Facebook Pixel

Цифровий будмайданчик: яку роль діджитал відіграє у відбудові України

Сергій Гузенко
Owner, CEO at WEZOM

Найближчими роками український будівельний бізнес має розв'язувати завдання небачених масштабів — відновлювати країну з руїн. Будувати доведеться дуже багато, дуже швидко й за можливості дешево. Чи готові забудовники до подібного виклику?

Сучасний менеджмент будівельного проєкту нагадує керування кораблем під час шторму. З одного боку, у розпал робіт на будівельному майданчику та в документації панує безлад. З іншого, девелопмент містить багато рутини та паперової бюрократії. Ця сфера гостро потребує автоматизації, але українські забудовники загалом прагнуть працювати звичними методами. Що ж, зараз бізнес має час, аби переосмислити свої методи.

У чому проблема традиційного менеджменту

Як сьогодні організовано роботу на типовому будівельному майданчику? Менеджери працюють «вручну»: ведуть облік в електронних таблицях або 1С, спілкуються з клієнтом і виконавцями робіт у месенджерах. Контролювати фінанси вкрай важко — у моменті ніхто не зможе точно сказати вам, скільки грошей уже витрачено та скільки ще доведеться витратити для завершення робіт. Перевитрата коштів на будівельному об'єкті – звична справа.

Проблеми виникають і з комунікацією, адже погодження рішень та постановка завдань виконавцям «вручну» сама по собі з'їдає багато часу. Те, що можна було б зробити протягом 15 хвилин, на практиці триває тиждень. Зрештою типовий менеджер на будівництві витрачає приблизно третину свого робочого часу на паперову рутину: звіти, кошториси, бухгалтерію.

Усе це робить проєкт непрозорим, контролювати витрату коштів і роботу виконавців за такої моделі вкрай складно. У підсумку бюджет на проєкт ніби випаровується, а будівництво просувається набагато повільніше, ніж планувалося спочатку.

Кожен забудовник рано чи пізно замислюється про диджиталізацію. Будівельним проєктам потрібно щось подібне до CRM-системи, аби бачити процес просування етапами будівництва. Однак типові CRM не надають широких можливостей для роботи із цифрами. Такий функціонал мають бухгалтерські застосунки для роздрібної торгівлі та ритейлу, але вони погано адаптовані під процеси на будівельних майданчиках. Тому виникла потреба в спеціальному софті під будівельний бізнес.

Рішення для управління будівництвом

Платформи для цифрового управління будівництвом найчастіше позначають англомовним терміном Construction management software (CMS). Такі рішення дають змогу будівельним підрядникам контролювати виконання завдань, вести фінансову звітність і документацію, а також тримати зв’язок із клієнтом і виконавцями робіт.

Сьогодні подібний софт заточується насамперед під смартфони та планшети.т Він може поширюватися за схемою SaaS або створюватися кастомно; працювати на власних серверах чи з «хмари».

CMS-платформ гостро потребують забудовники та їхні підрядники, проєктувальники, архітектори — практично всі, хто залучений до будівельного бізнесу. Ринок таких рішень стабільно зростає. За прогнозом Research and markets, у період з 2022 до 2026 року він розвиватиметься із середньорічним темпом зростання 8,5%. За 4 роки обсяги ринку збільшаться на понад мільярд доларів.

Розвиток цієї ніші підганяється дедалі більшою складністю проєктів і кризовими потрясіннями. Більшість девелоперів розуміють, що цифрова платформа дає змогу суттєво скоротити витрати та підвищити якість своєї роботи.

Як це працює на практиці

З погляду користувачів, платформа для управління будівництвом – це застосунок для смартфона під будь-яку ОС. Він доступний для всіх: клієнта, менеджерів, спеціалістів на будмайданчику.

Уже на старті проєкту на платформу заносяться всі дані: аванс, перелік робіт, перелік матеріалів, розцінки на роботи та матеріали, строки. Важливо, що софт дає змогу миттєво фіксувати кожну дію та кожну закупівлю. Скажімо, якщо під час підготовки до закладення фундаменту в ґрунті раптово виявили кілька великих валунів, їх видалення одразу можна позначити як додаткові роботи.

Те саме стосується й закупівель. Підготовка до будівництва вимагає величезної номенклатури розхідників — від піску та цегли до болтів, гвинтів, стяжок і багато іншого. Облік усіх цих закупівель на папері перетворився б на важку паперову рутину, особливо з огляду на те, що до складання кошторисів менеджери часто беруться лише за три — чотири тижні після початку робіт. Набагато легше одразу фіксувати закупівлі в профільному застосунку.

Чому б не робити це на папері або в електронній таблиці? Бо коли справа дійде до складання кошторисів, застосунок здійснить облік автоматично та сформує акт щодо витрат і виконаних робіт. Клієнту та підряднику залишається лише погодити та підписати його. Водночас усі кошториси буде збережено в архів, отримати доступ до них можна за кілька кліків. Фінансовий бік проєкту стає абсолютно прозорим, підрядник може легко відзвітувати за кожен витрачений на проєкті долар.

Водночас застосунок може надати всім учасникам проєкту платформу для комунікації. За потреби виконавець може швидко погоджувати ключові рішення безпосередньо з клієнтом, а також ставити перед співробітниками завдання та відстежувати строки їхнього виконання.

Больові точки робіт у подібній системі стають очевидними, приблизно як в офісних платформах управління проєктами. Якщо підсумувати, софт для управління будівництвом надає забудовнику низку переваг:

  • спрощення комунікації та менеджменту;
  • електронний документообіг;
  • єдина база даних доступна всім користувачам;
  • прозорість бухгалтерії;
  • своєчасне оцінювання ризиків.
  • більш ретельний контроль якості.

Такі можливості дають змогу завершувати проєкти швидше, уникати дорогих помилок, працювати на результат. І головне — вони допомагають значно скоротити витрати.

Коробковий софт vs нова розробка

На шляху до діджиталу бізнес може піти двома шляхами: заплатити за готове рішення або інвестувати в розроблення власного софту. Кожен шлях має свої переваги. «Коробковий» софт стороннього розробника можна розгорнути швидко й дешево. Але на дистанції він однаково вимагає суттєвих витрат. До того ж не факт, що логіку готового софту можна успішно застосувати в окремо взятій компанії.

Історія із життя: будівельна компанія придбала спеціальний софт для керування будівництвом вартістю кілька тисяч доларів, але за пів року так і не змогла впровадити його у свої процеси. А все тому, що ніхто не хотів користуватися цією програмою. Співробітники скаржилися на невдалий інтерфейс і відсутність важливих для них функцій бухгалтерського обліку.

Другий шлях — інвестиції в розроблення власного софту. Це вимагатиме більше часу й на старті коштуватиме дорожче, проте результат цілком відповідатиме заздалегідь визначеним вимогам бізнес-логіки, дизайну та залучених технологій. Такий продукт можна масштабувати та розвивати в будь-якому напрямку, інтегрувати з будь-якими інструментами. Наприклад, із софтом для проєктування, з рішеннями для AR і VR, з модулями управління складською логістикою.

Практика показує, що великі девелопери рано чи пізно замислюються над створенням власного виробничого софту. Це довгострокова інвестиція в розвиток компанії.

Майбутнє будівельного бізнесу

Для України діджиталізація будівництва – аж ніяк не теоретичне питання. Війна рано чи пізно закінчиться, і це цілком осяжна перспектива. І тоді нам потрібно буде терміново відновлювати все зруйноване окупантами. Так чи інакше на країну чекає будівельний бум, і для швидкого подолання руїни важливо зробити його технологічним, ощадним і ефективним.

Вочевидь, доба 1С і його похідних в українському бізнесі добігає кінця. Девелоперам уже сьогодні варто придивитися до профільного софту, продумати перспективи діджиталізації, обговорити свої ідеї з IT-командами, які мають досвід і кейси в індустрії. Йдеться не лише про великий бізнес, а й про стартапи. Скажімо, створення хмарної платформи для малих і середніх будівельних компаній за нинішніх умов може стати вельми перспективним бізнесом. Аналогічно й держава має запропонувати нові діджитал-можливості для девелопменту: ефективні засоби взаємодії забудовників із регулювальними органами та місцевою владою, які дали б можливість отримувати дозволи на будівництво та вводити об’єкти в експлуатацію за мінімальної людської участі.

Я переконаний, що нова українська економіка буде передусім цифровою й забудовникам ніяк не уникнути інвестицій у діджитал. Питання лише в тому, наскільки ці інвестиції будуть ефективними.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]