Нові «розумні» окуляри від Facebook зможуть впізнавати користувачів. Проте їхня поява знаходиться під загрозою через регуляторні обмеження та суспільні протести.
Занадто розумні окуляри від Facebook
Компанія Facebook повідомила про розробку розумних окулярів у співробітництві з фірмою Ray-Ban ще 2019 року, згодом стало відомо, що цей гаджет з робочою назвою Facebook Project Aria підтримуватиме функції доповненої реальності (AR).
Уже цього року з’явилася інформація про можливе доповнення цього смарт-гаджету функціями розпізнавання облич. Проте, анонсуючи ці можливості, в компанії повідомили, що розуміють потенційні ризики їх запуску та юридичні складнощі й проблеми конфіденційності, які можуть виникнути разом із цією розробкою.
Коментуючи цей запуск, керівник підрозділу доповненої та віртуальної реальності Facebook Ендрю Босворт (Andrew Bosworth) сказав, що компанії варто придумати декілька сценаріїв використання цієї функції, таких, які б задовольнили і суспільство, і регулюючі органи. Серед переваг цього гаджету Босворт описав ситуацію, в якій він може допомогти впізнати людину на вечірці, ім’я якої ви забули. Ще одним напрямком використання цих окулярів топменеджер назвав їхню користь для людей, що страждають на прозопагнозію, – проблему із впізнаванням знайомих облич.
У Facebook є власні розробки, завдяки яким компанія вміє ідентифікувати користувачів своєї соцмережі на фото. З 2015 року компанія використовує систему розпізнавання з глибинним навчанням Facebook DeepFace, точність роботи якої перевищує 97%. То ж у Facebook є необхідний бекграунд для включення в окуляри функцій розпізнавання.
Розробки від Google, Microsoft та Apple
Смарт-окуляри стали популярною розробкою в останні роки, і над нею працюють декілька техногігантів.
Ще у 2012 році компанія Google спробувала представити на ринку свою гарнітуру, яка за деякими функціями наближена до сучасних смарт-окулярів. Гарнітура Google Glass містила доволі обмежені функції доповненої реальності, вона мала вбудовану камеру, здатну записувати відео високої якості. У 2015 році компанія Google повідомила про призупинення виробництва першої версії своїх розумних окулярів.
Згодом техногігант анонсував появу Google Glass 2.0, проте пристрій так і не вийшов на широкий ринок, не в останню чергу завдяки проблемам із конфіденційністю. Можливість цих окулярів вести прихований відеозапис того, що відбувається навколо, назвали порушенням прав людини та через це гаджет забороняли для використання в багатьох закладах Каліфорнії, де компанія його тестувала.
Компанія Apple теж розробляє смарт-окуляри змішаної реальності преміум-класу, їхня попередня ціна складе $3 тис., наразі цей гаджет знаходиться на одному із завершальних етапів тестування. Не виключена поява й простішого гаджету для масового ринку. Інших деталей щодо нової розробки Apple наразі немає, повідомляється лише про використання великої кількості камер для отримання зображення з максимально можливим кутом.
Власні окуляри доповненої реальності ще у 2019 році випустила Microsoft – це гарнітура під назвою Microsoft Hololens 2, призначена як для геймерів, так і для бізнес-використання – для показів мод, віртуальних презентацій, навчання лікарів чи тренування військових.
Ризики безпеки та приватності
Побоювання топменеджменту компанії щодо ризиків приватності для розумних окулярів від Facebook підтримали й співробітники фірми, які озвучили сценарій використання таких окулярів для переслідувань з боку стакерів.
«Розумні окуляри» — далеко не інновація на ринку ґаджетів. Згадайте хоча б Google Glasses, які компанія наразі використовує для внутрішніх потреб. Питання використання «розумних окулярів» завжди стояло у двох площинах: технологічна наповненість та законність.
Новинка від Facebook може бути корисною в частині елементів доповненої реальності для: хірургів, інженерів, вчителів тощо. Але наскільки етично використання розпізнавання обличь у професійній діяльності чи у побуті?
А у світлі того, що Україна прямує до імплементації GDPR (General Data Protection Regulation), впевнений, що це ще й не зовсім законно. Мене тривожить, що у країнах зі слабкою судовою системою як наша подібні технології можуть безконтрольно використовуватися поліцією та криміналом для тиску на громадян.
Питання «розумних окулярів» завжди стояло у двох площинах: технаповненість та законність.
Коли йдеться про Facebook і про збір ним інформації — завжди потрібно пам'ятати, що «хліб» цієї соцмережі — користувацькі дані та, чим більше вони їх зберуть, тим більший їхній кінцевий прибуток. Для чого розпізнавання осіб Facebook — зрозуміло, але для чого це користувачеві, якого будуть розпізнавати, — неясно.
Якщо, наприклад, геолокацію можна відключити, то як вимкнути розпізнавання обличчя? Навіть якщо Facebook дозволить в налаштуваннях профілю відключити розпізнавання, то це ніяк не зупинить розпізнавання, адже для того, щоб зрозуміти, чи заборонив конкретний користувач себе розпізнавати, потрібно спочатку розпізнати цього користувача, звірити зі списком тих, хто заборонив розпізнавання.
Чи враховуватиме Facebook заборону? Ми це ніяк не зможемо перевірити, і я б схилявся до того, грунтуючись на попередніх історіях Facebook і приватності, що довіряти не варто.
Окремо зазначу, що ця технологія буде дуже цікавою потенційно різним зловмисникам. Наприклад, якщо розпізнаних людей зіставляти зі списком Forbes, то кишенькові злодії діятимуть дуже влучно. На основі наявної наразі інформації можна скільки завгодно далі фантазувати на тему користі та шкоди, пам'ятаючи, що мета Facebook — заробіток грошей, тому чекати чогось доброго від цього я б не став.
Якщо розпізнаних людей зіставляти зі списком Forbes, то кишенькові злодії діятимуть дуже влучно.
Нормативні та етичні ризики
Запуск такого проєкту несе певні ризики, і основні — саме у використанні в ньому технологій розпізнавання облич. Ендрю Босворт не приховує, що компанія вивчає всі можливі ризики та готова провести публічні дискусії з цього приводу щодо переваг та недоліків такого проєкту.
Водночас Босворт не виключає, що така функція у майбутньому гаджеті від Facebook може й не з’явитися через регуляторні обмеження.
Останнім часом законодавчі обмеження щодо технологій розпізнавання значно посилилися саме у США. Ще у вересні минулого року влада американського Портленда заборонила використовувати камери з функціями розпізнавання. Це місто стало першим у країні із повною забороною відеоспостереження з розпізнаванням. Заборону на технології розпізнавання в останні два роки запровадили у Сан-Франциско, Бостоні, а згодом і у Каліфорнії.
Причина таких дій пов’язана з тим, що ця технологія є однією з найбільш ризикованих щодо порушення права пересічної особи на приватність. Тоді ж у США почалися суспільні протести щодо масового використання технології розпізнавання.
Їхніми ініціаторами були великі технологічні компанії, а саме IBM, Amazon та Microsoft, які призупинили продажі своїх розробок поліції. Ця заборона співпала в часі з активізацією BLM-руху. А причиною такого рішення було використання правоохоронними органами цього інструменту для пошуку учасників протестів та різноманітних зловживань.
Водночас на початку 2020 року стало відомо про компанію Clearview AI, яка не лише розробила дуже точну технологію розпізнавання, а й зібрала найбільшу базу фотографій людей, що налічувала понад 3 млрд знімків. Ця база була згенерована з відкритих джерел, зокрема з соцмереж, а свою технологію компанія продавала поліціям різних країн.
Техногіганти, до яких долучилися декілька прокурорів, вимагали заборонити діяльність Clearview AI, а влада Канади та Австралії заборонили цей інструмент у себе. Проте її діяльність продемонструвала декілька слабких моментів у роботі таких технологій, зокрема відсутність їхнього регулювання. І стала однією з причин підвищеної уваги до них.
Про етичні ризики масового використання таких технологій згадує Кейсі Ньютон, автор технорозсилки ThePlatformer, описуючи, як після атаки на Капітолій 6 січня звичайні люди масово стали використовувати доступні інструменти розпізнавання та соцмережі для пошуку учасників протесту.
Цей технологічний аспект атаки на Капітолій може створити небезпечний прецедент… через те, що ці технології упереджені на расовому грунті, часто помиляються та погіршують конфіденційність… Роль технології розпізнавання в цьому випадку викликає тривогу. Адже кризи часто використовуються для посилення технологій спостереження. І саме ця історія може призвести до подальшого посилення цієї технології, коли ми повинні працювати над її забороною.
Кейсі Ньютон
Автор розсилки The Platformer
Репутаційні ризики
Згадуючи історію з витоком даних та скандалом, пов’язаним із компанією Cambridge Analytica, на тлі додаткових проблем Facebook із приватністю та постійними претензіями до компанії з боку пересічних користувачів, стає зрозуміло, що ця соціальна мережа – не той бренд, розробку якого із функціями розпізнавання люди захочуть купити.
В останні дні лютого 2021 року стало відомо, що Facebook повинна заплатити за врегулювання позову за незаконний збір біометричних даних для поміток на фотографіях компенсацію загальним розміром в $650 млн. Цей кейс — лише один із випадків судового позову до компанії за незаконний збір даних користувачів. Переконати клієнтів, яким добре відомі проблеми Facebook із конфіденційністю та приватністю користувацьких даних, купувати її продукт, який дозволить збирати ще більше даних, – місія практично неможлива.
Саме тому перспектива появи смарт-окулярів із функцією розпізнавання саме від Facebook є дуже примарною. Хоча вона може покласти початок новому витку протестів щодо цієї технології та навіть законодавчих заборон.
Читайте також
