнішню інформацію. Комерційні компанії-партнери, які зробили попереднє замовлення на Kernel, вивчатимуть реакцію мозку на різні товари. Вчених же цікавлять інші аспекти, серед яких робота пошкодженого мозку, наприклад, після інсульту або травми, особливості старіння мозку або те, як він працює в людей, наприклад, із хворобою Паркінсона. Дослідників також цікавить, як функціонує мозок під час переживань або певних практик, наприклад медитації.
Технологія, яку використали розробники шолома Kernel, існує вже не перший рік. Однак обладнання, потрібне для її роботи, займає багато місця. Kernel — це перша компактна реалізація неінвазивного нейроінтерфейсу, що дає можливість взаємодії комп'ютера та мозку без імплантації додаткових пристроїв. Засновник проєкту підкреслює, що форм-фактор пристрою дає змогу людині переміщатися в повсякденних умовах, завдяки чому можна фіксувати мозкову активність у процесі взаємодії власника шолома з навколишнім світом.
Брайан Джонсон (Bryan Johnson), засновник компанії Kernel, планує до 2030 року знизити вартість шолома до ціни середнього смартфона та зробити так, щоб його могла купити будь-яка американська сім'я. Недарма слоган компанії — «Пізнай себе», а її місія — поліпшити емоційний і психологічний стан звичайних людей.
Що таке нейроінтерфейси та як вони пов'язані з ідеєю шолома Kernel
Розповідаючи про те, як створювався Kernel, його засновник згадує, що в процесі розроблення пристрою він обговорював партнерство з Ілоном Маском, зокрема з його компанією Neuralink Corp. Співпраці не вийшло, і кожен із підприємців став працювати у своєму напрямі, хоча обидва вони вивчають роботу мозку.
Брайан Джонсон хоче розуміти, як працює мозок, щоб поліпшити стан людини та більше знати про хвороби, стани мозку, емоції та реакції. Ілон Маск і його проєкт Neuralink Corp. ставить собі за мету розроблення «чистого» нейроінтерфейсу для управління комп'ютером.
Однак і шолом Kernel, і проєкт Ілона Маска, і нейроинтерфейс у принципі для успішної роботи мають вирішити первинне завдання — зчитати мозкові імпульси. Просто кожен із цих проєктів по-різному використовує отримані дані.
Отже, нейроінтерфейс — це система обміну інформацією між мозком та іншими пристроями. У деяких випадках нейроінтерфейс просто передає дані на зовнішній пристрій (на кшталт шолома Kernel), але іноді система дає змогу керувати іншими пристроями, наприклад комп'ютерною програмою або спеціальними приладами чи об'єктами, зокрема персонажами комп'ютерних ігор.
Ілон Маск і Neuralink Corp., або Змусь мавпу грати у відеоігри
Ілон Маск ще минулого року представив перші реалізації двостороннього нейроінтерфейсу, який не лише передає зовнішньому пристрою сигнали мозку, але і сприймає сигнали та використовує їх, наприклад, для керування приладами або комп'ютерними програмами.
Уже у квітні цього року Маск продемонстрував роботу нейроінтерфейсу на прикладі чипа, імплантованого в мозок мавпи та здатного управляти комп'ютерною грою силою думки.
Глобальна мета цієї розробки Neuralink Corp. — надати людям із паралічем можливості управляти пристроями. А в майбутньому Ілон Маск припускає, що нейроінтерфейс допоможе і звичайним людям управляти гаджетами, зокрема електромобілями.
Нейроінтерфейси: версія Facebook
Соціальна мережа Facebook давно вивчає мозок і розробляє технологію сканування нейронів для подальшого її використання в різних цілях. Ще у 2017 році з'явилася інформація про те, що Facebook створює власний нейроінтерфейс, завдання якого — введення команд без клавіатури та без допомоги рук. Іншими словами, у Facebook хотіли, щоб користувачі публікували в соцмережах свої пости, які б зчитувалися безпосередньо з мозку.
Час від часу інформація про ці розробки соцмережі з'являлася і в її блозі, і в медіа: наприклад, компанія планувала створити давач, який би перетворював думки людей не тільки на запис у соцмережі, але і на інші дії, потрібні, наприклад, для управління персонажами комп'ютерних ігор.
Першим реальним продуктом Facebook, здатним зчитувати сигнали мозку, став анонсований навесні цього року браслет: він сприймає окремі сигнали мозку, пов'язані з рухами пальців рук, і керує об'єктами доповненої реальності.
Поки що браслет Facebook розуміє буквально кілька рухів, однак у компанії вважають, що в майбутньому він буде розумніший і розумітиме більше команд.
У планах розробників браслета — навчити пристрій сприймати рухи пальців рук людини, яка набирає текст на віртуальній невидимій клавіатурі. Розробники впевнені, що ця система дасть людям змогу друкувати на віртуальній клавіатурі швидше, ніж на звичайній.
Поки що представлена розробка вельми далека від попередніх планів компанії, однак вона свідчить про те, що соціальна мережа сфокусувалася на одному, досить вузькому, напрямку нейроінтерфейсів та їх використання в доповненій реальності.
Попередні анонси Facebook у сфері нейроінтерфейсів, як і оголошення про створення смарт-окулярів із функцією розпізнавання, спричинили шквал критики з боку правозахисників і прихильників приватності, впевнених у тому, що компанія, яка і так знає забагато про своїх користувачів, не повинна буквально лізти їм у мозок.
Кому потрібні нейроінтерфейси та де їх можна застосовувати
Брайан Джонсон вивчає мозок для поліпшення психічного здоров'я та емоційного стану, цілі проєктів Ілона Маска — створення технологій для керування гаджетами подумки. Саме другий варіант застосування нейроінтерфейсу сьогодні найбільш затребуваний, адже він дасть змогу людям із травмами або неврологічними проблемами суттєво поліпшити якість свого життя.
Ідеї, які намагалися втілити у Facebook, демонструють іще один напрямок використання нейроінтерфейсів — розваги, зокрема у віртуальній та доповненій реальності.
Ідея Ілона Маска про управління гаджетами подумки поки що звучить як щось дуже фантастичне, однак не можна заперечувати й таке застосування інтерфейсів, нехай і в далекому майбутньому.
Проблеми нейроінтерфейсів — етичні та технологічні
Масове використання нейроінтерфейсів несе в собі багато складнощів і викликів — як етичних, так і технологічних, пов'язаних із їх реалізацією.
Якщо шолом Kernel — неінвазивне рішення (для його роботи не потрібно імплантувати чипи в організм людини), то прототип продукту, представленого Ілоном Маском, — це інвазивна технологія. Складно прогнозувати, якими будуть наслідки її тривалого використання, тобто що буде з людиною, в голові якої понад 20 років працює імплантований чип. Крім того, не можна заперечувати й ризик пошкодження мозку під час імплантації такого імпланта.
Інший вид складнощів — технічні питання: організація енергоспоживання імплантованих чипів, захист пристроїв від зламів, зберігання даних мозкової активності.
Ще більше викликів, пов'язаних із застосуванням цієї технології, мають етичний характер: насамперед мова йде про використання отриманих даних і маніпулювання людиною, чию мозкову активність зчитав пристрій. У цьому випадку маніпуляції за допомогою контенту в соціальних мережах можуть виглядати дитячим лепетом порівняно з тим, як можна буде впливати на рішення людей — носіїв нейроінтерфейсів.
Саме через це спроби Facebook створити власний нейроінтерфейс спричиняють протести. Захисники приватності та інші експерти попереджають, що, розробляючи нейроінтерфейси, потрібно бути дуже обережним, щоб наративи серіалу «Чорне дзеркало» не стали звичайним явищем нашого життя.