Про корупцію можна говорити вічно: її побоюються, її засуджують, з нею десятиліттями ведуть безуспішну війну. Особливо в цій війні в нас дістається сфері логістики. Гравці ринку давно звикли жити в умовах підвищеної корупційної загрози: у кожного під застілля знайдеться цікава історія про те, як без «переговорів» із правильною людиною вантаж не міг перетнути кордон або безнадійно застрягав у порту.
Для нас це глобальна проблема: за оцінками МВФ, Україна щорічно втрачає на корупції приблизно 2% ВВП. Журналісти німецького щоденника Süddeutsche Zeitung кілька років тому писали про те, що через махінації на митниці країна щороку недоотримує майже 5 мільярдів доларів!
Ми тут не будемо тикати пальцями та говорити про персоналії і взагалі залишимо питання етики за дужками. Краще вкажемо на очевидне: корупція в логістиці – це дуже невигідно. З погляду бізнесу — це чинник непередбачуваності та джерело додаткових витрат; з погляду держави — проблема недоотриманих податків, тіньової економіки та зростання злочинності. Але цікаво те, що загроза корупції стає важливим драйвером відходу логістики в «цифру».
Таку тенденцію я помітив під час спілкування з гравцями ринку — вони чекають на прихід технологій, які зроблять адміністрування логістики повністю прозорим, тобто усунуть із процесу ухвалення рішень «сіру зону», що дає змогу окремим персонам грати не за правилами.
І це не просто приватна думка окремих людей. Як показало нещодавнє дослідження ЦТС і Deloitte, більшість (82%) найбільших гравців транспортної галузі України очікують від IT саме цього. Автоматичний розподіл вагонів на залізничних лініях, автоматизація портового контролю та оформлення суден — от із чим пов'язані сьогодні надії ринку.
Як виглядає корупція в логістиці
Приблизно так, як і скрізь. Клептократи зазвичай не вимагають хабарів безпосередньо, але вживають своїх улюблених засобів: бюрократію, буквоїдство, вибірковість. Перевірки вантажів у портах спеціально затягуються або проводяться під кінець навантаження. Оформлення документів (зрозуміло, паперових, з мокрою печаткою!) стає нестерпно довгим. Добре, якщо заради оформлення судна не доводиться їхати до іншого міста, наприклад.
Так бізнес ставлять в умови, у яких він змушений «домовлятися» з адміністрацією чи нести додаткові витрати. Особливо гострі ситуації виникають у тих випадках, коли окремі чиновники отримують можливість монопольно розпоряджатися обмеженими ресурсами. Скажімо, розподіляти вагони для залізничних перевезень. З усіма цими проблемами впродовж багатьох років намагалися боротися й за допомогою «посадок», і за допомогою діджиталу. Але останнє слово чомусь завжди залишається за «мафією».
Коронавірус лише ускладнив проблему — загальна невизначеність і порушення глобальних ланцюжків постачань дуже спростили життя шахраям і здирникам. У минулі 20 місяців бізнес був надто занурений у проблеми власного виживання, що часу на боротьбу з корупціонерами в нього не було. Як показало опитування KPMG, навіть у благополучній Австралії 67% компаній після початку пандемії зіткнулися з ризиками хабарництва та шахрайства в постачаннях. Що вже говорити про менш успішні країни.
Що робити з хабарниками
Чому ланцюжки постачань загалом є такими вразливими перед корупціонерами? Бо в цій сфері збігається безліч проблемних чинників: висока вага суб'єктивних відносин, зарегульованість, висока конкуренція на ринку.
Логістика залишається дуже консервативною, а багато в чому й закритою сферою. Моніторити логістичні процеси складно – як із технічного, так і з юридичного погляду. Саме тому корупціонерів, що відбулися, не лякають суди та кримінальні справи, а «посадки» та зміни табличок із прізвищами на дверях кабінетів майже жодним чином не шкодять усталеній системі.
Репресії та груба правоохоронна сила тут не допомагають — бити треба прямо по чинниках виникнення корупції: по суб'єктивному чиннику, по неефективній бюрократії та «наданню дозволів», по закритості логістичної системи як такої. Потрібно яскраво висвітлити «сутінки» логістики, щоб у її тіні не проверталися сумнівні угоди. І технології можуть стати чудовим «прожектором». Публічні бази даних, заміна бюрократії автоматизацією, блокчейн і смартконтракти — якщо все це й не переможе хабарництво, то щонайменше витіснить його на узбіччя індустрії.
Подібні кейси у світовій практиці є. Так, невеликий нігерійський стартап Kobo360 зміг влаштувати маленьку революцію у вантажоперевезеннях на африканському континенті. Нігерійська транспортна сфера історично страждає від браку транспорту, потерпає від злочинності й корупції. У цих умовах вдалим рішенням стала «уберизація» перевезень — єдина екосистема об'єднала великі автопарки та окремих водіїв, автоматизувала укладання контрактів, забезпечила відстежуваність кожного перевезення в реальному часі та підвищила рівень безпеки на дорогах, адже робота водія в Африці є смертельно небезпечною. Сьогодні Kobo360 працює вже в 16 країнах.
Американський техногігант IBM тим часом реалізує блокчейн-проєкт, що дає змогу відстежувати постачання кобальту за всім ланцюжком постачань — від видобутку в копальнях китайської компанії Huayou Cobalt в Африці до постачання на заводи корейської LG із виробництва акумуляторів. Якщо вся документація з постачання є оцифрованою й захищеною блокчейном, то простір для шахрайства та «схем» на місцях різко звужується.
Арсенал IT
Які технології важливі в логістиці для протистояння хабарництву? Розглянемо найочевидніші ідеї.
Блокчейн. Захищений криптографічною структурою документ дуже складно змінити, підробити чи знищити. Це можна використовувати, наприклад, у P2P – для перевірки фінансових транзакцій і автоматизації платежів.
Смартконтракти. Ще один корисний спосіб застосування блокчейн-технологій – створення цифрових рішень, здатних автоматично реалізовувати угоди в разі виконання низки умов. Скажімо, алгоритм отримує з автоматичних систем логістики інформацію про доставляння вантажу й запускає оплату послуг без участі людини. Найважливішу роль тут відіграє децентралізоване середовище, яке виключає зловмисне людське втручання в роботу системи.
Екосистеми для спільної роботи. Бази даних і майданчики, які нададуть змогу учасникам логістичного ланцюжка працювати в єдиному інформаційному середовищі за допомогою електронного документообігу. Скажімо, уся інформація може зберігатися в захищеній хмарі. Подібна система могла б стати відмінним «посередником» у відносинах бізнесу та держави, забираючи «хліб» у корупціонерів.
Відкриті дані. Не секрет, що публічність і доступність інформації грає в боротьбі з корупцією ключову роль. В Україні вже є успішний кейс платформи ProZorro, яка розкрила дані щодо тендерів і ускладнила корупцію в держзакупівлях. Логістика гостро потребує відкритості: дані щодо розподілу вагонів, статистика вагового контролю на дорогах, квоти на міжнародні перевезення, звіти з екологічного контролю в портах – уся ця інформація може дуже допомогти суспільству в боротьбі з хабарниками.
Штучний інтелект. Машинні алгоритми сьогодні можуть зробити всю «домашню роботу» за людину: проаналізувати великі масиви даних, визначити потенційно корупційні ситуації та вразливість у ланцюжках постачань.
Інтернет речей. Добре, коли кожну палету або контейнер можна відстежити за допомогою GPS-трекера, щоб вони не «загубилися» в порту або на складі. Засоби IoT допоможуть контролювати процес постачань у реальному часі – це корисно й в аналітиці, і в плануванні, й у відносинах із контрагентами.
Нові можливості логістики
Намагання використати діджитал у боротьбі з корупцією не є чимось новим навіть в українській практиці. Ті самі ProZorro або платформа «Месплан» для «Укрзалізниці» — чудові приклади.
Але успіхи таких ініціатив у ланцюжках постачань завжди були скромними, бо не могли дати ринку повної прозорості й перемогти людський чинник. Економіка загалом не була готова до масштабної міграції в «цифру».
Але сьогодні все інакше. Коронакриза змусила весь світ спішно йти в діджитал, а нові технології можуть виключити з процесу ухвалення рішень будь-яку суб'єктивність. Це означає, що логістичний бізнес отримає нові можливості — історичний шанс позбутися шкідливих для галузі «паразитів». Потрібні лише воля до змін і грамотний підбір інструментів.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
